Реактори старіють
АЕС забезпечують 50% потреб електроенергії України.
До 2020-го в більшості блоків українських АЕС закінчиться термін експлуатації.
Яке майбутнє чекає українську енергетику?
Про це Факти ICTV поговорили з Валентином Землянським, директором енергопрограм Центру світової економіки і міжнародних відносин НАН України.
Запорізька АЕС
За даними World Nuclear Association, у світі працюють 447 атомних реакторів, 61 перебувають на стадії будівництва. Найбільша кількість діючих реакторів у США – 99.
Україна із 4 атомними електростанціями (Запорізька, Південноукраїнська, Рівненська та Хмельницька), на яких діють сумарно 15 ядерних реакторів, посідає 10 місце в світі.
Водночас Запорізька АЕС – із 6 реакторами – найбільша атомна електростанція в Європі.
Модернізувати або закривати?
12 із 15 атомних реакторів України були запущені ще за часів Радянського Союзу у 1980-х.
Термін їхньої експлуатації (30 років) уже або закінчився, або наближається до кінця. Вихід блоків з роботи означатиме величезний дефіцит (втрата 40%) електроенергії в країні.
Експерт Валентин Землянський зазначає: Україна не планує відключати АЕС. Закриття енергоблоків можливе лише за умови одночасного створення адекватних за обсягами генеруючих потужностей.
Відповідно до енергетичної стратегії України до 2030 року, всі атомні енергоблоки повинні функціонувати і виробляти, як і сьогодні, більше 50% української електроенергії.
Тому термін дії АЕС будуть подовжувати, особливо з урахуванням стратегії України щодо зменшення закупівель російського газу і проблем з постачанням вугілля для ТЕС.
Але перед цим атомні реактори пройдуть модернізацію.
Зараз тривають роботи з подовженням терміну експлуатації 4 атомних реакторів Запорізької АЕС
Як проходить і скільки коштує модернізація
Подовження роботи реактора відбувається наступним чином: виконується оцінювання технічного стану обладнання, трубопроводів, будівель і споруд. Після чого застарілі елементи системи замінюються новими, більш безпечними і продуктивними.
Модернізація одного блоку АЕС коштує в середньому 4 млрд грн. Для її здійснення Україна отримує кредити з Євроатому та Європейського Банку Реконструкції і Розвитку.
Подовження терміну роботи енергоблоків – не українська особливість. Це – світовий тренд.
Сьогодні з усіх діючих реакторів АЕС у світі майже половина функціонують у понадпроектний термін, а на 112 енергоблоках планують подовження терміну експлуатації. Це зумовлено економічною доцільністю.
Зазначимо також, що, наприклад, у 2015 році було подовжено дію енергоблока на Південноукраїнській АЕС. Після чого інспекції міжнародних організацій (МАГАТЕ) підтвердили, що рівень безпеки на АЕС підвищився.
Хмельницька АЕС
Чи побудують нові енергоблоки?
Валентин Землянський вказує: наразі є тільки проекти з будівництва двох нових атомних реакторів на Хмельницькій АЕС.
Ступінь готовності реакторів №3 і №4 Хмельницької АЕС оцінюється у 75% і 25% відповідно.
У 2010-му Україна підписала угоду з російською компанією Росатом про будівництво цих енергоблоків. Проте за п’ять років жодних практичних дій з боку сторін так і не відбулося. Тому у 2015-му Україна денонсувала цю угоду.
Вартість добудови двох енергоблоків оцінюється у €3,7 млрд. Передбачається, що будівництвом займатиметься чеська компанія ŠKODA JS.
Існує й інший варіант – проект “Енергетичний міст Україна – ЄС“.
Його суть наступна: блок №2 Хмельницької АЕС під’єднують двома лініями до європейської системи та залучають інвестиції у добудову енергоблоків №3 і №4. Термін реалізації проекту – до 2021 року.
Чи є необхідність у нових реакторах?
Але на даний момент гострої необхідності в нових енергоблоках просто немає – існуючих виробничих потужностей достатньо, враховуючи падіння внутрішнього виробництва.
Валентин Землянський підкреслює: нові реактори – це не найкращий варіант використання коштів.
Як зазначалось, орієнтовані витрати на подовження роботи енергоблока – 4 млрд грн, а вартість спорудження нового – 125–185 млрд грн. Крім того, термін будівництва нового енергоблока складає понад 5 років.
Тому більш доцільно, на думку експерта, модернізувати діючу інфраструктуру за прикладом запуску (грудень 2015-го) високовольтної лінії електропередач Рівне-Київ.
Вона дозволила вперше з 1986 року (після Чорнобильської катастрофи) забезпечити потреби Центрального регіону України (місто Київ, Київська, Черкаська, Житомирська і Чернігівська області).
Читайте: На Прикарпатті люди на зеленій енергетиці заробляють по 2 тис. грн
Рівненська АЕС
Битва за Східну Європу: США vs Росія
Аналітики авторитетного американського видання Stratfor зазначають: Вашингтон відкрив другий фронт боротьби проти російської монополії на енергетичному ринку Європи.
США почали не тільки постачати газ в Європу, але й поступово витісняють Росію також із галузі атомної енергетики. Це допоможе європейським державам зменшити енергозалежність від Росії.
Зараз Східна Європа перетворилась на поле запеклої битви між російським Росатомом і американо-японської компанією Westinghouse. Росатом протягом багатьох років контролював східноєвропейський ринок атомної енергетики, виграючи тендери на будівництво атомних електростанцій, а також на поставку палива для ядерних реакторів.
Але у зв’язку з російською агресією проти України відносини між Заходом і Росією погіршились, і ситуація в європейській енергетиці суттєво змінилась. Все більше країн (Болгарія, Чехія, Словаччина, Угорщина) укладають контракти на постачання палива з Westinghouse.
Джерело: Stratfor
Битва за енергетику України: США vs Росія
Монополію Росатому на величезному українського ринку атомної енергетики поступово припиняють США.
Ще в 2012-му при президентстві Віктора Януковича розпочалися переговори з Westinghouse.
Знижувати енергозалежність від Росії продовжив і уряд Арсенія Яценюка. У 2014 році Україна підписала угоду з Westinghouse про постачання палива для 3 реакторів Південноукраїнської АЕС.
На даний момент 12 атомних реакторів українських АЕС продовжують працювати на російському ядерному паливі. Проте тривають переговори про постачання американського палива для реакторів Запорізької АЕС.
Читайте: Кабмін ввів надзвичайний стан в енергетиці. Що це означає?
Південноукраїнська АЕС
Чи варто відмовлятися від російського ядерного палива?
Експерт Валентин Землянський вказує: закуповувати паливо у Westinghouse або в іншої західної компанії – це наразі не питання необхідності для України.
Американські поставки палива доцільно розглядати виключно з метою диверсифікації джерел. Договір з американськими партнерами допоміг знизити тотальну енергозалежність Києва від Москви.
Крім того, Україна отримала важіль тиску на Росії при переговорах за ціну на російське паливо.
Проте Валентин Землянський підкреслює: перш ніж слідувати принципом “лише б не російське”, треба добре розібратися в технічних аспектах і в питаннях безпеки зміни ядерного палива для українських АЕС.
Спочатку варто провести випробувальний термін (приблизно 6 років), подивитися, як у тестовому режимі енергоблоки будуть працювати на новому паливі, і тільки тоді приймати рішення про укладення нових контрактів.
Читайте: Продати землю України. Хто заробить та чи треба боятись китайців
Укриття на Чорнобильській АЕС
Ядерний ренесанс
Нещодавна аварія на АЕС у Франції (без загрози радіоактивного зараження) порушила питання про майбутнє атомної енергетики.
Після катастрофи на Фукусімі (Японія) в 2011-му розвиток ядерної енергетики у світі призупинився. Деякі країни (Німеччина, Бельгія, Швейцарія, Швеція) планували поступово відмовитись від АЕС по мірі зносу і виведення з експлуатації своїх діючих ядерних реакторів.
Однак через 6 років після трагедії атомна енергетика знову входить в моду.
Великобританія будує нову АЕС на мисі Хінклі Поінт. Громадяни Швейцарії проголосували на референдумі в листопаді 2016-го проти закриття АЕС.
У Китаї, у зв’язку зі зростаючими енергетичними потребами, розвиток атомної енергетики відбувається запаморочливими темпами: наразі два десятки АЕС знаходяться на етапі будівництва, а ще 24 чекають своєї черги, перебуваючи на стадії проектування. Навіть в Японії наразі ведуться дискусії, щоб перезапустити найближчим часом перший атомний реактор після аварії. Дозволи на поновлення роботи чекають в Японії ще 15 реакторів.
Головна причина відродження ядерної енергетики – необхідність знизити залежність від імпортного палива (нафти, вугілля, природного газу), а також дотримання кліматичних угод про зменшення негативних викидів в атмосферу.
Читайте: Що потрібно знати про призов офіцерів запасу
Причини для хвилювання
- Безпека
Незважаючи на технологічні успіхи атомної енергетики, особливо у питанні створення АЕС нового покоління, у галузі залишилось багато проблем.
Побоювання з приводу безпеки виникли після аварії на АЕС Три-Майл-Айленд (США) в 1979-му і в Чорнобилі в 1986-му, а після Фукусіми (2011) вони тільки посилились.
Неймовірні темпи розвитку атомної енергетики в Китаї викликають у багатьох експертів тривогу, що питання безпеки можуть відійти на другий план, поступившись місцем потребам економічного розвитку.
- Рентабельність
Питання рентабельності будівництва і вироблення електроенергії у величезних атомних реакторах викликають запитання, особливо сьогодні, коли у світі дешевий природний газ і з’являються все більш конкурентоспроможні відновлювальні джерела – енергія вітру або сонця.
- Збагачення урану
Для забезпечення енергетичної безпеки багато країн наполягають на праві самостійно збагачувати уран для використання на АЕС, щоб не купувати паливо для реакторів на світовому ринку.
Низькозбагачений уран підходить як паливо для атомних електростанцій, однак високозбагачений уран підходить для атомних бомб. Це головна причина міжнародної конфронтації через іранську ядерну програму.
Іван Стахурський
