Життя з симптомами тривалого Covid-19 вчені порівняли з хворобою Паркінсона або інсультом
- Вчені з Австралії дослідили 121 дорослого з тривалим Covid-19 у 2020–2022 роках.
- Кількість учасників, які досягли рівня серйозної недієздатності, вражає.
- Дослідники закликають створювати спеціалізовані сервіси та адаптувати робочі місця для хворих.
Посткоронавірусний синдром є реальною і серйозною загрозою, що істотно знижує якість життя, аналогічно таким хворобам, як інсульт і хвороба Паркінсона, ревматоїдний артрит і синдром хронічної втоми.
Це ще раз переконливо довели вчені з Університету Дікіна в Австралії.
Наслідки тривалого коронавірусу: що відомо
В ході наукового експерименту дослідники опитали 121 дорослого, який жив з тривалим перебігом Covid-19 в період з лютого 2020 по червень 2022 року.
Більшість учасників були у віці від 36 до 50 років, лікувалися вдома, не потребуючи госпіталізації. Незважаючи на це, навіть через роки після інфікування вони відчували труднощі з виконанням повсякденних завдань, які раніше вважали звичними.
Учасники пройшли два міжнародно визнаних опитування – WHODAS 2.0 для вимірювання рівня недієздатності (інвалідності) і SF-36 для оцінки якості життя.
Результати виявилися показовими: люди з тривалим Covid-19 повідомили про більш сильну недієздатність, ніж 98% населення Австралії в цілому.
Приблизно 86% учасників досягли рівня серйозної недієздатності, тоді як серед загального населення цей показник становить всього 9%.
В середньому респонденти повідомили про проблеми повсякденної активності протягом 27 днів на місяць, з них близько 18 днів вони практично не могли функціонувати.
Найбільше постраждали сфери життя, пов’язані з роботою по дому і соціальними контактами. Люди в основному могли виконувати базові завдання, такі як прийом їжі або одягання, проте їх здатність активно взаємодіяти з родиною, колективом або громадою була істотно обмежена.
Найбільше зниження якості життя зафіксовано в вимірах енергії та соціальної активності, що відображає вплив хронічної втоми та когнітивних розладів, зокрема ефекту “затуманеного мозку”.
Дослідження також показало, що самозвіти пацієнтів про стан здоров’я є надійним індикатором рівня неспроможності та якості життя.
Це особливо важливо, оскільки для тривалого Covid-19 немає спеціального діагностичного тесту, а лікарі нерідко скептично ставляться до скарг пацієнтів.
За словами авторів, досвід хворих відображає те, що не можуть зафіксувати лабораторні аналізи. Наприклад, хронічна втома означає не тільки втому, але і неможливість водити автомобіль, займатися хобі або підтримувати дружні стосунки.
Фахівці закликають створювати спеціалізовані реабілітаційні та допоміжні сервіси, що виходять за рамки стандартної медичної допомоги.
Це може включати, зокрема, адаптацію робочих місць – скорочений робочий час, гнучкий графік відпусток і зниження вимог. Важливою залишається підтримка у відновленні соціальних контактів.
