Двічі президент, що підняв країну з руїн – секрети успіху Леоніда Кучми

В середині 90-х Україна проходила пекельні випробування. Але сьогодні здається, що ми зайшли на якесь нове коло.

Це був апогей складної політичної гри, травень 1997 року. До Києва приїхав російський президент Єльцин, аби публічно освідчитися Україні.

Стратегічний Договір  про дружбу, співробітництво та партнерство з Росією – остаточно закріпив статус двох колишніх партнерів у радянському шлюбі. Особисті кордони, повага до територіальної цілісності.

Розмова з російським сусідом на рівних – про дружбу. Та  це не заважає Україні вже за два місяці по тому укласти історичну Хартію про особливе партнерство з НАТО.

Коли він уперше став президентом, у держказні хіба що миші не бігали. Спад виробництва, понад 20%. Шалена інфляція, купони.

Тоді він доволі жорстко взявся відбудовувати владну вертикаль. Не панькався з парламентарями. А однієї  червневої ночі 96-го фактично зачинив їх у залі Верховної Ради, пригрозивши розпуском, – аби обранці до ранку  таки ухвалили Конституцію.

Читайте: У Києві видано книгу про реформи Я завжди з Україною! Л. Кучма

Леоніда Кучму  називали червоним директором. І він розбудовував країну як велике підприємство, з фундаменту.  Шукаючи партнерів, замовників, підрядників –  по усьому світу.

Перетнувши 80-річний ювілей, він говорить: аби підняти економіку – уся багатовекторність згодиться. Але треба  тримати у голові свій національний інтерес. Й розуміти інтереси своїх сусідів.

Точка сидения определят точку зрения

Ця легендарна фраза – про мера Москви Лужкова, який взявся активно закидати про російський Крим.

Леонід Кучма – єдиний з українських президентів, хто фактично не пішов на пенсію.  У свої 80 він  літає у Мінськ на засідання  Тристоронньої контактної групи – по Донбасу. І певно, як ніхто інший розуміє наміри господарів Кремля.

Він не вірить у швидке розв’язання цього конфлікту. Бо бачить гіркий досвід  Нагорного Карабаху, Придністров’я, Південної Осетії. І пропонує налаштовуватися на довгу роботу. Не відрізати  Донбас, а працювати з його жителями. Відновлювати  дороги, будинки, аби люди  відчували – вони  громадяни України.

Леонід Кучма — єдиний президент, якого українці обирали двічі. По завершенні каденцій він сказав:

“Україна — не Росія”.

І залишив власні рецепти співіснування з непростим сусідом і виводу країни з кризи.  Наскільки вони були успішними  – поступово проявляє час.

До слова, Кучма: Зупинити війну може тільки той, хто її розпочав.