Чекіст-інтелігент та черговий спадкоємець Путіна: що відомо про головного розвідника РФ Наришкіна

В Україні до 21 лютого про існування Сергія Наришкіна майже не знали, хоча він обіймає посаду директора Служби зовнішньої розвідки РФ. Помітною цю фігуру зробив Володимир Путін, коли привселюдно принизив, наочно продемонструвавши, як “одностайно” ухвалюється рішення в Росії.

Того дня на засіданні Ради безпеки РФ обговорювалося визнання “незалежності” квазіформувань ЛДНР. Але Наришкін заявив, що підтримує їхнє “входження до складу Росії”. Після уточнень Путіна про тему обговорення засідання Наришкін почав запинатися та замовк.

Власне, хто ж такий Сергій Наришкін?

Саме прізвище Наришкін може наштовхувати на те, що директор Служби зовнішньої розвідки РФ має якийсь стосунок до старовинного російського дворянського роду. Але це лише чутки та здогадки через погано досліджену гілку роду у XX ст. Точно можна сказати, що з аристократичного у Наришкіна – атестат з відзнакою про закінчення школи з художньо-естетичним нахилом.

Майбутній шеф російської зовнішньої розвідки народився 1954 року у Ленінградській області. Про батьків відомостей мало. Відомо, що вони були службовцями, але не уточнюється, в якій сфері.

Він отримав дипломи за спеціальностями інженер-радіомеханік та економіст. Після цього у біографії Наришкіна прогалина довжиною у чотири роки, ймовірно, пов’язана із роботою у спецслужбі. Існує припущення, що у стінах 101 школи Першого головного управління КДБ СРСР він познайомився із Володимиром Путіним.

Кар’єра Наришкіна розпочалася у 90-ті, коли після роботи у посольстві СРСР у Бельгії молодий чекіст потрапив до мерії Петербурга, яку очолював Анатолій Собчак. Він обійняв посаду начальника відділу зовнішньоекономічних зв’язків у Комітеті з економіки та фінансів.

У 1995-му Наришкін подався у бізнес, а точніше до Промбудбанку близького до Путіна підприємця Володимира Когана. Там він займався інвестиціями. Через два роки увійшов до ради директорів “дочки” американської тютюнової корпорації Philip Morris International, пробувши тут до 2004 року.

Після цього Наришкін очолив апарат уряду, паралельно посівши місце в раді директорів Роснафти та Радкомфлоту, а 2008-го став головою апарату президента Дмитра Медведєва. Джерела Financial Times писали, що туди його приставили, щоб доглядати за наступником Путіна, який через чотири роки поверне собі владу.

Наришкін приклав руку і до кремленізації Першого каналу, який за його присутності в раді директорів (2005-2009) поступово перейшов під контроль пітерських під керівництвом Юрія Ковальчука.

Особисте життя Наришкіна та секрети сім’ї

Особисте життя Наришкіна не заплямоване скандалами з коханками. Зі своєю дружиною Тетяною Якубчик він познайомився у студентські роки. У них двоє дітей – Андрій та Вероніка. Відомо також, що у Наришкіна двоє онучок – Ганна та Наталія.

Його син працює заступником гендиректора акціонерного товариства Енергопроєкт, а донька Вероніка має звання майстра спорту та офіційно працює у Всеросійській федерації плавання.

• Наришкіни Ctrl+C – Ctrl+V та азербайджанські друзі

У 2018 році вибухнув скандал, коли Нова газета виявила багато тезок сина Сергія Наришкіна – Андрія, його дружини та дітей. Когорта осіб з однаковими іменами та прізвищами зверталися за посвідками на проживання в Угорщині.

Вони намагалися зробити це через фірму Voldan Investments за допомогою програми спрощеного здобуття постійного місця проживання інвесторів. Для цього потрібно вкласти в економіку зовнішньополітичного конкурента $360 тис. Коли тезка його сина звертався до влади Угорщини, не уточнюється, як і те, чи він відмовився від посвідки на проживання після того, як його батько почав керувати зовнішньою розвідкою.

Другий скандал виник у 2020 році після розслідування видання Проект. Журналісти з’ясували, що Наришкін та члени його сім’ї користуються активами азербайджанського мільярдера Года Нісанова.

Сім’я Наришкіна, за даними журналістів, неодноразово літала на особистому бізнес-джеті мільярдера, зокрема, в Австрію кататися на лижах. А дочка Наришкіна Вероніка працює у фуд-кластері Депо, що належить мільярдеру, і святкувала своє 30-річчя на кораблі Флотилії Radisson, що належить Нісанову, в компанії подруги – дочки президента Азербайджану Лейли Алієвої.

Сім’ю Наришкіна, Нісанова та керівництво Азербайджану пов’язує угода з нерухомістю, яку Проект називає “дуже дивною”. У 2011 році Вероніка Наришкіна стала власницею 200-метрової квартири в елітному будинку в районі Нового Арбату вартістю понад 100 млн рублів. Їй на момент купівлі було 23 роки, і ніде, окрім плавання, вона себе не проявила.

Дохід самого Наришкіна того року склав 5 млн рублів. Лише через два місяці Вероніка Наришкіна переїхала до квартири у ЖК Ломоносов. Дівчина обмінялася житлом із людиною з близького кола Нісанова – Ельманом Байрановим.

Куди ж без докторської ступені?

Такий ключовий політик Кремля і без докторської? – подумав Наришкін і вирішив податися у науковці. У 2010 році він захищав докторську дисертацію на тему Іноземні інвестиції та розвиток економіки Росії.

Організація Дісернет, яка займається експертизою докторських та кандидатських робіт на плагіат, знайшла у роботі Наришкіна некоректні запозичення та фактичні помилки, хоч за обсягом їх було не так вже й багато.

Його науковим керівником була Талія Хабрієва, кар’єрне зростання якої після цього пішло вгору. Саме вона є однією зі співавторів путінських поправок до Конституції. Влітку 2020 року Яблуко знайшло у Хабрієвої елітну нерухомість приблизно на 450 млн рублів, що не відповідає її офіційним доходам.

Ще один любитель історії

У 2011 році Наришкін вирішив зайнятися публічною політикою – він став депутатом, а згодом головою Державної думи. Наступного року після обрання він вступив до Єдиної Росії, певне, для уникнення непорозумінь.

За час головування Наришкіна депутати Думи ухвалили величезну кількість проєктів, заслуживши прізвисько шалений принтер. Саме за його головування голосували за анексію Криму в 2014 році. За свої персональні успіхи у порушенні всіх міжнародних норм Наришкіна нагородили санкціями США.

Як і Путін, Наришкін виявляє великий інтерес до історії та її викривлення. Він цілих три роки керував спеціально створеним під себе Комітетом із протидії фальшування історії на шкоду інтересам Росії до його розформування у 2012 році.

Втім, із 2012 року він перебуває у Раді безпеки РФ і номінально очолює боротьбу з “переписуванням історії”, що є шизофренічним пунктиком у президента РФ.

Наришкіна називали можливим наступником Путіна ще після другого терміну ВВП. Проте тоді його змінив Дмитро Медведєв. Він не замішаний у корупційних скандалах, про нього майже нічого не писав Олексій Навальний. Колишній доглядальник Медведєва очолив зовнішню розвідку тоді, коли Росія почала війну в Сирії.

Публічне приниження Наришкіна Путіним під час засідання Радбезу РФ у лютому 2022 року деякі експерти пояснюють особистою образою ВВП на Службу зовнішньої розвідки.

Адже Путін чи не єдиний випускник, якого не атестували для роботи у СЗР. Можливо, він затаїв образу на елітний підрозділ розвідки, що й пояснює його привселюдне приниження директора СЗР Наришкіна.

Хоча це могло бути й помстою Наришкіну, якого у 2020 році преса сватала у кремлівське крісло. Після отруєння Навального Guildhall писав, що “Сергію Наришкіну вже дуже тісно у кріслі директора СЗР”, і він відчуває, що “Путін старіє, втрачає популярність та скоро випаде з великої гри”.