Столиця має території закритих підприємств і складів, де можна будувати житлові квартали та розвивати інфраструктуру. Однак такі майданчики не цікаві забудовникам – це не центр міста і не густонаселений район, а зводити дитсадки, школи чи лікарні інвесторам невигідно. І хоча ринок демонструє падіння попиту на житло, кількість будмайданчиків у столиці тільки зростає.
Факти вирішили знайти норми забудови Києва. Це виявилося непросто. Ніхто не може відповісти на запитання – які вимоги висуваються до забудовника, яка його соціальна відповідальність, чи має він, окрім багатоповерхівки, звести садок, поліклініку, дитячий майданчик.
У київській міськадміністрації за два тижні не знайшлося жодного фахівця, хто би зміг пояснити – скільки в районі повинно бути будинків, торговельних та офісних центрів.
Читайте: Скандальна забудова на Героїв Дніпра: через будівництво в сусідніх домах пішли тріщини
Інститут генплану теж мовчить, посилаючись на зайнятість керівництва. Їх зрозуміти можна, бо новий генплан затвереджувати ніхто не поспішає, а в старий можна досхочу вносити потрібні корективи, і це всіх влаштовує.
– Генплан – документ, що регламентує де будувати, а де ні. Але в наш час все залежить від фантазії чиновника, який дозволяє і фінансових можливостях забудовника. Кількість пропонованих грошей впливає на абсурдність рішення, – говорить Андрій Гусельников.
Нагадаємо, Факти підібрали перелік скандальних забудов у Києві.
