НМУ пропонує удосконалити іспит Крок – Амосова
– 50% їхнього буклету – це відкрита база примітивних тестів з 15% помилок. І студенти її просто зазубрюють, – стверджує вона.
Але її критика не стосується самої системи незалежного оцінювання. Ректор виступає за вдосконалення тестів, перегляд їх контенту та ускладнення, передає Українська правда.
– Я за те, щоб тести нарешті почали виконувати свою функцію – всебічне незалежне оцінювання знань випускників медичних вишів, – наголошує Амосова.
Відповідно до результатів складання інтернами тестів українського Кроку і американського STEP за однією і тією ж програмою були отримані шокуючи результати: складання американських тестів 0-4%, українських – 83-99%. За твердженням Амосової, у тому вигляді, який існує зараз іспит Крок дуже погано вимірює те, що має вимірювати.
Серед головних причин такої ситуації ректор НМУ називає примітивність іспитів, наявність в них численних помилок та великий відсоток тестів з відкритої бази, яку “зазубрюють” перед іспитом.
– Половину тестів для щорічного іспиту Центр тестування відбирає з оприлюднених для заучування на пам’ять буклетів попередніх років, в яких далеко не всі тести були вдалими, бо автори вчилися, а частина написаного вже встигла застаріти, – зауважує вона.
За словами Амосової, відкрита база випускного іспиту Крок – 2 для лікарів загальної практики має 2400 тестів. Їх заучування гарантує 83% оцінки “склав”, яка останні два роки встановлена в 60,5% вірних відповідей (раніше було 50,5%).
– Заучування часто відбувається за наступним принципом: якщо у тесті йдеться про доярку, то вірна відповідь (одна з 5-ти варіантів) – бруцельоз, – підсумовує ректор.
Середній відсоток вірних відповідей на тести, які охоплюють всі людські хвороби, так званий національний показник, в 2016 році склав 85%, а в 2011 – 92%. Відсоток тих, хто склав ліцензійний іспит з першого разу, за останні 9 років коливався від 97,8% до 99,7%, у 2016 році – 98%.
Читайте: Амосова: НМУ активізував переговорний процес з проведення тестування Крок
Катерина Амосова переконана, що нинішній пріоритет для української медичної освіти – це зазубрювання якоїсь уривчастої, примітивної, і не завжди важливої інформації, в т.ч. помилкових та застарілих тверджень.
Але цю ситуацію потрібно негайно змінювати.