Олександр Усик: перемоги та поразки українського боксера

Український боксер Олександр Усик став абсолютним чемпіоном світу з боксу у надважкій вазі, перемігши роздільним рішенням суддів Тайсона Ф’юрі в ніч з 18 на 19 травня.
Вечір боксу відбувся на місцевій Kingdom Arena у Ріяді, а на кону бою Усик – Ф’юрі стояли чемпіонські пояси WBA, WBO та IBF, якими володів українець, а також титул WBC британця.
Факти ICTV розповідають, скільки перемог в Усика та які він має здобутки й титули.
За свою професійну кар’єру Олександр Усик провів 21 поєдинок. 14 боїв українець закінчив достроково. Щоправда, у надважкій вазі Усик провів поки що лише п’ять поєдинків.
Перемоги та титули Усика
- чемпіон Олімпійських ігор-2012 у вазі до 91 кг;
- чемпіон світу-2011 у важкій вазі (до 91 кг);
- бронзовий призер чемпіонату світу-2009 у важкій вазі (до 91 кг);
- чемпіон Європи-2008 у напівважкій вазі (до 81 кг);
- 2018-2019 – чемпіон світу за версіями WBC, WBA (Super), IBF, WBO, The Ring у першій важкій вазі (до 90,72 кг);
- 2021 рік – теперішній час – чемпіон світу за версіями WBA (Super), WBO, IBF, IBO у надважкій вазі (понад 90,72 кг).
- 2022 рік – теперішній час – чемпіон світу за версією The Ring у надважкій вазі (понад 90,72 кг)
- 2024 рік – теперішній час – чемпіон світу за версією WBC.
Скільки в Усика було поразок
На професійному ринзі Олександр Усик залишається непереможним.
Це стосується і напівпрофесійного боксу. За команду Українські отамани у межах напівпрофесійної Світової серії боксу він провів шість боїв і у всіх здобув перемоги.
Востаннє боксер програвав ще на аматорському рівні. Тут можна згадати поразку на ЧС-2009 року, коли він виграв бронзу, бронзу ЧЄ-2006 року або Олімпіаду-2008 у Пекіні, коли Олександр залишився без медалі.
Шлях Усика від аматора до профі
У 2006 році Усик взяв участь у чемпіонаті Європи з боксу, але у півфіналі поступився росіянину Матвію Коробову у вазі до 75 кг. Після цього він перейшов до напівважкого дивізіону.
Мало хто пам’ятає, але Усик брав участь у літніх Олімпійських іграх-2008, та завершив виступи у другому турі після поразки від італійця Клементе Руссо. Після поразки на Іграх він виграв чемпіонат Європи і перейшов у важку вагову категорію.
У 2011 році Олександр виборов золоту медаль чемпіонату світу, здолавши у фіналі азербайджанця Теймура Маммедова. А вже на наступній Олімпіаді-2012 у Лондоні став олімпійським чемпіоном. До речі, перемогу він здобув саме над Руссо, якому програв у Пекіні.
У жовтні 2012 року Олександр Усик завершив виступи на аматорському рингу та підписав контракт із WSB разом із Василем Ломаченком. У напівпрофесійному боксі обидва виступали за клуб Українські отамани.
Свій перший бій на профірингу Усик провів 9 листопада 2013 року у вазі до 91 кг, а наступного року українець виграв вакантний пояс інтерконтинентального чемпіона за версією WBO, здобувши перемогу над боксером із ПАР Даніелем Брюєром нокаутом.
Цей пояс він захищав у поєдинках проти росіянина Андрія Князєва, південноафриканця Джонні Мюллера, кубинця Педро Родрігеса. У 2015 році на конгресі WBO українцю присвоїли звання інтерконтинентального боксера року.
У 2018 році Усик у фіналі турніру WBSS здобув перемогу над російським боксером Муратом Гасієвим і став абсолютним чемпіоном, здобувши титули чемпіона світу за версіями IBF та WBA, об’єднавши їх із виграними раніше чемпіонськими поясами за версіями WBO та WBC.
На початку 2019 року Усик перейшов у надважку вагу. У 2021 році у Лондоні він переміг Ентоні Джошуа одноголосним рішенням суддів та здобув чотири пояси WBA (Super), IBF, WBO та IBO.
27 серпня 2023 року Олександр Усик переміг Деніеля Дюбуа і зберіг титули чемпіона світу за версіями IBF, WBO та WBA у надважкій вазі. 18 травня українець завдав першої поразки у кар’єрі Тайсона Ф’юрі та став абсолютним чемпіоном світу у гевівейті.