
За більш, ніж 20 річну кар’єру на професійному ринзі, Володимир Кличко став справжньою іконою в суперважкому дивізіоні. Разом зі своїм старшим братом Віталієм Володимир об’єднав усі чемпіонські пояси – WBO, WBA, IBO, IBF, The Ring і WBC (належав Віталію. – Ред.). Це був унікальний випадок в боксі, коли дивізіоном правили одночасно два брата.
Кожна історія має свій початок і кінець. Кличко-молодший звик бути найкращим, абсолютним чемпіоном, але останні поразки від Тайсона Ф’юрі, а тим більше від Ентоні Джошуа, скинули великого чемпіона з Олімпу і значно зіпсували його репутацію. У 41 важко конкурувати проти більш молодих і голодних до перемог боксерів, все ж роки беруть своє. Тому рішення Володимира не проводити реванш із Джошуа й повісити рукавиці на цвях, виглядає цілком логічним і, мабуть, правильним. Як би фанатам українця цього не хотілося.
Факти ICTV згадують, як же Володимир Кличко підкорював собі боксерський світ, увійшовши в історію під прізвиськом Доктор Сталевий Молот.
Захід
Фактично початком кінця для Володимира стала поразка від опального британця Тайсона Ф’юрі. Програвши бій за очками, українець позбувся всіх чемпіонських титулів – WBO, WBA, IBO, IBF, The Ring. І якщо в бою він програв за очками, то в житті це був справжній нокаут. У поєдинку-реванші Кличко готовий був повернути пояси, проте довгоочікуваний бій так і не відбувся. Довгі два роки зустріч переносилася, а в підсумку Ф’юрі “знюхався” і в нього відібрали всі пояси.
Але Володимиру вдалося домовитися про титульний бій з Ентоні Джошуа за пояси WBA, IBO, IBF. Поєдинок викликав чималий ажіотаж і зібрав на лондонському стадіоні Уемблі 90 тис. фанатів. Молодший на 14 років Джошуа виявився куди більш стійким і наполегливим боксером, що в результаті дозволило йому нокаутувати Кличка в 11 раунді. До цього Володимир не бував на помості рингу 13 років.
Сходження
Після золота на Олімпійських іграх в Атланті-1996 року, професійну кар’єру Кличко-молодший почав досить переконливо, але не без ексцесів. Так, у перших 24 боях Володимир незмінно нокаутовував своїх опонентів, завоювавши пару інтерконтинентальних титулів. Однак у 25-му бою, який проходив в Києві, український чемпіон відверто розчарував, програвши в 11 раунді технічним нокаутом маловідомому американцеві Россу Пьюріті. Звичайно ж, Володимир провів роботу над помилками і швидко повернувся до когорти головних претендентів на чемпіонські пояси.
І вже через 2 роки в його руках опинився пояс WBO, який він завоював в бою проти Кріса Берда. Той бій носив характер “брат за брата”, адже чемпіонський пояс дістався американцеві після перемоги над старшим Кличком.
Але і як кілька років тому, попереду в Кличка знову трапився облом. Брутальний лівша -нокаутер з ПАР Коррі Сандерс – так відлупцював Володимира, що його ледве відірвали від помосту рингу.
Благо, брат помстився Коррі і забрав пояс у сім’ю, але в молодшого швидко і помпезно повернуться на вершину не вийшло. Вже через рік його скляне підборіддя знову розбився об кулаки нікому невідомого американця Лаймона Брюстера.
Тоді на безпорадного Володимира було шкода дивитися. Українець так видихався до 5 раунду, що Лаймон його просто знищував. Все в результаті закінчилося ганебним нокаутом в 5-му раунді. Подейкують, що раптова втома Володимира була викликана втручанням зі сторони, про що свідчив підвищений рівень цукру в його крові. Але довести братам нічого не вдалося. Як не парадоксально, ця поразка стала початком нової ери в хайвайті.
Непереможний
Ще одна поразка могло поставити хрест на кар’єрі Кличка і його амбітні плани повернути звання чемпіона.
І тут нарешті Володимир проявив стабільність. Тренер Стюард чудово попрацював над недоліками українця, практично нівелювавши його мінуси. Володимир став тримати удар, почав активно працювати джебом і грамотно утримувати суперників на дистанції. Його першим серйозним випробуванням став бій із Самюелем Пітером на прізвисько Нігерійський кошмар. Кличко тричі побував у нокдауні, але все ж зміг виграти зустріч за очками. Тоді багато експертів відзначили, що такому Кличку під силу багато чого.
І вони не помилилися. Услід за Пітером впав і Кріс Берд. В руках Кличка опинилися відразу три чемпіонські пояси – WBO, IBO і IBF. Провівши кілька обов’язкових захистів у 2011-му Володимир зустрівся з епатажним британцем Девідом Хеєм, який обіцяв відірвати голови братам.
Але на справі англієць виявився куди менш говірким і програв українцю одноголосним рішенням суддів у 12-раундовому поєдинку.
Саме з 2011-го Кличко-молодший заволодів поясами WBO, WBA, IBO, IBF, The Ring. Гегемонія Доктора Сталевого Молота протрималася ще 4 роки, до пам’ятної поразки від Тайсона Ф’юрі.