Що буде з Донбасом: кінець війни, заморожування чи третій варіант?
Відповіді ми отримали від політологів Олега Саакяна і Миколи Капітоненка.
Що сталося?
26 серпня Україна на Мінських переговорах висунула вимогу – припинити вогонь на Донбасі до 1 вересня.
Щоправда, бойовики в перший день пішли в атаку, проігнорувавши домовленості. В результаті нападу загинув один український військовий.
Але при цьому з 1 вересня інтенсивність обстрілів дещо скоротилася.
Для чого режим тиші?
– Припинення вогню і деескалація в цілому – завжди необхідний етап врегулювання подібних конфліктів.
Без неї практично неможливі подальші процедури по відновленню довіри, реінтеграції та пост-конфліктного будівництва, включно з виборами. Але це завжди результат спільної волі всіх сторін конфлікту, – розповідає політолог і експерт з міжнародних питань Микола Капітоненко.
У той же час політолог-переселенець з Донбасу Олег Саакян не пов’язує режим тиші з деескалацією конфлікту на Донбасі:
– Режим тиші не є інструментом деескалації, – Саакян
– Режим тиші не є інструментом деескалації. Він є інструментом введення паузи.
Якщо ми говоримо про інструменти припинення конфлікту, то вони лежать не у військовій площині. Вони лежать в площині політичних переговорів і деоккупаціонних дій з боку України.
А навіщо це Росії?
Олег Саакян упевнений, що таким чином Москва хоче неформально підтвердити підконтрольність окупованих територій.
– Можна сказати, що порушення режиму тиші скоординовано. Оскільки ми бачимо ескалацію, як в інформаційному, так і в дипломатичному, політичному і військовому плані. Є цілий ряд скоординованих дій, – розповідає політолог.
Експерт вважає, що сьогоднішній режим тиші означає тільки політичні переговори і спроби Росії нав’язати свій дискурс.
Хто дає указку бойовикам?
– На сьогоднішній день ситуація на Донбасі – це інструмент, за допомогою якого Кремль намагається досягти інших цілей, і все, що там відбувається, Кремлем контролюється, без будь-якої місцевої самодіяльності. Поки ці цілі не досягнуті, надійного і довготривалого режиму тиші чекати не варто, – розповідає Микола Капітоненко.
А Олег Саакян допускає, що бойовики можуть проявляти позицію, яку не диктує Кремль:
– Коли бойовики перестають стріляти – це залежить від позиції Москви. Цей процес повністю підконтрольний. Інша справа, що порушення цього процесу відбувається всередині окупованих територій.
Чи припиниться стрілянина?
За словами Саакяна, немає ніяких передумов для припинення вогню. Політолог упевнений, що режим тиші буде зірваний практично відразу.
Микола Капітоненко теж запевняє, що тиша на Донбасі буде порушуватися:
– Будь-яка тиша на Донбасі рано чи пізно буде порушуватися до тих пір, поки не буде знайдено політичне рішення конфлікту.
Ключ до нього – розуміння власних цілей і пріоритетів. Якщо ми хочемо за всяку ціну реінтегрувати окуповані території – то потрібно домовлятися з Росією про ціну і готуватися до виборів. Якщо хочемо зменшити свою залежність від Кремля і не готові поступатися, доведеться конфлікт заморозити.
А якщо тиша встановиться?
– Якщо і коли працює режим тиші дійсно буде встановлено, це може стати як початком вирішення, так і кроком до заморожування конфлікту.
Першим шляхом ситуація піде, якщо буде знайдений широкий політичний компроміс між Києвом і Москвою, який зробить стрілянину і нестабільність на Донбасі нікому не вигідною.
Другий варіант виникне тоді, коли подальше використання прямого насильства почне приносити Кремлю більше шкоди, ніж користі. Але в той же час відпустити ситуацію на самоплив він не зможе.
В обох випадках стан конфлікту буде найбільшою мірою залежати від планів Москви. Практика показує, що як заморожені конфлікти типу Придністровського, так і “гарячі” на кшталт війни в Грузії обходяться дорого, – розповідає Микола Капітоненко.
А ось Олег Саакян упевнений, що тиша на Донбасі нічого не означає:
– Навіть якщо ми допускаємо, що режим тиші протримається деякий час, то це буде означати жодним чином нічого. Це абсолютно не змінює стратегічної лінії Росії.
Фактично одна фаза змінюється іншою, і якщо не буде знайдено рішення ситуації в цілому, то якщо є вогонь сьогодні чи ні – це залежить від політичної волі тієї чи іншої сторони і тактичних цілей, які переслідують сторони конфлікту. В цьому випадку це Російська Федерація.
Яку тишу повинні були зробити Київ і Москва?
Олег Саакян вважає, що за порушення домовленостей потрібно вводити санкції:
– При домовленості щодо припинення ведення вогню повинна відразу встановлюватися відповідальність за порушення. На сьогодні, на жаль, всі ці домовленості щодо режиму тиші не супроводжувалися пакетом санкцій. Наприклад, якщо сторона порушила режим припинення вогню, то санкції посилюють.
За словами Миколи Капітоненка, Україна повинна завжди подавати апеляції до посередників і третім сторонам, залучати міжнародні організації і займатися юридичними процедурами.
За словами експерта, це ключові рецепти дій Києва в цьому конфлікті.
– Припинення прямого насильства залишається найкориснішим і, швидше за все, найбільш малоймовірним кроком. З огляду на концентрацію російських військ на кордоні, їх активність на самих окупованих територіях, а також важливість перемоги в конфлікті для обох сторін, умов для справжньої деескалації поки немає, – додав Микола Капітоненко.
Богдан Амінов
