Рада не змогла “реінтегрувати Донбас”. Що пішло не так?
Законопроект про реінтеграцію Донбасу має неймовірну кількість поправок від близько ста депутатів – 673. Для того, щоб розглянути все, депутати повинні витрачати час на пленарних засіданнях.
Саме тому ухвалення законопроекту сьогодні не відбулося. Хоча до цього неодноразово лунали заяви про достатню кількість голосів (зокрема і від депутата Ірини Луценко). Тож виникла низка питань: чому депутати сумлінно дотримуються регламенту і відкладають розгляд, хоча в інших випадках порушували його? Чи навмисне затягують розгляд? Чому так багато поправок?
16 січня депутати розглянули 344 поправки вранці і 136 під час вечірнього засідання. Примітно, що жодна з поправок не була прийнята.
На думку екс-спікера Верховної Ради Володимира Литвина, реально зацікавлених прийняти цей законопроект немає, тому всі хочуть перекласти відповідальність один на одного.
Народний депутат із фракції Народний Фронт Андрій Тетерук вважає, що серед опозиціонерів є зацікавлені у затягуванні законопроекту.
– З Опозиційного блоку і Самопомочі максимально затягують розгляд, – сказав він.
Ігор Гузь каже, що законопроект ухвалять післязавтра.
– Я думаю, що закон буде прийнятий у четвер. Але за сьогоднішній день жодних результативних рішень не було, – заявив депутат Ігор Гузь.
Народний депутат Володимир Ар’єв назвав 16 січня втраченим днем у Верховній Раді:
– Втрачений день у Верховній Раді. Поправки до закону не проходять, час плине. Закону про деокупацію сьогодні вже не буде. Визнання РФ агресором переноситься на четвер.
Глава Верховної Ради Андрій Парубій пояснив, що депутати працюватимуть згідно з регламентом:
– Ми будемо розглядати всі правки відповідно до законодавства. Якщо не зможемо розглянути сьогодні, то ми їх продовжимо розглядати завтра, не встигнемо завтра – будемо розглядати в четвер, і в четвер виходимо на голосування. Але ми нікому не дозволимо зірвати розгляд цього законопроекту.
Позафракційний депутат Борислав Береза розповів, що голосів станом на 16 січня за законопроект немає.
Крім того, народний обранець додав, що його колеги у парламенті масово отримали SMS, після чого почали розходитися. Щодо достовірності відправки SMS, змісту повідомлення та його відправників інформації немає.
Народний депутат Юрій Левченко теж пояснив затягування розгляду законопроекту тим, що стало зрозуміло: для ухвалення рішення немає достатньої кількості голосів.
Кількість поправок (637), очевидно, говорить про кількість непорозумінь між народними депутатами. Особливо гострими є питання, які стосуються повноважень президента, Криму, Мінських домовленостей, зміни формату АТО, ймовірного обмеження прав людини тощо.
Але ситуація з поправками все ж таки неоднозначна: деякі з пропозицій дублюють одна одну або ж є відверто незначними. Саме тому є підозри, які оголошують експерти та депутати, про навмисне затягування голосування.
Затягування голосування також стосується і законопроекту про Антикорупційний суд, який так і не змогли поставити на порядок денний.
У Блоці Петра Порошенка вже заявили про те, що ситуація із поправками не дає змоги перейти депутатам до роботи із законопроектом про Антикорупційний суд.
Нагадаємо, що законопроект про Антикорупційний суд критикували Всесвітній банк та МВФ.
У зв’язку з цим, віце-спікер парламенту Ірина Геращенко заявила, що зараз усе в руках Верховної Ради – допрацювати законопроект до ідеалу і розглянути його.
– Я думаю, у березні ми матимемо прийнятий законопроект, – спрогнозувала вона.
Читайте: Реінтеграція Донбасу – 9 фактів про закон
Нагадаємо, 16 січня під будівлею Верховної Ради сталися сутички між мітингувальниками та правоохоронцями після того, як учасники акції спробували спалити прапор Росії.