Навіть перероблюють сміття за умови, якщо його відсортували. Решта відходів десятиліттями лежить на полігонах. Навіть після того, як звалище закривають, непотріб і далі залишається там та продовжує труїти і грунт, і повітря.
Для Європи полігони відходів – вже давно пережиток минулого. Сміття там переробляють і заробляють на цьому гроші. У Швеції такий бізнес – дуже прибутковий, тож сміття тут – дефіцит.
В Україні – майже сотня сміттєпереробних підприємств. У Вінниці, наприклад, є і сортувальна станція, і чи не єдине підприємство, яке зі сміття виробляє будівельні матеріали. Тут змішують пісок, відпрацьований поліетилен та роблять черепицю, тротуарну плитку, труби та люки. За місяць переробляють від 180 до 250 тон пластику.
Але це для України – швидше виняток. На заваді – дороге сортування і перевезення. Тож маємо в першу чергу радикально змінити підходи і на рівні держави, і на рівні особистої філософії.
Бо зараз українці платять по суті лише за вивезення сміття. І хоч контейнери для роздільного збирання непотребу багато де стоять, часто їх вантажать в одну машину, бо компаніям із обслуговування все одно вигідніше захоронити відходи.
– Одна тонна коштує приблизно 80 гривень за захоронення. Якщо підрахувати, що там є 60 % корисної речовини – це тієї, яку можна переробити, відсортувати і переробити – то це 2 -2,5 тисячі, – говорить начальник комерційного відділу Київміськвторресурси Сергій Волков.
Відповідно і українець тоді заплатить не 10 гривень на місяць, а понад 100 гривень щомісяця, з родини – до 400 .
Читайте: У Львові 3 райони потопають у смітті
У Києві працюють пункти прийому вторсировини. Сюди люди добровільно несуть уже відсортовані вдома відходи. Звідси їх розвозять на підприємства, які займаються переробкою. Найпопулярніша тара – пластикові пляшки.
Оскільки з пляшки вже не зроблять пляшку , то і їхні виробники не зацікавлені у вторсировині. Підприємства, які виробляють пиво в пластиковій тарі чи сметану в поліетилені, не мають потреби потім її збирати. Бо, по-перше закон їх не зобовязує, по-друге, їм користі з цієї вторсировини немає. Та все ж екологи переконані, саме на виробника слід покладати відповідальність за переробку.
Ще один варіант – закласти ціну на переробку у вартість тари, і пляшка молока коштуватиме в середньому на 15 копійок більше. Для покупця це не суттєво, але в кінцевому результаті сміття піде не на полігон, а на переробку.
Всі ці їдеї та пропозиції вже у Міністерстві екології. З 2018-го в Україні заборонене захоронення необроблених побутових відходів, іншими словами – полігони закриють, тож чиновники обіцяють уже до грудня розробити стратегію поводження зі сміттям.
Експерти прогнозують: якщо влада цьогоріч таки розробить механізм, вигідний усім учасникам переробки непотребу, а українці почнуть совісно сортувати відходи, то вже за 5 років в Україні сміття стане дефіцитом.
Нагадаємо, Наш край закликає депутатів не дозволяти НКРЕКП встановлювати тариф на захоронення сміття.