– Ви хвилюєтеся, коли представники Москви та Вашингтону зустрічаються без України, аби говорити про українську кризу?
– Я мав дуже довгу розмову з паном Тіллерсоном (держсекретарем США, який минулого тижня відвідав Москву. – Ред.), коли відвідував Вашингтон, потім на зустрічі Україна-НАТО. Він чітко розуміє ситуацію.
Зустрічі представників Росії і США, безумовно, потрібні. У порядку денному російсько-американських відносин багато питань. Наприклад, стратегічне роззброєння, яке дуже важливе для усього світу.
Але позиція США стосовно України, однозначно, важлива і ефективна для нас.
В сьогоднішній ситуації, особливо після хімічної атаки, яка відбулася у Сирії, всі прекрасно розуміють, що існують тільки дві опції: або Росія знала про наявність хімічної зброї і, відповідно, про можливість такої хіматаки (тоді Кремль є співучасником військових злочинів); або Росія не виконала свою функцію, коли кілька років тому брала на себе відповідні зобов’язання щодо знищення хімічної зброї.
Тоді Росії не можна довіряти. Це дає розуміння, що Росія не є партнером і в свою чергу визначало атмосферу перемовин у Москві.
– Ситуація довкола вирішення конфлікту на Донбасі зайшла в тупик. Що відбувається?
– Росія намагається змінити тактику. Вона грається з ідеєю поглинути окуповані території, з можливою організацією референдуму або фейкових виборів.
Росія мріє про велич, про одну сходинку зі Сполученими Штатами, ЄС та Китаєм, але вона відкочується все більше і більше.
Тиск на Російську Федерацію насправді діє, але результат швидким не буде. Сьогоднішня Росія ніколи не припинить своєї агресії.
Але я впевнений, що ми досягнемо результату. Тільки успіх українського проекту стане запорукою нашої національної безпеки.
– Ви прораховували сценарій, за яким Україна відмовляється від Донбасу? Як на це б зреагувала світова спільнота?
– Робота в МЗС без стратегії неможлива. Ми завжди прораховуємо всі можливі опції та їхні наслідки.
Багато людей, які живуть на Донбасі, розуміють, що їхнє майбутнє в Україні…
– …Навіть якщо підтримують політику Путіна?
– Це буде дуже складний процес, але я ніколи не відмовлюсь ані від своїх людей, ані від своєї території.
Країна є тоді, коли ми турбуємось про кожного її громадянина. Тому маємо воювати до кінця і за Донбас, і за Крим.
– Воювати?
– Воювати всіма успішними методами. Дипломатія – це успішний метод, коли на твоєму боці гравці, яким ти можеш довіряти. Такі гравці на нашому боці зараз є.
Читайте: Три роки АТО. Як починалася війна на Донбасі
– Якою буде ситуація по Донбасу й Криму 31 грудня 2017-го – ваш прогноз?
– Ми просуватимемося у сфері безпеки, у звільнені наших заручників. Гарантій на те, що ми відіб’ємо Донбас, дати не можу. Це пов’язано з тим, що Росія й надалі використовуватиме непотрібний їй Донбас для того, щоб зруйнувати український проект.
– Україна залежна від США?
– Україна не є залежною, але підтримка “Великої сімки”, ЄС і тих, хто розуміє, що Росія порушила усі норми, включаючи політичні, моральні і міжнародно правові, для нас однозначно важлива.
Після того, як розпочалася російська агресія, цивілізований світ зрозумів, що ми можемо з нею боротися. Ми реально стали частиною цього світу. До цього ми такими не були, нам не довіряли і нас не сприймали, максимум як якусь буферну зону.
Тепер сприйнятя українців фундаментально змінилося.
– Ви часто пишете/говорите те, що хочете?
– Завжди! Я вважаю, що на 100% потрібно висловлювати свої думки. Але якщо я щось не кажу, з точки зору фактів та розуміння нюансів позиції наших друзів або ворогів, це частина політики зовнішніх відносин. Тому про якісь моменти я говорити не можу.
– Як ви ставтеся до “зради” в соцмережах? Безвіз із ЄС був суцільною зрадою.
– Аби не галасувати “зрада” через безвізовий режим, слід розуміти нюанси європейської політики і те, який вплив вона має на термін отримання Україною безвізу. Це пояснити людям достатньо складно, але якимось чином вдається.
Якщо вдасться удвічі збільшити кількість українців, що відвідували ЄС раніше, то це вже буде хорошим результатом.
Безвіз – це питання чесності і справедливості. Суть безвізового режиму – довіра між громадянами. Ми цього досягнули.
– Назвіть три власні цілі на посаді міністра.
– Ціль, якою я живу, – європейська демократична Україна. Це означає, що ми примусимо Росію піти з нашої території, але це не означає, що вона припинить намагатися зруйнувати український проект. Адже саме його існування робить Європу іншою.
Друга ціль – це допомога українським громадянам за кордоном. Наприклад, цього або наступного року запрацює електронна віза та електронний консул. Це реальна допомога нашим громадянам у будь-якій точці світу з різних ситуацій.
Третя – підтримка українського бізнесу, який може для себе осягнути нові ринки і відійти від відомої моделі, коли Україна вважалася лише постачальником зерна і соняшникової олії.
Маємо просувати українську продукцію. Дуже цікавим та перспективним є азійський ринок. Також треба реалізувати зону вільної торгівлі з ЄС. Я буду задоволений, коли українські продукти потраплять до європейських супермаркетів.
Країни Африки теж для нас цікаві. Багато хто вважає, що Африка є тим континентом, який розвивається якнайшвидше. Чимало африканців, які зараз обіймають важливі посади у своїх країнах, вчилися в українських вузах і, як правило, зберігають симпатію до нас.
Чи задоволений я роботою міністерства у просування економічних інтересів України? Ми однозначно зробили не все, що має робити ефективна система. Нас досі стримує відсутність ефективної підтримки наших експортерів.
Приміром, ми можемо постачати українські турбіни. Але спочатку просимо сплатити за них. Водночас на ринок виходить Китай і каже: постачаємо турбіни зараз, а заплатите за два роки.
Маючи ефективну систему експортного кредитування і, відповідно, чітку підтримку інвесторів, ми б могли зробити набагато більше.
Спілкувався Ростислав Буняк.
Нагадаємо, міністр закордонних справ України Павло Клімкін отримав нагороду від Фактів ICTV за 1 місце у категорії #Перемога рейтингу Топ-100 блогерів України 2016.
Міністр розповів про блогерську діяльність, відзначивши, що соцмережі мультиплікують емоції, але іноді не мультиплікують сенсу.
