РФ впала на 9 позицій, Україна – піднялась на 27: оприлюднено Всесвітній індекс свободи преси
Згідно зі щорічним звітом Репортерів без кордонів (RSF) у 31 країні світу “дуже серйозні” проблеми зі свободою слова у засобах масової інформації. А ще два роки тому таких країн була 21.
Таку сумну статистику повʼязують зі зростанням агресивності з боку авторитарних урядів – і навіть тих, що вважаються демократичними – у поєднанні з “масованою дезінформацією або пропагандистськими кампаніями”, що й призвело до погіршення ситуації.
– Цього року на карті RSF більше червоного кольору, ніж будь-коли раніше, оскільки авторитарні лідери стають усе сміливішими у своїх спробах змусити пресу замовкнути. Міжнародна спільнота повинна повернутися до реальності й діяти разом, рішуче та швидко, щоб змінити цю небезпечну тенденцію, – заявив генеральний секретар RSF Крістоф Делоєр.
У документі йдеться, що середовище для журналістики сьогодні вважається “поганим” у семи з десяти країн, і задовільним – лише в трьох із десяти. За даними ООН, 85% людей живуть у країнах, де за останні п’ять років свобода ЗМІ зменшилася.
Дослідження оцінює стан ЗМІ у 180 країнах і територіях, розглядаючи здатність журналістів публікувати новини в інтересах суспільства без втручання і без загроз для власної безпеки.
Зазначається що технологічний прогрес дає змогу публікувати фейковий контент набагато частіше ніж будь-коли.
Росія, яка вже впала в рейтингу минулого року після вторгнення в Україну, опустилася ще на дев’ять позицій, оскільки державні ЗМІ повторюють слова Кремля, а опозиційні ЗМІ витісняються у вигнання.
– Минулого місяця Москва заарештувала репортера Wall Street Journal Евана Гершковича, першого американського журналіста, затриманого в Росії за звинуваченням у шпигунстві з часів закінчення холодної війни, – йдеться у повідомленні.
Україна
У той час, як Росія прагне до низу рейтингу, Україна за останній рік набрала балів і перебуває на 79 місці зі 180. Водночас РФ перебуває на 164 місці.
Як зазначається у звіті, війна, розпочата Росією 24 лютого 2022 року, загрожує виживанню українських ЗМІ. При цьому, в “інформаційній війні”, Україна стоїть на передовій лінії опору проти розширення кремлівської пропагандистської системи.
Дослідники пишуть, що інформаційна війна з Росією завдавала шкоди медіа ресурсам України ще до повномасштабного вторгнення. ЗМІ, які вважаються прокремлівськими, були заборонені указом президента, а доступ до російських соціальних мереж був обмежений. Ця ситуація посилилася з початком вторгнення Росії. ЗМІ, що несуть російську пропаганду, були заблоковані, а російська армія цілеспрямовано атакувала журналістів, ЗМІ та телекомунікаційну інфраструктуру, щоб позбавити українське населення доступу до незалежних новин та інформації.
Зазначається, що після Революції Гідності 2014 року було ухвалено кілька зведень законів про ЗМІ, які регулюють прозорість ЗМІ, доступ до інформації та захист журналістів. Створення незалежного суспільного мовника 2017 року стало найбільш знаковим із цих реформ.
Крім того, новий закон про ЗМІ, який було ухвалено наприкінці 2022 року, покликаний “привести Україну у відповідність до європейського законодавства про ЗМІ”. Дослідники все ж зазначають, що застосування воєнного стану іноді призводить до обмежень у роботі журналістів.
Також ідеться про те, що вторгнення РФ послабило економіку України, внаслідок чого ЗМІ втратили багатьох передплатників і рекламодавців.
– Кілька сотень ЗМІ були змушені закритися, інші скоротили свою діяльність і тимчасово відсторонили своїх співробітників від роботи без збереження заробітної плати. Найбільше від цих проблем страждають місцеві ЗМІ, – йдеться у звіті.
Зазначається, що повномасштабна війна змінила роботу журналістів та історії, які вони висвітлюють.
– Російські атаки, що відбуваються по всій країні, перетворили їх усіх на військових репортерів. Проте, українські ЗМІ продовжують висвітлювати соціальні питання і відігравати важливу роль у викритті корупції еліти країни, – йдеться в матеріалі.
І все ж експерти наголошують на проблемі гендерної нерівності в ЗМІ, особливо, коли йдеться про надання права голосу експертам з певних питань. Ця проблема особливо посилилася після російського вторгнення.
Журналісти почали більше наражатися на небезпеку після вторгнення РФ у лютому 2022 року, ніж будь-коли раніше.
– Їх часто цілеспрямовано обстрілюють військові, незважаючи на маркер “Преса”, а кількість убитих і поранених журналістів неухильно зростає. До війни вони іноді ставали об’єктами фізичного насильства, переважно під час протестів, – ідеться у звіті.
Інші країни
Тим часом Таджикистан, Індія і Туреччина з “проблемної ситуації” перейшли до найнижчої категорії. Індія зазнала особливо різкого падіння, опустившись на 11 позицій, до 161, після поглинання ЗМІ олігархами, близькими до Нарендри Моді.
Повідомляється, що у Туреччині адміністрація президента Реджепа Таїпа Ердогана посилила переслідування журналістів напередодні виборів, запланованих на 14 травня, повідомляє RSF.
– Ми є свідками тривожних тенденцій, але велике питання в тому, чи є ці тенденції гикавкою, чи ознакою того, що світ рухається назад. Фізичні атаки, цифрові атаки, економічна ситуація та посилення законодавства: ми зіткнулися з ідеальним штормом, – сказав Гільєрме Канела, глобальний керівник зі свободи слова в ЮНЕСКО.
Норвегія вже сьомий рік поспіль залишається на першому місці у рейтингу RSF за індексом свободи преси.
Джерела: RSF, The Guardian