#Москванаш! Що було б, якби Шевченко і Ко поїхали на Мундіаль у РФ
10 жовтня 2017 року, коли збірна України в заключному матчі групового етапу поступилася вдома хорватам 0:2, стало відомо, що підопічні Шевченка на російський чемпіонат світу не їдуть.
Тоді, вболівальники у соцмережах розділилися на два табори. Перші картали синьо-жовтих за провальну гру у відборі, інші раділи, ніби це і був хитромудрий план Федерації футболу – посісти у групі третю сходинку, після Ісландії та Хорватії і не претендувати навіть на потенційну перепустку на ЧС у матчах плей-офф.
“Збіг обставин? – Не думаю”
Після прольоту у відборі Україна з чистою совістю могла приступати до бойкоту ЧС-2018, закликаючи при цьому й інші країни. Як і США з Канадою, які теж не змогли вийти зі своїх груп. “Збіг обставин? – Не думаю” – рясніли пости у Twitter та Facebook користувачів. Три збірні одразу ж запідозрили в умисному невиході на чемпіонат світу у Росії з політичних мотивів.
Як би там не було, але спортсменів важко відмовити від участі в турнірах такої величини. Для них це не лише престижний турнір, але й чудова нагода повісити на себе непоганий цінник. Тож, ймовірність умислого непотрапляння можна відхили і просто змиритися з тим, що Ісландія та Хорватія у відборі були на голову сильніші.
Штраф і бан від ФІФА на кілька років.
Все ж, якби синьо-жовтих у якихось моментах більше супроводжувала удача і вони таки отримали квиток на Мундіаль, то точно не змогли б його бойкотувати. ФІФА у цьому питанні категоричні – штраф і бан на кілька років з неможливістю проводити змагання під егідою організації. Один з принципів існування ФІФА – виняткова незалежність національних футбольних федерацій, що входять до ФІФА, від будь-якої форми державного впливу. І цим правилом організація користується часто: Греція у 2006 році, Перу у 2008 році, Ірак у 2009 році, Сальвадор та Нігерія у 2010 році тощо.
Факти ICTV вирішили пофантазувати, що було б якби Шевченко та компанія таки пробилися на ЧС до Росії і наразі вже б пакували валізи на Самару, Москву чи Саранськ.
По-перше, інстаграми наших футболістів зараз би рясніли не знімками з “заслуженого” відпочинку на Мальдівах, у Туреччині чи Діснейленді, а демонстрували плідну та клопітку роботу у підготовці до турніру.
Не виключено, що на відпочинок п’ятірка збірників все ж взяла би курс, але лише через непотрапляння у кінцеву заявку на Мундіаль. Було б місце більше обуренню, аніж сльозам.
У список міг би потрапити автор найдивнішої заміни всього Євро-2016 та гарант георгіївської стрічки Зеніта – Анатолій Тимощук. Скажете, до чого тут Тімо? – Все просто! Толіку лише 39, а найстаршому гравцю на ЧС – єгиптянину Ессаму Ель-Хадарі – 45. А ще він не встиг відібрати у всіх футболістів їхні футболки для своєї колекції. Хоча, ні, жартуємо, ще один вихід Тимощука за збірну наніс би фанатам потужний удар нижче пояса і абсолютну апатію до збірної. Тож Тимоха міг би виконати чудову функцію “засланого козачка” у Росії. Проконсультувати Андрія Миколайовича по багатостраждальному стадіону Зеніта – Крестовському – де краще не ходити, щоб не втрапити в калюжу, чи куди діли отруйну плісняву, з якою роками боролися на Зеніт-Арені.
Теоретично, у збірну можна було викликати українського лева з іспанського Альбасете та грозу фанів Райо Вальєкано – Романа Зозулю. Без нього поїздка в Росію не була б такою барвистою. Можна лише уявити, Зозулю в аеропорту Шереметьєво чи Пулково з українським гербом на грудях, і як росЗМІ пирскаються жовчю про окупацію головних аеропортів “матінки” українобандерівцями.
А ще Роман міг влаштувати добротний батл з російським репером L’One. Перша спроба футболіста і співака була зарахована восени 2016 року, але не вийшла далі за рамки соціальних мереж. Тож, на ЧС-2018 історія могла б набути продовження. Наприклад, обидва могли заявитися на Versus Battle і позмагатися, хто ліпший у словесних висловах.
Хто, хто, а голкіпер київського Динамо Денис Бойко у список би точно потрапив, третім вартовим воріт. І міг би запам’ятатися непоганим перфомансом з нашими фанатами на трибунах. Бойко-піротехнік, так Дениса прозвали у 2013 році, коли Дніпро святкував перемогу над донецьким Шахтарем. Тоді гравця покарали штрафом у розмірі 25 тисяч гривень. Але це ще далеко не все. Протестувати проти несправедливих дій суперників та арбітрів наш воротар може просто з лави запасних. Варто лише згадати його непристойний жест в матчі проти Словенії.
Слід нагадати, що на стадіонах РФ майорів би наш стяг та звучав гімн. Поклавши руки на серце, наші збірники затягували “Ще не вмерла”, як мінімум, у трьох матчах. Усі, окрім Ярослава Ракицького. Вже повелося, що хоч ми і співоча нація, завжди знайдуться ті, кого не обдарував Боженька цим талантом.
Або ж Ярік палкий фанат аргентинця Ліонеля Мессі. Зірковий форвард Барселони теж усвідомлено не співає гімн. “Співаєш ти його, чи ні – це нічого не змінює”, – якось зазначив Мессі. Якби збірна у групі зійшлася з підопічними Сампаолі, тоді б ми знали напевне, чиєю футболкою поповнилася б колекція володаря золотих м’ячів.
Місце ветерана у нинішній збірній посів би 36-річний Руслан Ротань. І, на відміну від Анатолія Тимощука, Ротаня випустили б точно не на доданий час третього матчу. Ну і, півзахисник Динамо каши би не зіпсував у стані синьо-жовтих. І, можливо, поклав би потужну пушку зі стандарту у якійсь грі. А перед кожним матчем розповідав би журналістам про чудову атмосферу у команді. Тут нічого нового.
У Мундіалі взяв би участь і єдиний представник України в АПЛ, хавбек Манчестер Сіті Олександр Зінченко. Якщо не на полі, то точно з лавки запасних Саша міг би почитати репчик якомусь арбітру або комусь із суперників. І тоді, можливо, в них би пропав дар мови і вони здалися б без бою. Ще один талант футболіста ви можете оцінити самі.
До речі, 21-річний футболіст так загрався у чемпіона Англії, що провалив сесію у Сумському університеті, але Зіну з ВУЗу вирішили не виганяти. Тож уявіть, що наш вічно усміхнений хлопчик між матчами та тренуваннями змушений був би ганяв у Суми на іспити. Втім, це не єдине чим би Саша зайнявся у збірній. На пару з Малиновським, він міг би розважати у вільний час Ротаня з Коноплянкою.
Кировоград и Полтава, Против старого света Манчестер Сити @Azinchenko17 , Генк @malinovskyi_18
Или вариант Опыт против pic.twitter.com/dAJAdB89Ud— Yevhen Konoplyanka (@kono10official) 20 березня 2018 р.
Після матчу з Албанією Євген Коноплянка заявив, що збірна відчувала себе ніби на пляжі. На думку вболівальників, таке відчуття синьо-жовтих не покидає ще з 2016 року. Проте, скоріш за все у матчах на Мундіалі вони б відчули піщану бурю у пустелі. Особливо у матчах проти команд першої 30-ки. Коноплянка б однозначно став героєм якоїсь зустрічі, приміром фотожаб, як це було після провального матчу з Ісландією, коли Коно не забив пенальті.
Участь на ЧС у Росії могло б бути ще однією нагодою для наших вболівальників помріяти, про підняття синьо-жовтого на куполі Кремля, взяття Москви без бою, російські стадіони, які обгорнуті у кольори нашого стягу і тому подібне. Таких варіантів для фантазії не порахувати. А вишенькою, на тортику – підняття кубку ЧС в серці Москви на Лужніках Шевченко і Ко. Нажаль, останній пункт ймовірний поки що лише на Playstation.
А якщо серйозно, то можна подякувати нашим хлопцям за те що зберегли нерви наших вболівальників на цілий місяць, особливо після бляклої гри з Марокко і перемоги над 58-ю збірною у рейтингу ФІФА – Албанією. Адже цілком можливо, що міг повторитися сценарій Євро-2016, коли наші хлопці не просто завершили групу з нульовим поінтом, але й не спромоглися навіть на гол престижу на чемпіонаті. У країні агресора це було б удвічі неприємно і прикро.
Марія Степанюк.
