Професійний піарник прийшов у Кремль майже одночасно з Путіним і став головним архітектором сучасної політичної моделі Росії. Саме він вигадав концепцію суверенної демократії. Це коли усі, від опозиційних політичних партій до медіа, нібито незалежні, але насправді обслуговують інтереси влади, яка сама вирішує, що є демократичним.
Сурков завжди був сильним у створенні легенд та ідеологій. Його український шлях почався у 2004. Він координував діяльність російських політтехнологів, які допомагали Януковичу, але Майдан виявився сильнішим.
Першу битву за Україну Сурков програв, але у 2010 взяв успішний реванш і проросійський патрон таки сів у президентське крісло.
У 2014 Сурков приїхав в Україну під час другого майдану, а до Москви повернувся із ще більшою, можна сказати історичною для Кремля перемогою.
Успішно впоравшись із поставленим завданням Сурков отримав кураторство над Донбаськими проектами Кремля: спочатку “Новоросією”, яка з тріском провалилась, а потім так званими ЛДНР.
Створивши проросійський анклав, Сурков вигадав та взяв участь у написанні Мінських угод, щоб реінтегрувати “ЛДНР” і впливати через них на Україну.
Київ під військовим тиском Москви змушений був на них погодитись.
Наші джерела стверджують, що Путін дуже цінує свого помічника з питань України як креативного інтелектуала. Здавалося, сірий кардинал назавжди мав лишитись у системі, яку сам побудував.
Але щось пішло не так. Днями близький до Суркова політолог Олексій Чеснаков заявив, головний ідеолог Донбасу йде. Через зміну курсу Кремля щодо України. У нових реаліях, коли Москва та Київ намагаються домовитись, жорсткий підхід Суркова перестав влаштовувати Путіна. Розповів екс-депутат Держдуми Ілля Пономарьов.
Сурков завжди супроводжує Путіна під час зустрічей Нормандської четвірки. Подейкують, що сірий кардинал був незадоволеним результатами останнього саміту у Парижі. Він вважає, що компроміси з Україною ніяк не вплинуть на санкції. Тому Київ треба просто виснажити і дотиснути.
Владислав Юрійович – персона токсична. Як для України, так і для міжнародної спільноти. Про його роль у анексії Криму та окупації Донбасу добре знають у Брюсселі та Вашингтоні. Тому ще з березня 2014 він під санкціями ЄС та США.
Зі своїм бекграундом Сурков навряд чи зможе перезавантажити відносини з Україною. У нових умовах Путіну потрібен менш імпульсивний і більш дипломатичний переговірник. Вважає журналіст Віталій Портніков. Російські медіа пророкують місце Суркова заступнику керівника Адміністрації президента і соратнику Путіна ще з пітерських часів Дмитру Козаку.
Козак – це людина, яка служила у десанті, у спецназі він був пов’язаний з КГБ з юності і був завжди чиновником державним і це саме чиновник чекістського штабу. Дуже обережний, дуже сильний за характером, здатний до дипломатичних перемовин.
Але Сурков і Козак – це просто два боки однієї і тієї ж російської медалі. Тому український курс Кремля фундаментально не зміниться. Каже політолог Вадим Карасьов.
Читайте: Сурков не пішов, курс Кремля щодо України залишився незмінним – Пєсков
У Козака вже є доволі успішний досвід у подібних питаннях. Так званий молдовський кейс, до якого Росія теж свого часу приклала руку. Тираспольські сепаратисти відділені від Кишиніва, але їхні підприємства успішно торгують через Молдову з ЄС. Заслугу створення такої економічної конфедерації приписують Козаку. Зараз він теж вибудовує у Кишиніві федеративну модель через ручного президента Додона і дивну коаліцію проросійських соціалістів та проєвропейських демократів.
Путіну важливо продемонструвати, що старі розбіжності йдуть у минуле, а камінь спотикання у вигляді Донбасу він сам вирішить із Зеленським. Ймовірно, через повторення молдовського сценарію. Але насправді апетити Кремля нікуди не поділись. А, враховуючи, що завдяки новим змінам до Конституції Володимир Володимирович планує правити Росією пожиттєво, політика щодо молодшого брата, яким Москва завжди вважала Київ, навряд чи зміниться.
До того ж чимало експертів пророкують завершення лагідного аншлюсу Білорусі у рамках Союзної Держави вже найближчим часом.
Те, що відбувається навколо помічника Путіна – це день Суркова, з року в рік історія з його можливою відставкою повторюється. Але злий геній лишається у Кремлі.
До слова, раніше у російських ЗМІ з’явилася інформація про те, що помічник президента Росії Владислав Сурков пішов з посади.
