PCEtLSDQndC1INC00L7QsdCw0LLQu9C10L3QsCDRgNC10LrQu9Cw0LzQvNCwIGZ1bGxzY3JlZW4gLS0hPg==
ФАКТИ iPad / iPhone ФАКТИ Android
Олександр Мішин
Автор: Олександр Мішин

Ігри престолів: передвиборчі гасла диктаторів

Ігри престолів: передвиборчі гасла диктаторських режимів сучасності у державах Африки, Азії та Латинської Америки.

Згідно класифікації Freedom House зараз існують понад 50 диктаторських режимів. При цьому 21 подібний режим функціонує в Африці, 19 – в Азії, 8 – на Близькому Сході, а інші у Європі та Латинській Америці.

Попри свою диктаторську природу лідери означених режимів використовують в якості декорацій демократичні процедури, зокрема вибори. Тому певний інтерес являє питання: під якими гаслами сучасні диктатори керують своїми країнами та якими словами переконують своїх виборців з метою переобрання.

Аби пролити світло на це питання вашій увазі невеликий огляд політичних гасел та тез сучасних автократів.

Афганістан – Ашраф Гані Ахмадзадай (керує з 2014 р.):

“Трансформація та спадкоємність”, “Перша рука чиста від корупції, інша – від крові”.

Алжир – Абдель Азіз Бутефліка (з 1999 р.):

“Цивільний уряд проти військової диктатури”.

Ангола – Жозе Едуарду душ Сантуш (з 1979 р.):

“Виробляйте більше, розподіляйте краще”.

Бахрейн – король Хамад бін Іса аль-Халіфа (з 1999 р.):

“Я турбуюсь про Бахрейн. Бахрейн дуже дорогий для мене. Я не дозволяю людям гратися з нашими законами”.

Бруней – султан Хассанал Болкіах (з 1967 р.):

“Бруней Даруссалам – одне з найдавніших королівств Південно-Схіної Азії”.

Бурунді – П’єр Нкурунзіза (з 2005 р.):

“Джоггінг (біг) заради мирних виборів”.

Габон – Алі Бонго (з 2009 р.):

“Давайте змінюватися разом!”.

Гамбія – Яя Джамме (з 1994 до січня 2016 року):

“Їжте, те що я вирощую, та вирощуйте, те що я їм”.

Джибуті – Ісмаїл Омар Гелле (з 1999 р.):

“Кандидат для кожного джибутійця, який має надію”.

ДР Конго – Джозеф Кабіла (з 2001 р.):

“За єдине Конго”.

Екваторіальна Гвінея – Обіанг Нгема Мбасого (з 1979 р.):

“Сестри, брати, хай живе Демократична партія Гвінеї!”

Еритрея – Ісайяс Афеверкі (з 1994 р.):

“Ми всі Афеверкі, а він – ми!”.

Ефіопія – Хайле Маріам Десалень (з 2012 р.):

“Якщо ми залишаємось прихильними до ідеалів справедливості, визволення та, насамперед, святості людської гідності, ми можемо в кінцевому підсумку досягти перемогти над злом, незалежно від того, наскільки великим є наші шанси”.

Єгипет – фельдмаршал Абдул Фаттах ас-Сісі (з 2013 р.):

“Новий Єгипет: Мир, процвітання та зростання”.

Зімбабве – Роберт Мугабе (з 1987 р.):

“Мугабе – правий!”.

Камбоджа – Хун Сен (з 1998 р.):

“Зростання. Зайнятість. Справедливість та Ефективність” (т.зв. Rectangular Strategy).

Камерун – Поль Бійя (з 1982 р.):

“Безкоштовні москітні сітки для вагітних матерів”.

Китай – Сі Цзіньпін (з 2013 р.):

“Стратегія чотирьох всеохоплюючих аспектів” (The Four Comprehensives): всебічно побудувати помірно процвітаюче суспільство; всебічно поглиблювати реформи; всебічно керувати нацією відповідно до закону; всебічно жорстко керувати партією.

КНДР – Кім Чен Ин (з 2011 р.):

“Генерал Кім Чен Ин – це сяюче сонце”.

Конго (Браззавіль ) – Дені Сасо-Нгессо (з 1979 р.):

“І далі разом” (2016 р.).

Куба – Рауль Кастро (з 2008 р.):

“Завжди до перемоги!”.

Мавританія – генерал Мохаммад ульд Абдель Азіз (з 2008 р.):

“Наша боротьба з неефективним управлінням -це не гасло. Боротьба з цим злом буде продовжуватись і посилюватися”.

ОАЕ – шейх Халіфа бін Заїд аль Нахайян (з 2004 р.):

“Бог. Нація. Президент”.

Руанда – генерал Поль Кагаме (з 2000 р., де факто з 1994 р.):

“Єдність. Демократія. Розвиток”, “Голосуй за Кагаме” (Tora Kagame!).

Південний Судан – генерал Сальва Кіір Міярдет (з 2005 р.):

“Голосуй за Сальву, голосуй за зміни!”.

Сирія – Башар аль-Асад (з 2000 р.):

“Так – Асаду, так – безпечній Сирії”.

Судан – фельдмаршал Омар аль-Башир (з 1989 р.):

“Заради стабільності та перебудови”.

Таджикістан – Емомалі Рахмон (з 1994 р.):

“Наш президент – наш лідер”.

Тайланд – генерал Прают Чан-Оча (з 2014 р.):

“Повернемо тайцям щастя!”.

Туркменістан – Гурбангули Бердимхаммедов ( з 2006 р.):

“Вперед, вперед, лише вперед, улюблена Батьківщина – Туркменістан”.

Узбекистан – Шавкат Мерзійоєв (з 2016 р.):

“Від сильної держави – до сильного громадянського суспільства”.

Чад – генерал Ідріс Дебі (з 1990 р.):

“Разом заради Чаду, що розвивається”.

Джерело: Олександр Мішин

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.

Вгору Вгору
Вверх

    Знайшли помилку в тексті?

    Помилка