Вплив соціальних мереж очевидний. Вони міцно увійшли в життя практично всіх жителів Землі. Завдяки instagram і twitter ми з однаковою легкістю можемо дізнатися, як провели останні вихідні наші родичі з інших країн і сусідські діти.
Сторінка в соцмережі раніше була атрибутом тільки компаній, що швидко і динамічно розвиваються. Зараз же ви можете дізнатися години роботи або задати будь-яке питання в facebook найменшій кав’ярні. Сторінкою компанії не обзавівся поки хіба що власник ремонтної майстерні біля вашого будинку.
І все це – не спрощує наші життя, а змушує насторожитися. Так вважає Ніл Фергюсон. Він прочитав лекцію українським студентам на запрошення Фонду Віктора Пінчука в рамках проекту Публічні лекції.
Хто такий Ніл Фергюсон
Автор книги “Площа та вежа” – британський історій і письменник. Роботи Фергюсона присвячені всесвітній, а також економічній історії. Лектор відомий своїми провокаційним поглядами на історію.
Він вважає, що якби Німеччина виграла Першу світову, разом з нею від цього виграла б і світова історія. Ніл Фергюсон різко негативно ставиться до нинішньої влади в Росії і Володимиру Путіну зокрема.
Зв’язок площ і соцмереж
У своїй новій книзі історик вивчає вплив площ та веж міст на світову історію країн і суспільства. На думку Фергюсона, в баштах зосереджувалася влада ієрархічних організацій.
А на площах, над якими ці вежі здіймалися, збиралися місцеві жителі, щоб вплинути на життя їх суспільства.
Україна добре знає силу площ. Адже саме там українці скинули режим Януковича, – говорить Ніл Фергюсон.
Активне життя в соціальних мережах – не що інше, ніж сучасна інтерпретація історичних зібрань на площах.
Але назвати соціальні медіа інструментом демократії не можна. Адже, будучи користувачами соцмереж, ми всі одночасно є частинами ієрархічної системи (про вежі пам’ятаєте?). А на її вершині завжди є лідер.
Страшніше за сигарети
Під час лекції, яку слухали кілька сотень українських студентів, політиків і медійників, Фергюсон дістає з внутрішньої кишені піджака смартфон:
– Цей доступний всім гаджет, який сьогодні є і у маленьких дітей, і у кожного з нас, несе шкоду, не меншу, ніж нікотин.
На телефоні соцмережі можуть бути доступні в будь-який час і практично в будь-якому місці. Всі наші взаємодії в них одночасно спрощують наше життя, але разом з цим роблять нас більш вразливими.
Наші вподобання, лайки і реакції можуть послужити тоталітарним режимам. І це красномовно демонструє сучасний Китай, де соцмедіа підкоряються уряду.
Інший приклад маніпуляцій ілюструє, як мережі працюють проти демократизації суспільства. Це президентські вибори в США в 2016 році, коли дані про вподобання користувачів соцмереж використовували виборчі кампанії.
Світ скорочується
Пам’ятайте теорію шести рукостискань? Про те, що кожен з нас знайомий з будь-якою людиною в світі через ланцюжок максимум з шести людей.
Так ось, останні дослідження скасовують цю теорію.
Тепер рукостискань всього 3,5
Комунікаційні зв’язки стають тіснішими. Чим це загрожує? Через таке скорочення швидше поширюється інформація. Це начебто і добре. Ось тільки в першу чергу це вірусна інформація.
На фейкові новини люди реагують активніше.
У псевдоновинах використовується емоційна лексика, яка привертає більше уваги.
Таким чином, користувачі соцмереж стають уразливими перед недостовірною інформацією.
Що нам з цим робити
Для передвиборної України небезпека мережевих маніпуляцій особливо актуальна. Тому користувачі повинні бути готові до атак не тільки фейковий новин, але і напівправдивої інформації.
Вона, на думку Фергюсона, ще небезпечніша за фейки через те, що частина правди, яка в ній є, змушує людей вірити всім наданими даними.
Українцям письменник радить не забувати про силу написаного слова. Адже хакери не можуть зламати папір і кулькову ручку.
А вітчизняним політикам-демократам лектор пропонує об’єднатися в боротьбі проти інформаційних атак в соціальних мережах.
Закінчив свою промову Фергюсон нагадуванням про найголовніші мережі. Це наші родинні та дружні зв’язки. Їх потрібно підживлювати і зміцнювати. Адже саме вони вступають в дію, коли ми стаємо жертвами в інших мережах – соціальних.
Фото: Фонд Віктора Пінчука, dreamstime
Яна Семенюк