
За ухвалення в цілому відповідного законопроекту №3491-д на засіданні у вівторок проголосували 255 депутатів, пише Інтерфакс-Україна.
Закон передбачає, що повна середня освіта триватиме 12 років і складатиметься з початкової освіти тривалістю 4 роки, базової середньої освіти тривалістю 5 років, яка отримується в гімназії, і профільної середньої освіти тривалістю 3 роки, яка отримується в ліцеї або закладах професійної освіти. Навчання в школі діти можуть починати в 6 або 7 років (крім дітей з особливими освітніми потребами).
Результати навчання учнів після завершення кожного з рівнів освіти оцінюються шляхом державної підсумкової атестації, яка може здійснюватися у вигляді зовнішнього незалежного оцінювання і для учнів молодшої школи здійснюється тільки з метою моніторингу.
Читайте: Хто з українців матиме право на дострокову пенсію
Профільна середня освіта (старші класи школи) може бути двох напрямків – загальноосвітньою і професійною. Загальноосвітня передбачає поглиблене вивчення деяких предметів із урахуванням потреб і здібностей учня. Професійна освіта передбачає велику орієнтованість учня на потреби ринку праці з урахуванням його здібностей.
Верховна Рада доручила Кабміну забезпечити з 2018 по 2023 року поетапне збільшення мінімальної зарплати вчителя до 4-х прожиткових мінімумів для працездатних (на даний момент – 6 736 грн).
Верховна Рада доручила Кабміну забезпечити з 2018 по 2023 року поетапне збільшення мінімальної зарплати вчителя до 4-х прожиткових мінімумів для працездатних (на даний момент – 6 736 грн).
Так, оклад педагога низької кваліфікаційної категорії повинен скласти як мінімум 9600 грн.
Кожна наступна кваліфікаційна категорія повинна “подарувати” педагогу щонайменше 10% зазначеної суми до окладу.
При цьому оклади науково-педагогічних працівників на чверть вище, ніж у педагогів. Ну, а кожен наступний рівень категорії, так само дає + 10%.
Схеми посадових окладів затвердить Кабмін.
Як повідомлялося, прем’єр Володимир Гройсман заявив про величезну “діру” в пенсійному бюджеті.