Минулий 2017 рік був роком Військово-морських Сил України. Захисники морського простору країни відзначали свою двадцять п’яту річницю. Історія ВМС хоча і не така давня, як у Збройних сил, але не менш насичена та цікава.
Що ми маємо
ВМС України складаються з командування, надводних сил, військово-морських баз, морської авіації, піхоти і артилерії, а також військових навчальних закладів.
І хоча наш морський флот ще відносно молодий, йому вже не раз доводилось відстоювати своє право на існування.
В результаті анексії Криму Росією у 2014 році, морський флот України зазнав значних втрат як в технічному обладнанні, так і в особистому складі. Національний флот втратив близько 70% кораблів. Лише третина військовослужбовців залишилась служити Україні, інші перейшли на російську сторону або звільнились.
Шляхом переговорів частину кораблів було повернено Україні. Вже четвертий рік країна працює над відродженням флоту та підвищенням його обороноздатності.
Ресурси ВМФ
За цей період було проведено ремонт та модернізовано флагманський корабель-фрегат Гетьман Сагайдачний, команда якого не зрадила присязі у 2014 році і з Аденської затоки повернулась в Одесу, замість рідного Севастополя.
А от корвет Володимир Великий, будівництво якого розпочалось в 2011 році і мало завершитись через рік, ще досі не добудований. Терміни завершення будівництва постійно переносились через недофінансування. У 2017 році повідомлялось, що запуск першого такого корвету планується на 2022 рік. А от чи справді це станеться, дізнаємось лише з часом.
Склад Військово-Морських Сил постійно поповнюється новими малими броньованими артилерійськими катерами: Аккерман і Бердянськ було презентовано наприкінці 2016 року. В 2017 на київському заводі Кузня на Рибальському був спущений на воду ще один катер типу Гюрза-М. Він, як повідомляє Міністерство оборони, має на озброєнні гармату, кулемет, ракетні комплекси та призначений для несення бойової вахти в прибережній морській смузі.
А цьогорічний День Військово-морських Сил, що проходить 1 липня, в Одесі розпочався із церемонії включення до складу українського морського флоту катерів: Вишгород, Лубни, Кременчук та Нікополь.
Але заступник начальника штабу Військово-морських сил України, капітан 1 рангу Андрій Риженко в інтерв’ю зазначив, що в реальному бою таких катерів буде недостатньо.
– Безсумнівно, такі катери потрібні, але робити на них ставку в реальному морському бою проти такого супротивника, як Росія, не можна. А це завдання є пріоритетним навіть для ближньої морської зони. Вони в змозі виконувати завдання з оборони гирл річок, портів, фарватерів, брати участь в деяких спеціальних операціях.
На сьогоднішній день Військово-морські Сили України базуються у трьох пунктах:
- Західна військово-морська база в Одесі
- Азовська база в Бердянську (добудовується)
- Очаків Миколаївської області
Ще шість баз знаходяться на Кримському півострові та перебувають під контролем Російської Федерації.
Міжнародна співпраця
Україна активно співпрацює з країнами НАТО і ЄС у питаннях розвитку морського флоту.
6 липня у ВМС завершився курс планування операцій за стандартами НАТО під керівництвом інструкторів від Військово-морських Сил Великої Британії. Захід проводився у рамках підготовки до щорічних україно-американських навчань Сі Бриз.
А 9 липня в Одесі і на Миколаївщині офіційно відкрились навчання Сі Бриз 2018. У цьому році участь у навчаннях, окрім України та США, візьмуть ще 17 країн. Вони триватимуть до 21 липня і проводитимуться в Одеській і Миколаївській областях, а також на полігонах у північно-західній частині Чорного моря.
– Українсько-американське навчання Сі Бриз-2018 – наша спільна відповідь ідеологам, організаторам і спонсорам гібридних воєн, за якими криються загрози людству, державний тероризм і збройна агресія, — наголосив командувач ВМС України віце-адмірал Ігор Воронченко.
Особливістю українсько-американського навчання Сі Бриз – 2018, як повідомляє прес-служба ВМС ЗС України, буде управління силами морського, повітряного та наземного компонентів безпосередньо з моря з борту штабного корабля ВМС США Маунт Уітні. Особовий склад вітчизняного флоту складатиме основу багатонаціонального штабу й у взаємодії зі своїми іноземними колегами отримає практичний досвід планування операцій та управління силами за стандартами НАТО.
Основними навчально-бойовими завданнями стануть дії протикорабельної та протиповітряної оборони, висадки морського десанту на необладнане узбережжя, проведення рейдових дій, тактичне маневрування.
Навчання розпочались 11 липня з відпрацювання безпарашутного десантування на воду, а також за допомогою канату fast drop було виконано вправи з евакуації особового складу у випадку, коли приземлення здійснити неможливо.
А також кораблі Болгарії, США, України та Туреччини направились у визначений район для виконання навчально-бойових завдань. За сценарієм вони задіяні у виконанні артилерійських вправ, вогневій і тактичній підготовці, пошуку підводного човна Турецької Республіки та виконанні амфібійної операції.
– Виконується нами такий захід не перший раз. Він корисний для наших військовослужбовців тим, що дає можливість відпрацювати конкретні дії, які нам знадобляться в подальшій службі, – начальник відділу спеціальних дій на воді Дозор-М Одеського загону морської охорони Юрій Урянський.
Також це можливість перевірити моральний стан військовослужбовців, персоналу відділів і готовність їх до екстремальних дій, до дій з підвищеним ризиком для життя.
Перспективи розвитку
Міноборони розробляє стратегію розвитку Військово-морських Сил до 2035 року
Ідея оновлення флоту виникла у зв’язку зі складною ситуацією в Азово-Чорноморському регіоні через окупацію Криму. Розробка стратегії відбувається в співпраці з фахівцями з Великої Британії, Норвегії, Польщі, Сполучених Штатів Америки, Турецької Республіки та Швеції.
Розробка матеріалів здійснюється відповідно до стандартів НАТО та з урахуванням вимог воєнної доктрини України та Стратегічного оборонного бюлетеня. До уваги беруться багато факторів: географічні умови та театр бойових дій, загальна ситуація в Азово-Чорноморському регіоні, сили і засоби російського ЧФ, як можлива загроза, анексований Крим, зведення керченського мосту.
У Міністерстві оборони зазначають, що на ці цілі має бути чітко передбачений фінансовий ресурс, створена національна програма кораблебудування, будівництво об’єктів соціальної інфраструктури, навчально-матеріальної бази, розвиток військової освіти із обов’язковим запровадженням сучасних методів викладання.
Заступник начальника штабу зі стратегії, політики і вимог ВМС США в Європі та Африці, контр-адмірал Деніел У. Дваєр відзначив помітні зміні у ВМС України та високий рівень підготовки українських службовців.
– Офіцери, з якими мені доводилося спілкуватися, є професійними та відповідальними, розуміють складність ситуації, адже їм доведеться займатися розбудовою флоту в нелегкий для країни час. Окрім того, вони мають власне бачення розвитку українського флоту, яке намагаються викласти у Морській доктрині-2035.
Деякі положення Стратегії розвитку флоту вже вдалося втілити в життя.
Наприклад, концепцію москітного флоту, яка полягає в будівництві або придбанні багатофункціональних, швидкісних, добре озброєних катерів.
– У нашому розпорядженні — малі броньовані артилерійські катери, на підході десантно-штурмові катери типу Кентавр, прийняття до складу американських катерів класу Island, – зазначив капітан 1 рангу Андрій Риженко.
Далі планується будівництво ракетних катерів типу Лань та багатоцільових корветів проекту, які стануть одним з елементів ударної бойової складової флоту.
Найкращі у світі морські флоти
Перше місце, згідно з рейтингом The National Interest, належить Сполученим Штатам Америки. За кількістю кораблів військово-морський флот США набагато перевершує військово-морські сили інших країн. Жоден інший флот не має такого глобального охоплення. США регулярно діють в Тихому, Атлантичному і Індійському океанах, а також у Середземному морі, Перській затоці та біля берегів Африканського Рогу.
До складу військово-морських сил США входять:
- 288 бойових кораблів (як правило, третина з них знаходиться в бойовому поході)
- 10 авіаносців
- 9 десантних вертольотоносців
- 22 крейсери
- 62 есмінці
- 17 фрегатів
- 72 підводних човни
- 3700 літаків
ВМФ Америки нараховує 323 тисячі військових та 109 тисяч цивільних співробітників
У складі ВМС США знаходяться 10 авіаносців – це більше, ніж у всіх інших країн разом узятих. І вони перевершують усі інші кораблі не тільки за кількістю, але і за своїм розміром.
На другому місці у рейтингу знаходяться Військово-морські Сили армії Китаю. Вони мають в своєму розпорядженні:
- 1 авіаносець
- 3 десантно-транспортних кораблі
- 25 есмінців
- 42 фрегата
- 8 ударних атомних підводних човнів
- приблизно 50 ударних підводних човнів зі звичайним озброєнням
У китайському військово-морському флоті налічується 133 тисячі військовослужбовців, а також корпус морської піхоти, що складається з двох бригад по 6 тисяч морських піхотинців в кожній. ВМС Китаю стрімко збільшуються та удосконалюють свої бойові можливості.
Третє місце посідає морський флот Російської Федерації. Це не дивно, враховуючи, що саме він успадкував велику частину радянського флоту. Це і складає основу ВМС Росії, які дуже повільно поповнюються новими кораблями та модернізують старі.
Російський військово-морський флот налічує
- 79 кораблів класу фрегатів і вище, включаючи один авіаносець
- 5 крейсерів
- 13 есмінців
- 52 підводних човни
За винятком невеликої кількості ударних підводних човнів, в тому числі оснащених крилатими ракетами, майже всі російські військові кораблі були побудовані під час холодної війни. Протягом десятиліть російський військово-морський флот не отримував достатньої кількості фінансування, і тому він стикається з хронічними проблемами боєготовності.
Висновки
Екс-командувач українськими ВМС Сергій Гайдук у своєму інтерв’ю вказує на критичний стан морського флоту та кораблебудування України:
– Ми отримали флот у спадок. Ми були занадто спокійні, володіючи ним, і не розуміли, навіщо він нам потрібен. В результаті цього «спокою» в даний час все весь корабельний склад ВМС, крім фрегата Гетьман Сагайдачний і артилерійських катерів Аккерман і Бердянськ, побудованих в 2016 році, перевищив терміни експлуатації на 10-15 років. Переважна більшість комплектуючих до них в Україні не виробляється. Стан судноремонтних підприємств України не дозволяє проводити середні та капітальні ремонти бойових кораблів.
Однак, поряд з цим важко не помітити прогрес і розвиток вітчизняного морського флоту. Нарешті ми почали будувати його за власним сценарієм, з урахуванням особливостей нашої держави.
Раніше Факти ICTV розповідали про один з головних носіїв бойового потенціалу Збройних сил України – українську авіацію.
Фото: Прес-центр Командування ВМС ЗС України, Sea Breeze exercise
Анастасія Приходько
