День кримського спротиву російській окупації відзначають 26 лютого. В цей день 2014 року відбувались ключові події в анексії Криму – жителі півострова вийшли на багаточисельний проукраїнський мітинг під стіни Верховної Ради АРК.
У січні 2020 року група народних депутатів навіть звернулась до президента Володимира Зеленського з проханням офіційно визнати 26 лютого Днем кримського спротиву російській окупації.
Як це було
Напередодні, 25 лютого, біля Верховної Ради АР Крим зібрався проросійський мітинг, на якому закликали провести референдум та від’єднати Крим від України. Спікер кримського парламенту Володимир Константинов оголосив позачергову сесію. ЗМІ писали, що саме на ній депутати мали проголосувати за вихід півострова зі складу України.
Не погоджуючись з позицією проросійських сил, Меджліс кримськотатарського народу наступного дня вивів під стіни Ради близько 10-12 тис. мітингарів. Вони виступали за територіальну цілісность України та вимагали скасувати позачергову сесію парламенту.
Паралельно відбувався ще один мітинг, організований партією Руська єдність. Він налічував від 2 до 4 тис. осіб. Два табори протестувальників розділяв кордон міліції, втім, сутичок не вдалось уникнути – тоді загинуло дві особи.
Сесію цього дня так і не провели, а наступного “зелені чоловічки” зі зброєю захопили будівлю Верховної Ради півострова. 16 березня на півострові все-таки провели “референдум”, наслідки якого всім відомі.
– Саме дії кримських татар та інших громадян України, що виступили проти незаконної окупації і зараз продовжують боротьбу проти агресора, стали підставою для жорстоких репресій, терору з боку російського окупаційного режиму, – зазначив нардеп Ахтем Чийгоз, агітуючи офіційно встановити 26 лютого Днем спротиву.
Крим через шість років
Після анексії півострова люди, які не погодились з російською окупацією, були змушені покинути домівки та виїхати на материкову частину України. Таких, за офіційною статистикою, близько 35 тис. Та реальна цифра може бути більшою, адже не всі підтверджували статус внутрішньо переміщених осіб.
Водночас Росія продовжує політику заселення півострова російськими громадянами, обіцяючи їм фінансову допомогу та пільги. За офіційною статистикою Росстату, чисельність населення Криму на 1 січня 2020 року складала 1,9 млн осіб, і ця цифра постійно зростає. За 2019 рік на півострів, за даними цього ж відомства, переїхало 7,8 тис. осіб.
Заступник постійного представника президента в АР Крим Таміла Ташева в інтерв’ю у листопаді 2019 року заявляла, що, за підрахунками правозахисних організацій, на територію півострова з 2014 року переселили близько 500 тис. росіян.
Кремль робить все, щоб знищити будь-які залишки українського в Криму. Сьогодні на півострові заборонений Меджліс кримськотатарського народу, а будь-яка проукраїнська позиція жорстко карається. Ті, хто боровся з окупаційною владою, або у в’язниці, або зникли безвісти.
Так, після двох масштабних обмінів полоненими на території Росії та анексованого Криму все ще залишається більше 100 українців та кримських татар, яких незаконно ув’язнили за їх позицію.
Росіянізація освіти
Окрім іншого, російська влада зводить до мінімуму навчання українською та кримськотатарською мовами. Навчання у школах та вишах проводять російською.
Сьогодні, за словами представника президента України в Криму Антона Кориневича, на півострові залишилась лише одна українська школа у Феодосії.
– Зараз українською навчаються всього близько 250 дітей. В інших школах українська майже завжди вивчається факультативно, історія України не вивчається з 2015 року, – зазначив він в інтерв’ю Радіо Свобода.
Такі ж утиски і щодо кримськотатарської мови – нею навчається близько 6 тис. дітей.
З вірою теж борються. Храм Православної церкви України у Сімферополі регулярно намагаються закрити, аргументуючи це тим, що будівля належить державі, тобто Росії.
Військова база у Криму
Росія продовжує перетворювати Крим на військову базу, нарощуючи там присутність своєї техніки. У листопаді заступник міністра закордонних справ України Єгор Божок на брифінгу в ООН звітував, що чисельність військових у Криму становила 31,5 тис., а серед техніки – 40 танків, 583 одиниць броньованої техніки, 162 одиниці важких артилерійських установок,122 бойові літаки, 62 вертольоти, 12 систем залпового вогню, 34 військові кораблі та 7 підводних човнів.
– Росія ніколи буде витрачати гроші просто так. Вона перекинула зброю і техніку до Криму не дарма – вона їх використає. Як і використає ті кораблі, які перекинула в Чорне і Азовське моря, – переконаний експерт з питань національної безпеки та оборони Українського інституту майбутнього Іраклій Джанашия.
Військовий експерт Олег Старіков, зі свого боку, переконує – для протидії України призначені тільки ті війська, які базуються на півночі.
– Військово-морська база Чорноморського флоту, підрозділи Сухопутних військ, Військово-космічних сил входять до складу південного військового округу, вони націлені на протидію країнам НАТО, а конкретно – шостому флоту США, а також для вирішення своїх геостратегічних питань в районі Середземного моря, а це Сирія та Лівія.
Він наголошує – Росія ніколи не віддасть Севастополь. Якщо про повернення інших територій ще можна говорити, то Севастополь має для країни стратегічне значення.
– Там у них дислокується Чорноморський флот, і передання його Україні або в тимчасову адміністрацію ООН малоймовірно.
Крим не впаде у руки
Анексію Криму засудив весь цивілізований світ. Він продовжує офіційно визнавати півострів територією України. Зокрема, це закріплено у документах ООН, ОБСЄ, ЄС тощо.
Український режисер Олег Сенцов в інтерв’ю Українській правді заявив, що Крим повернути можна тільки після смерті Володимира Путіна або ж зміни режиму у країні.
Експерт з питань національної безпеки та оборони Іраклій Джанашия попереджає – навіть після умовного розвалу Росії Крим не впаде у руки Україні. Основна причина – недостатня комунікація та взаємодія з боку влади з жителями півострова, які ратували за Україну.
– Здогадайтеся, хто виявляв сприяння? Туреччина. Тепер вона може під час майбутнього розвалу Росії методами гібридної війни влізти до кримських татар в голови, і їм буде краще вибрати Туреччину, ніж Україну, – припускає експерт.
Кроки, щоб повернути Крим
Експерти сходяться на думці, що повернення Криму – це довгострокова перспектива. Близько 10 років потрібно Україні, аби повернути півострів, переконаний Олег Старіков, і це за умови, що Україна комплексно підійде до цього питання.
– Необхідно покращувати економічні показники розвитку країни, соціальну та гуманітарну компоненти, робити все можливе, щоб наші інформаційні ресурси були доступні для громадян України, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, щоб цей контент був кращим, ніж у російських ЗМІ.
Менш оптимістичні прогнози в Іраклія Джанашиї, який переконаний, що повернення півострова – перспектива 20 років, і дипломатичним шляхом це зробити неможливо.
– Для того, щоб військовим шляхом повернути Крим, потрібно насамперед створити нормальну армію. Крим – це півострів, який на 95% оточений водою. Це означає, що потрібні військово-морські сили. На флот зараз потрібно витрачати в два-три рази більше.
Є ще й другий шлях – гібридний.
– Це використання тих самих методів, що застосовує Росія проти нас.
Підпорядкування Криму Росії визнають незаконним всі цивілізовані країни світу, накладаючи на країну-агресора санкції. Та експерти переконані – вони не працюють. Отже, повернення півострова тільки в руках України, а для цього потрібно боротись. Українці чекають дня, коли Крим повернеться додому, як і коли на Донбасі припиниться війна.
Лілія Ященко
