Найбільші засухи в Україні за 100 років і чи є загроза у 2018 році
Катастрофічні засухи в Україні бувають рідко, але практично щороку в тих чи інших областях відбуваються втрати врожаю через аномальну спеку та брак дощів.
Прогноз погоди на літо в останні роки досить типовий: температура понад +35, дефіцит опадів, підвищений рівень пожежної безпеки. Такий він і цього року.
Читайте: Наймасштабніші повені в Україні за 100 років
До речі, щорічно у світі саме через посухи страждають близько 1,5 млрд людей, а від нестачі води – до 40% населення земної кулі. Щохвилини у світі деградує 10 га ґрунтів, опустелювання зазнають 23 га земель, від голоду вмирає 16 людей, з яких – 12 дітей.
На щастя, ми живемо не в Африці, де дефіцит води та постійні засухи – це звичне явище, яке, як правило, супроводжується голодом.
Проте і в історії Україні були такі засухи, які призводили до голоду з величезними людськими жертвами.
За останні 100 років в Україні зафіксовано понад 70 посух. Особливо жорсткими й катастрофічними за наслідками – втрата врожаю, голод і людські жертви – були посухи 1921 та 1946 років.
1921 рік
У цей період УНР та УРСР формально були незалежними від Радянської Росії, проте більшовицькі війська регулярно нападати на українські землі, грабувати села, забирали все продовольство і вивозити його до Росії. На додачу до всього почалася засуха.
Доросле населення, опухле від голоду (Бердянськ, 1921 рік). Фото: ukrlife.org
Катастрофічне становище було у 1921 році на Запоріжжі, Катеринославщині (тепер це Дніпропетровська область), Донеччині, Одещині, Миколаївщині і Харківщині. За рахунок північних і правобережних районів України, які менше постраждали від неврожаю, було зібрано 300 млн пудів (понад 4,9 млн т) зернових або 30% врожаю 1916 року.
На фоні неймовірних зернових поборів та посухи почався голод. Точна кількість померлих не встановлена. Історики наводять цифри від 235 тис. до 500 тис. осіб.
1934 рік
Сильна засуха охопила майже всю Україну, не зачепила лише західні регіони. Дуже сильно постраждало сільське господарство.
Тому у 1933-му голод в Україні не закінчився – люди продовжували вмирати ще й у 1934 році.
Голодні селяни залишають село і йдуть до міста шукати хліб. Фото: territoryterror.org.ua
До речі, того ж року буда посуха і в Північній Америці, яку вчені назвали найсильнішою в світі за останню тисячу років. Тільки кілька років тому вони змогли назвати її причини, опублікувавши свої дослідження в журналі Geophysical Research Letters. Висновки вони зробили на основі дослідження річних кілець дерев, а також завдяки систематичним спостереженнями, що проводилися в минулому.
Вчені зі США дійшли висновку, що посуха 1934 року поширювалася на 71,6% західної частини Північної Америки, а привели до неї відразу два чинники.
По-перше, високий атмосферний тиск на західному узбережжі сприяв значному зменшенню опадів. По-друге, навесні того року відбулися пилові бурі, викликані нераціональним використанням земельних ресурсів (тобто вплинув і антропогенний фактор). Пил відображав сонячне світло і таким чином заважав випаровуванню води з поверхні Землі, що, у свою чергу, перешкоджало утворенню дощових хмар.
1946 рік
Розорене війною сільське господарство ще більше було підірване засухою. Історики кажуть, що такого стихійного лиха в Україні не було 50 років.
Середня урожайність зернових у колгоспах знизилася до 3,8 центнерів з гектару, а у південних областях вона була лише 2,3-2,9 ц/га. Валовий збір усіх зернових в Українській РСР становив 531 млн пудів (майже 8,7 млн т), що втричі менше ніж у 1940 році, і був меншим навіть, ніж голодного 1921 року.
Але не стихія, а саме сталінська політика хлібозаготівель стала визначальною причиною голоду 1946-1947 рр. в Україні. За вказівкою з Москви було затверджено річний план здачі зерна державі з урожаю 1946 року у кількості 340 тис. пудів (5,6 тис. т).
Лекція про втрати врожаю в сільгоспартілі (1947 рік). Фото: territoryterror.org.ua
Зерно забирали не тільки у колгоспів і радгоспів, за продрозкладкою його вилучали з присадибних ділянок селян. У 1946 р. планували експропріювати понад 3 млн пудів. Щоб викачати зерно, яке для колгоспників та одноосібників було єдиною надією на порятунок, вживалися різноманітні репресивні заходи. До того ж люди нічого не отримували на трудодні. Внаслідок штучного голоду тоді загинули більше мільйона українців.
За даними territoryterror, на 1 червня 1947 року в Українi нараховувалося 1 млн 74 тис. 314 дистрофiкiв, загинули приблизно 1,5 млн млн українців. У багатьох місцевостях голод продовжувався майже до кінця 40-х років.
1968 рік
Велика засуха охопила більшу частину України, окрім заходу та півночі. Загинула значна частина врожаю сільськогосподарських культур.
1972-1975 роки
Катастрофічні засухи в Україні призвели до значного недобору врожаю, передчасного засихання рослин, великих лісових пожеж і згорання торф’яників.
2007 рік
У першому десятилітті ХХI століття особливо сильною була посуха 2007 року, яка охопила значну територію степової зони України, а саме весь Крим, Херсонську, Миколаївську, Одеську, Запорізьку, Кіровоградську, Донецьку, Луганську, Дніпропетровську та Черкаську області.
Фото: dreamstime.com
На цій величезній території в квітні-травні та на початку червня не було опадів протягом 40-50 днів. У той рік негативний вплив посухи посилився дуже сухою осінню і аномально теплою і майже безсніжною зимою.
У зону поширення посухи потрапила понад третина посівів, що завдало агросектору мільярдних збитків. Збір зерна становив 29 млн т проти 38 – у 2005-му, 33 – у 2006-му, 53 – у 2008-му рр. Середня врожайність зернових в окремих областях сягала 10-15 ц/га і менше. Такі дані наводить у статті в журналі Пропозиція співробітник Інституту гідротехніки і меліорації УААН Д.Савчук.
2017 рік
Засуху 2017 року називають найсильнішою за останні 10 років.
– Протягом червня через дефіцит опадів на більшій частині території країни спостерігалася сильна ґрунтова посуха в південних, центральних і на багатьох площах східних областей. Хоча в цих областях окремі локальні дощі протягом місяця пом’якшували агрометеорологічні умови за рахунок деякого збільшення запасів вологи в грунті, проте кардинальних змін не відбулося, – йдеться в аналізі Укргідрометцентру щодо агрометеорологічних умов в Україні в червні 2017 року.
Відзначається, що на великих площах південних і центральних областей орний шар грунту був сухим зовсім. Причому місцями були повністю вичерпані і запаси вологи метрового шару ґрунту.
За даними експертів, площа охоплення посухою становила 60% під ранніми зерновими і близько 50% – під кукурудзою і соняшником. А під пізніми культурами (соняшник, соя і кукурудза) зволоження метрового шару ґрунту було одне з найгірших за останні 10 років.
У липні-серпні 2017 року від аномальної спеки потерпали центр, південь та захід України. Температура сягала рекордних значень, в деяких містах перевищивши 40°C. Було перекрито ряд історичних максимумів в багатьох містах.
Фото: dreamstime.com
Ця спека призвела до загибелі 3-х людей: у Луцьку в тролейбусі померла 60-річна жінка, у Львові на вулиці – 60-річний чоловік, який мав проблеми із серцем і їх могла загострити спека, а в Одесі – 55-річний начальник однієї з клінік. Лікарі сказали, що серцеву недостатність могла спровокувати аномальна спека.
Чи є загроза великої засухи у 2018 році?
З цим питанням Факти ICTV звернулися до начальника відділу агрометеорології Укргідрометцентру Тетяни Адаменко.
– Ми мали два місяці – квітень і травень – з колосальним дефіцитом опадів. Тобто, у нас уже була засуха. Проте, усе залежить від того, які були стартові умови перед засухою. От цього року були прекрасні умови на початок весни за рахунок того, що взимку було багато опадів, і волога в грунті була, і вона втрималася досить тривалий час. Фактично ця волога врятувала врожай 2018 року, перш за все, озимої пшениці та ярового ячменю. Якби на кінець березня або на початок квітня ми відчували дефіцит вологи в грунті, тоді б у нас була катастрофа. Така катастрофа була у 2007 році. Тоді не було вологи у грунті у південній частині України, а це і Полтавщина, і Кіровоградщина, і навіть південні райони Київської області. Не було опадів на початок весни, а потім додалися високі температури у травні. Була катастрофа на території кількох областей у тому сенсі, що не скрізь навіть урожай збирали, бо збирати його було дорожче, ніж не збирати, – розповіла вона.
Водночас, за її словами, неможливо достовірно сказати, яка буде ситуація з кількістю опадів до кінця літа, бо їх дуже складно прогнозувати навіть на 5 днів.
– Сьогодні за тими моделями, які використовуються для прогнозування, неможливо сказати – це буде 50 мм чи 100 мм. Тому говорити про кількість опадів у липні чи серпні з якоюсь достовірністю дуже складно. В усіх прогнозах використовується середня багаторічна кількість опадів або норма і якась тенденція. Тенденція така, що у липні і в серпні кількість опадів, якщо брати якийсь тривалий період спостережень, наприклад, 30 років, вона в середньому не змінюється. Але ж бувають такі роки, коли зовсім немає опадів, або навпаки – дуже багато. Тому за тенденціями можна очікувати, що все буде у межах норми, можливо, ближче до нижньої межі. Якщо норма 70-100%, то ближче до 80%. Тому я б категорично не говорила, що не буде опадів. До того ми маємо цього року температурні гойдалки, тобто різке похолодання, а потім тривалий період спеки і так далі, а різкі контрасти температур супроводжуються шквалами, зливами і градом, – пояснила Адаменко.
Агрометеоролог також констатувала, що засухи в Україні бувають фактично щороку – з чіткою тенденцією до їх збільшення і поширення на північ і захід країни.
– Лише у 1998 році минулого сторіччя не було засухи. Загалом засухи виникають щороку в різних частинах України, найбільше, звісно, у південній частині. Але в останні роки це відбувається і в північних областях, а у 2015 році – навіть у західних. Але час їх виникнення різний. Є весняно-літні посухи, є літні, літньо-осінні посухи і осінні. І у залежності від часу виникнення та інтенсивності відбувається їх вплив на сільськогосподарські культури.
Якщо це весняна посуха, як цього року, то вона звичайно негативно впливає на урожайність ранніх колосових, якщо це засуха другої половини літа, як наприклад, минулого року, то це вплив на пізні культури, такі як кукурудза, доля якої у валовому зборі зерна близько 40%. Тобто засухи у нас бувають щорічно, на жаль, і тенденція до їх збільшення і поширення на північ і захід досить чітка, – підсумувала начальник відділу агрометеорології Укргідрометцентру.
Фото: dreamstime.com
