У Верховній Раді України у другому читанні розглянули президентську ініціативу по закріпленню у Конституції стратегічного курсу на членство у НАТО та ЄС.
За законопроект проголосувало 334 народних депутата. Нагадаємо, аби зміни вступили в силу, у другому читанні вони мали набрати більше 300 голосів.
Читайте: Рада ухвалила зміни до Конституції щодо курсу на членство у ЄС і НАТО
Що передбачає закон?
Зміни передбачають закріплення в основному законі незворотності курсу держави у європейському та євроатлантичному напрямках.
– Закріплення в Конституції спрямованості України на інтеграцію в ЄС та НАТО стане певним запобіжником проти можливої зміни зовнішньополітичного курсу, – пояснює політолог Володимир Фесенко.
До повноважень президента у статті 102 додається положення – Президент України є гарантом реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору.
До блоку про Верховну Раду у статті 85 додаються повноваження щодо визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики, а також реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору.
Кабінет міністрів тепер забезпечує реалізацію стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору. Це фіксується у статті 116.
Адвокат Іван Ліберман прогнозує подальші масштабні зміни в законодавстві на цьому фоні.
– Тепер на Україну чекає ціла хвиля нових законів в різних сферах права, яка позначиться майже на кожному українці. Я не виключаю, що можуть бути зміни у частині оподаткування. Там стандарти вищі – вони передбачають більші затрати на обороноздатність, на військові навчання та ін.
Чи допоможе це вступити у НАТО?
Сьогодні Україна, разом з 20 іншими державами, є країною-партнером НАТО. У 1992 році Україна вступила у Раду євроатлантичного партнерства і відтоді бере участь у всіх миротворчих місіях організації.
Однак, у 2010 році Віктор Янукович, закріпивши на законодавчому рівні позаблоковий статус, відстрочив вступ у НАТО і різко змінив зовнішньополітичний курс. Тоді була ліквідована міжвідомча комісія з питань підготовки вступу до НАТО і питання членства відклали у довгий ящик.
У 2014 Петро Порошенко скасував скандальне положення президента-втікача, а вже у березні 2018 року НАТО визнало Україну однією з країн-аспірантів на шляху до вступу в альянс. Серед інших країн – Грузія, Боснія і Герцеговина, Македонія.
Ні одна з країн, що вступали до НАТО, не закріплювала подібні положення у Конституції. Україна з такою ініціативою стала першою. Втім, це не вплине на рішення альянсу, впевнений політолог:
– Очікувати, що це посилить шанси України на вступ в ЄС і НАТО найближчим часом, було б наївно. Для того, аби прискорити цей процес, українська влада має продемонструвати і послідовність своєї зовнішньої політики, і, головне, ефективність.
Він наголосив, що на даний момент є проблеми, які треба вирішити – це створення і використання трастових фондів НАТО, і корупція, і ряд інших питань.
– Наша головна запорука – не просто закріплення цього в Конституції, а ефективність відповідних дій влади.
Курс – невідворотній?
Основний аргумент Петра Порошенка – якщо до влади прийдуть нові президент і парламент, вони будуть зобов’язані йти у напрямку Європи і не зможуть, як це було у 2010 році, відмовитись від співробітництва.
– Закон зворотної сили в часі не має. Якщо нова влада не буде погоджуватись з загальним вектором України, то можуть бути або зміни до сьогоднішніх поправок, або буде скасовано дану норму закону, – коментує адвокат.
Відтак, якщо новий уряд захоче піти іншим шляхом, то проблем з цим не буде – можна повторно змінити Конституцію, як це зробили зараз.
Експерт приводить у приклад Конституцію Америки, що була прийнята ще у ХVII сторіччі. Сьогодні вона містить сім статей і 27 поправок, остання з яких була прийнята у 1992 році. В Україні ж положення в Конституції корегуються кожні кілька років – за 20 років було щонайменше сім глобальних змін.
– Відверто кажучи, це виглядає трагікомічно. Неправильно щоразу змінювати Конституцію, – зазначив Іван Ліберман.
Звичайно, негативних наслідків від закріплення курсу на НАТО і ЄС не буде. Уряд вкотре підкреслив та показав, що готовий продовжувати рухатись у європейському напрямку – це не тільки позитивно позначиться на підтримці громадян, а й дасть додаткові гарантії іноземним партнерам.
Тим не менш, Конституція – основний закон країни, а її регулярно піддають змінам, як тільки випадає така можливість, перетворюючи на політичний інструмент.
Фото: Володимир Фесенко, Іван Ліберман, dreamstime
Лілія Ященко
