PCEtLSDQndC1INC00L7QsdCw0LLQu9C10L3QsCDRgNC10LrQu9Cw0LzQvNCwIGZ1bGxzY3JlZW4gLS0hPg==
ФАКТИ iPad / iPhone ФАКТИ Android
Автор: Ігар Тишкевич

Вибори в Україні: чому низька явка за кордоном та хто голосував у першому турі

Цьогоріч на виборах на посаду президента України в першому турі проголосувало на 1 млн виборців більше, ніж у 2014 році.

Явка людей збільшилась, оскільки відбулось голосування на частині території Донбасу. Проте в Україні відбувається дуже велика міграція населення та депопуляція, що значно зменшує кількість голосів на виборах.

Хто прийшов на вибори

Під час першого туру були виявлені кілька нових особливостей. По-перше, цього разу масово проголосувала молодь, яка раніше практично не брала участь у виборах.

Раніше відсоток молоді був значно нижчий від кількості пенсіонерів та інших людей. Тому цьогорічну тенденцію можна назвати боротьбою між молодими виборцями та виборцями похилого віку.

В 2010 та 2014 роках про майбутнє здебільшого думали та обирали його люди, яким принаймні виповнилось 35 років. А ключовою групою виборців були громадяни віком 45 років та більше. Сьогодні – ні.

По-друге, не можна сказати, наскільки люди перестали продавати свої голоси, але за рахунок того, що збільшилась кількість свідомої групи населення, насамперед молоді, яка не продається, вага та доля проданих голосів значно зменшилась.

На виборах в 2019 році значно менший вплив адміністративного ресурсу. Це може бути з двох причин:

  • Частина місцевих еліт свідомо відмовилася від використання адміністративного ресурсу;
  • Отримавши вказівку, зробили навпаки.

Це стосується не лише кандидатів, що працюють чи працювали у владі. Візьміть кейс Маріуполя, результати якого, ймовірніше, дуже розчарували Ріната Ахметова.

Загалом, раніше адмінресурс давав від 1% до 2% голосів “потрібному” кандидату у визначеній місцевості. Сьогодні недобрали всі “потрібні”. Другий тур пройде за аналогічним сценарієм.

Хто не зміг проголосувати та чому

Станом на 31 березня 2019 року, загальна кількість виборців – 35 млн 566 тис. з урахуванням територій Криму та Донбасу. Якщо відняти від цього окуповані території, то кількість тих, хто має можливість брати участь у виборах, становить близько 29-30 млн.

Але ми маємо достатньо велику кількість трудових мігрантів, які фізично не мали можливості взяти участь у виборах. Все через те, що мала кількість виборчих дільниць і дуже заплутана та складна зміна місця голосування для людей, які живуть в іншому місті.

Її намагались максимально спростити, проте процедура залишилась складною та довготривалою.

Уявіть собі, що людина, яка працює в Польщі, для зміни місця голосування має приїхати в одну із дипломатичних установ України в робочий час з певним переліком документів, зачекати у черзі та подати все необхідне.

Зрозуміло, що черги колосальні. На добу припадає від 2 до 3 тис. осіб, які бажають подати документи для зміни місця голосування.

Наша дипломатична структура, зважаючи на кількість працівників, не має можливості опрацювати достатню кількість заяв, а електронне голосування та електронна заміна реєстрації не запроваджені.

До того ж значна кількість осіб не можуть домовитись з роботодавцем, аби отримати вихідний задля реєстрації як виборець за кордоном.

Читайте: Другий тур виборів: поліція переходить на посилений режим служби Хто виграє другий тур виборів - ставки букмекерів Поворот Зеленського до Росії може привести до протестів - Кремер

Наприклад, на території Польщі перебуває від 1,5 млн до 1 млн 800 тис. українців, відповідно і дільниць має бути достатня кількість, щоб фізично прийняти та обробити всі голоси. Виборча дільниця може ефективно працювати, якщо в ній зареєстровано близько 5 тис. осіб. А кількість дільниць є не більше 20.

Наш закон дозволяє створювати дільниці, але постає запитання у точній кількості виборців, у кількості дипломатичних працівників та створенні спеціалізованих приміщень для територіальних дільниць.

Якщо немає в кого, немає де, немає як та за які кошти створювати територіальні виборчі дільниці, то їх і не буде. А, відповідно, і втрачаються голоси виборців.

Автор: Ігар Тишкевич, експерт програми Міжнародна і внутрішня політика, аналітик Українського інституту майбутнього.

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.

Вгору Вгору
Вверх

    Знайшли помилку в тексті?

    Помилка