PCEtLSDQndC1INC00L7QsdCw0LLQu9C10L3QsCDRgNC10LrQu9Cw0LzQvNCwIGZ1bGxzY3JlZW4gLS0hPg==
ФАКТИ iPad / iPhone ФАКТИ Android

Наймасштабніші повені в Україні за 100 років

Причини повеней

Сніг та зливи, звісно, роблять свою справу, проте головний винуватець катастрофічних наслідків повеней в Україні – людина.

Це стосується передусім Закарпаття, де велика вода завдає значних збитків ледь не щороку. Ліси стримують потоки води, однак внаслідок їх тотальної вирубки значна частина опадів без жодних природних перешкод потрапляє в річки, які не здатні відразу прийняти таку масу води. Так природа мститься за вирубку карпатських лісів, а ще за гори сміття та спрямлення річок.

Читайте: Під Одесою повінь підняла з дна Дунаю 500-кілограмову міну На Дунаї паводок - у Вилкове направлено Нацгвардію Хати-акваріуми та поліція на човнах: чому Україну затопило і хто винний

Як свідчать, до прикладу, висновки урядової експертної комісії, на розміри наслідків паводку 1998 року вплинули, окрім природніх причин, антропогенні втручання, невідповідне для гірських умов протягом майже 200 років ведення водного, лісового і сільського господарства: розорювання крутих схилів у гірських районах, де формуються паводки; знищення лісів; створення величезних високогірних лук; інтенсивна лісоексплуатація; розміщення житлових будинків на шляхах гірських потоків, у місцях зсувів та селенебезпечних ділянок.

Зони можливих повеней:

  • на півночі: басейни Прип’яті, Десни та їх притоків;
  • на заході: басейни верхнього Дністра, Тиси, Прута, Західного Бугу та їх притоків;
  • на сході: басейни Сіверського Донця з притоками, річок Псьол, Ворскла, Сула та інших притоків Дніпра;
  • на півдні та південному заході: басейни притоків нижнього Дунаю, Південного Бугу та її притоків.

Карта річок України

Карта річок України. Фото: geoknigi.com

При цьому повені на гірських річках (Дністер, Тиса, Прут) формуються дуже швидко, що ставить високі вимоги щодо оперативності прогнозування та оповіщення. Їх тривалість може досягти від 7 до 20 діб і більше.

Яскравим прикладом таких повеней можуть бути снігові та дощові повені на річках Закарпаття у листопаді 1992 року та грудні 1993-го, восени 1998 року, коли постраждало багато населених пунктів, промислових об’єктів, споруд, були людські жертви. Такі повені трапляються в середньому один раз на 5-10 років.

Високі повені більш властиві річкам Дніпро, Дністер, Дунай та Сіверський Донець. Вони супроводжуються затопленням значних територій і викликають необхідність часткової евакуації людей і тварин, завдають відчутних матеріальних збитків.

Рівні води під час повеней на рівнинних річках зростають повільніше, але й небезпека негативних наслідків зберігається довше, що ми й спостерігаємо у 2018 році. До прикладу, у 1998 році у результаті сильних дощів і підвищення рівня ґрунтових вод сталися сильні паводкові підтоплення у Миколаївській, Запорізькій, Херсонській, Дніпропетровській, Рівненській та Львівській областях. У зоні катастрофічного затоплення опинилося понад 200 населених пунктів у 35 районах.

Якщо раніше повені траплялися з періодичністю у 30-40 років, то зараз вони бувають приблизно раз на 3-4 роки.

Найкатастрофічнішими за своїми наслідками вважаються повені у Закарпатській області.

30-31 серпня 1927 року

Паводок у басейнах річок Дністер і Прут. Тоді було підтоплено 10 міст і багато сіл, велика вода зруйнувала дороги та мости.

Повінь у 1927 році

Місто Стрий Львівської області, 1927 рік. Фото: meteo.gov.ua

1931 рік 

Повінь у басейні Дністра. Кажуть, що її висота перевищила всі раніше відомі повені та паводки, починаючи з XVIII століття. Завдано великих збитків населенню.

Початок вересня 1941 року

Надзвичайний паводок у басейні річки Дністер призвів до значних руйнацій.

Кінець грудня 1947 року

Сильне потепління та інтенсивні дощі стали причиною катастрофічного паводку на Закарпатті. Зруйновано понад 35 залізничних мостів, розмито захисні дамби у мiстах Вилок, Хуст, залізничні колії, змито родючі землі, загинули посіви озимих культур. Спостерігалися селі, обвали, зсуви.

Червень 1957 року

Потоп на Передкарпатті. Сильна злива обумовила формування паводку, який призвів до великих матеріальних збитків: розмито залізничну колію, затоплено села, знесено господарчі будівлі, пошкоджено посіви сільськогосподарських культур на значних площах.

1970 рік

Весняна повінь у басейнах Дніпра, Десни і Прип’яті. Значні підйоми рівня води та затоплення територій спостерігалися у Київській, Чернігівській, Житомирській, Рівненській та Сумській областях.

Була того року велика повінь і у Тячівскому районі на Закарпатті. Інформації про неї дуже мало, бо у колишньому Радянському Союзі її замовчували. Тоді все трагічне ставало таємним. Унаслідок цього стихійного лиха загинуло 5 людей. Протягом 13-14 травня житловий фонд Тячева був пошкоджений на 90%. Із 1860 будинків, які постраждали, понад 50 потребували повної відбудови.

Повінь у Тячівскому районі Закарпаття

Повінь у Тячівському районі на Закарпатті, 1970 рік. Фото: zak.depo.ua

Липень 1980 року

Паводок на Закарпатті. Через значні опади вийшли з берегів Дністер, Прут та Сирет. Завдано колосальних збитків населенню і народному господарству цих районів.

Листопад 1998 року

Після сильних дощів на Закарпатті розлилися Тиса, Теребля, Тересва, Боржава, Латориця.

 

Наслідки:

– загинуло 17 осіб;

– підтоплено понад 120 населених пунктів;

– у зоні стихійного лиха опинилася третина населення області – це приблизно 350 тис. людей;

– відселено із зони стихійного лиха понад 20 тис. осіб;

– зруйновано більше 2,5 тис. будинків, підтоплено більше 40 тис. помешкань;

– знищено 12 мостів, 48 – пошкоджено;

– зруйновано майже 50 км доріг, пошкоджено – більше 700 км;

– зруйновано 2,4 км залізничних доріг, пошкоджено – понад 3 км;

– виведено з ладу 18 водозаборів, 28 каналізаційних насосних станцій, 20 очисних споруд та 45 котелень.

Збитки: 822 млн грн.

  • Повінь 1998 року
  • Повінь 1998 року
  • Повінь 1998 року
  • Повінь 1998 року
Наймасштабніші повені в Україні за 100 років / 4 фотографии

Фото: mukachevo.in

Березень 2001 року

Знову Закарпаття. Через сильні зливи у басейні річок випало більше 300 мм опадів. До речі, саме повені 1998-го та 2001 років зруйнували єдиний у Європі й один із двох у світі музей лісосплаву на Чорній ріці.

Повінь 2001

Повінь на Закарпатті, 2001 рік. Фото: zak.depo.ua

Наслідки:

– загинуло 9 осіб;

– підтоплено 255 населених пунктів, більше 33 тис. будинків;

– знеструмлено 98 населених пунктів, через що майже 14 тис. осіб було евакуйовано;

– зруйновано майже 2 тис. помешкань;

– знищено 6 та пошкоджено 17 мостів;

– пошкоджено майже 53 км автодоріг.

Збитки від стихії: 317 млн грн.

Липень 2008 року

Також однією з найбільших за всю історію Західної України повеней вважають повінь у липні 2008 року. Тоді після сильних дощів річки регіону вийшли з берегів.

 

Зонами надзвичайної екологічної ситуації було оголошено 6 областей: Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської, Чернівецької, Закарпатської і Вінницької. Також постраждали південні райони Хмельницької області.

Галич 2008

Місто Галич Івано-Франківської області, 2008 рік. Фото: galych.com.ua

Наслідки:

– загинуло 39 осіб;

– підтоплення більше 40 тис. будинків;

– затопило більше 800 га сільськогосподарських угідь;

– пошкоджено 360 автомобільних та 561 пішохідний міст;

– розмито понад 680 автомобільних доріг.

Збитки від стихії: 3-4 млрд грн.

Червень-липень 2010 року

Від повені, спричиненої сильними дощами, тоді постраждала не тільки західна Україна, а й Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Австрія та  Сербія.

На території Львівської, Івано-Франківської та Закарпатської областей пішли під воду 20 населених пунктів.

Лише селам Мукачівського району повінь завдала збитків майже на 12 млн грн. Велика вода прийшла так стрімко, що люди навіть не встигли повиносити майно.

Повінь на Закарпатті

Повінь на Закарпатті, 2010 рік. Фото: zak.depo.ua

 Найбільша повінь у Києві за 400 років

Навесні 1931 року від повені постраждало не лише Закарпаття. Велика вода налякала і киян. Історики стверджують, що це була найбільша повінь у Києві за останні 400 років.

Прийшла вона несподівано, бо метеорологи стверджували, що розлив води буде порівняно невеликим. Тоді у квітні було досить-таки холодно, а 19-21 числа з півдня раптово прийшов теплий фронт, температура різко підвищилася до +14, і сніг почав активно танути. Коли по вулицях почали розливатися річки, кияни зрозуміли, що синоптики помилилися. У столиці була створена надзвичайна комісія з боротьби зі стихією.

Паводок У Києві, 1931 рік

Паводок у Києві, 1931 рік. Фото: photohistory.kiev.ua

Всі сили були кинуті на те, щоб забезпечити роботу двох Київських електростанцій (ЦЕС на вулиці Андріївській та КРЕС на Рибальському півострові). Адже саме від їх функціонування залежало електро- і водопостачання, робота каналізації та пожежних команд. Тим часом, вода в лічені години повністю затопила будинки на Трухановому острові, селах навколо Києва і почала заливати вулиці Подолу. За словами очевидців, вода мчала широкою 15-метровою лавиною, зносячи все на своєму шляху. Багато рятувалися від великої води, залазячи на дахи будинків.

Паводок У Києві, 1931 рік

Паводок у Києві, 1931 рік. Фото: photohistory.kiev.ua

Люди пересувалися вулицями міста на човнах, а по Дніпру плавати не могли ні човни, ні катери. По річці зі швидкістю до 30 км/ч пливли дерева, старі дерев’яні споруди і відірвані від причалів баржі. Збитки від цієї повені були колосальними на той час і склали близько 8 млн рублів.

Паводок У Києві, 1931 рік

Паводок у Києві, 1931 рік. Фото: photohistory.kiev.ua

До речі, у 2018 році синоптики попереджали про можливу найсильнішому повінь у Києві за останні 8 років. Пік паводку на Дніпрі очікувався 15 квітня. Велика вода могла накрити Русанівські сади, Осокорки і Корчувате, але обійшлося.

Валентина Летяк.

 

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх

    Знайшли помилку в тексті?

    Помилка