Вибори в Німеччині: чого слід очікувати Україні після відставки Меркель
У неділю, 26 вересня, в Німеччині проходять вибори до Бундестагу, які визначать не лише те, як партії розподілять місця в парламенті, а й те, хто стане новим канцлером країни.
Ангела Меркель, котра обіймала посаду голови федерального уряду протягом 16 років, цього разу не висувала свою кандидатуру.
Наразі ключових кандидатів на заміну троє:
• Армін Лашет з партії Меркель ХДС/ХСС (коаліційного об’єднання Християнсько-демократичного союзу і Християнсько-соціального союзу);
• чинний міністр фінансів Німеччини Олаф Шольц, котрий представляє Соціал-демократичну партію (СДПН);
• Анналена Бербок від Партії зелених.
Факти ICTV поспілкувалися з політологами з приводу того, чого очікувати Україні від виборів до німецького парламенту.
На думку експертів, партія Меркель може запропонувати виборцям все ту ж помірковану і прогнозовану політику, до якої вони звикли. Проте найслабшою стороною ХДС/ХСС наразі є відсутність бажання до змін.
На думку політолога, керівника українського офісу фонду Бьолля (в 2015-2021 рр.) Сергія Сумлєнного, тривале перебування Ангели Меркель при владі за умов існування так званої великої коаліції (ХДС/ХСС і СДПН) якоюсь мірою поламало систему Німеччини. Ця коаліція тричі існувала в історії німецького парламенту.
– Найбільша шкода, яку Ангела Меркель завдала цій країні, – вона показала, що за кого ви б не голосували, ви отримуєте мене як канцлера. І це дратує людей. Те, що Меркель обрала велику коаліцію тричі, щоб керувати країною, – це неприродно. І це в принципі абсолютно поламало систему Німеччини… Це є теж ознакою того, що Християнсько-демократична партія втомилася і вона не знає, чи є готовою вести за собою не тільки Німеччину, а й Європу в якусь майбутню візію, – зазначив Сумлєнний.
Він звернув увагу на той факт, що конкурент Арміна Лашета – Олаф Шольц з Соціал-демократичної партії протягом останніх місяців посилив свою політсилу. Так, згідно з останніми соціологічними опитуваннями, СДПН може випередити ХДС/ХСС на нинішніх парламентських виборах.
Сергій Сумлєнний наголосив, що найгіршим варіантом для України буде ситуація, якщо Шольц стане новим канцлером Німеччини (адже соціал-демократи вважаються більш орієнтованими на Москву).
– Я думаю, що канцлер Шольц буде для України одним із найгірших варіантів. Не лише тому, що Шольц проросійський. А й тому, що керівництво СДПН налаштоване на дружні стосунки з Кремлем і не готове йти на будь-яку конфронтацію, – пояснив Сумлєнний.
Політолог вважає, що на посаді канцлера Шольц буде готовий віддати Східну Європу під “управління” Росії.
Що стосується Партії зелених, Сумлєнний зазначив, що німці побачили в цій політсилі майбутнє, шанс на зміну в розвитку країни. Громадяни країни, які бажають змін, прагнуть обрати когось, хто не перебував при владі останні 16 років.
Вперше представниця “зелених” стала реальною претенденткою на посаду канцлера. Після висування Анналени Бербок кандидаткою підтримка партії безпрецедентно зростала. Однак все затьмарили кілька скандалів. Під час виборчої кампанії з’ясувалося, що Бербок з великим запізненням повідомила Бундестагу про доходи на стороні, а в її книзі знайшли плагіат.
– Я думаю, що для України участь “зелених” у федеральному уряді Німеччини – це буде абсолютно точно гарна новина. Питання в тому, наскільки “зелені” будуть впливовою партією, – заявив політолог.
Сумлєнний додав, що представник ХДС/ХСС Армін Лашет у разі, якщо стане канцлером, продовжить політику Ангели Меркель, проте може з більшою повагою ставитися до інтересів Росії.
Водночас соціал-демократи будуть готовими покроково скасовувати запроваджені проти РФ санкції.
Науковий співробітник Інституту європейської політики Людмила Мельник також висловила думку, що в Німеччині дуже багато людей розчаровані політикою так званої великої коаліції (ХДС/ХСС і СДПН). Так, наразі понад 60% громадян країни прагнуть змін. Вони, зокрема, сподіваються на те, що за нової влади зникне бюрократизація.
– Дуже багато розчаровані політикою великої коаліції. Зараз понад 60% прагнуть змін. Є великі сподівання, що нова влада покращить послуги і що зникне оця бюрократизація, яка дуже псує і затримує багато процесів у Німеччині, – пояснила Мельник.
За її словами, дилемою цих виборів є те, що практично всі кандидати озвучують одні і ті ж твердження.
– Насправді дилема цих виборів полягає в тому, що практично всі кандидати говорять майже про одне і те саме і дуже абстрактні речі. Що мене особисто здивувало – зовнішня політика майже не є частиною дебатів. Це прослідковувалося і під час виборчої кампанії, і під час дебатів між кандидатами, – зазначила Людмила Мельник.
Вона наголосила, що Україні не слід очікувати чогось принципово нового від результатів виборів у Німеччині. Мельник уточнила, що нашій країні слід розбудовувати довгострокові відносини та інституційні зв’язки з ФРН, які насправді посилилися з 2014 року.
– Соціал-демократи завжди були за діалог з Росією. Я не бачу, що це буде щось нове: цей діалог з Росією, він був завжди. Це як така історична особливість, – розповіла Мельник.
Експерт позитивно оцінила ситуація, якщо Анналена Бербок від Партії зелених після формування нового уряду очолить міністерство закордонних справ Німеччини. Як зазначила Мельник, це буде великим плюсом для України.
Водночас багато що залежатиме від того, які партії сформують коаліції після виборів. Наприклад, успіх і кількість місць у парламенті Партії зелених певною мірою залежить від того, чи прийде на дільниці молодь.
– Звичайно, “зелені” проти Північного потоку-2 . Але чи вдасться їм в коаліції з іншими партіями відстояти свою думку – я тут дуже сумніваюся, – заявила Мельник.
Вона додала, що Україні варто співпрацювати з усіма партіями і не концентруватися лише на так званих друзях.
Виборчі дільниці в Німеччині сьогодні відкрилися о 8:00 ранку, а зачиняться о 18:00. Після цього очікуються перші результати екзит-полів. Проголосувати на виборах зможуть близько 60,4 млн німецьких громадян (приблизно 2,8 млн зроблять це вперше).
Після виборів новообрані депутати Бундестагу оберуть канцлера, який сформує наступний уряд Німеччини. Відповідна сесія має відбутися не пізніше ніж через 30 днів після виборів (тобто найпізніше 26 жовтня).
Поки Бундестаг не обере нового канцлера, Ангела Меркель залишатиметься на посаді як виконувачка обов’язків голови уряду.
