PCEtLSDQndC1INC00L7QsdCw0LLQu9C10L3QsCDRgNC10LrQu9Cw0LzQvNCwIGZ1bGxzY3JlZW4gLS0hPg==
ФАКТИ iPad / iPhone ФАКТИ Android

Мовне питання в Україні: чи загрожує російська і яка ситуація з мовами у світі

9 листопада в Україні відзначається День писемності та мови, в який вшановують пам’ять Нестора-Літописця.

Українка

Факти ICTV розібралися, яка була ситуація з українською мовою раніше і чи дійсно потрібні кардинальні зміни.

Ситуація з українською мовою сьогодні

Вперше українське законодавство про мову з’явилося у березні 1918 року, коли ухвалили закон про запровадження української мови у діловодстві (банківська і торгова сфера). За ним у 1919 році йшов закон про державну українську мову в УНР, проте через втрату незалежності Української Народної Республіки, ці закони втратили свою силу.

За часів Радянського Союзу українську мову намагалися закріпити у статусі державної в Україні, проте радянське керівництво робило все, аби витіснити її та замінити російською. Наприклад, у 1989 році державний статус української мови в Україні було закріплено конституційно та прийнято Закон про мови в Українській РСР. Проте у ньому часто зі словами “українською мовою” стояло “або російською”.

Наразі Конституцією України закріплено, що єдиною державною мовою в країні є українська. Держава має забезпечувати всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах життя суспільства та сприяти вивченню мов міжнародного спілкування.

За даними перепису населення у 2001 році, українську назвали рідною мовою близько 32,5 млн українців (67,53%), а російську визнали рідною приблизно 14,2 млн громадян (29,59%). Інші ж українці назвали рідною мовою іншу мову (кримськотатарська, молдовська, угорська, румунська, тощо).

Проте різноманітні опитування свідчать про те, що кількість людей, які вважали українську мову рідною мовою, поступово зменшувалася і в 2013 році вже приблизно 56% людей вважали українську мову рідною, водночас 40% назвали рідною російську мову.

Проте за кілька років ситуація докорінно змінилася і вже у 2016 році близько 69% людей вважали рідною мовою українську, тоді, як 27% населення віддавали перевагу російській мові.

Попри критику радикального впровадження української мови, близько 61% жителів України висловилися за те, аби впровадити іспит з української мови для отримання громадянства, а близько 90% українців підтримали подібний екзамен для всіх держслужбовців та керівників медзакладів.

16 липня 2019 року набрав чинності закон Про забезпечення функціонування української мови як державної, який покликаний захищати українську мову і популяризувати її.

Закон не поширюється на приватне спілкування, однак для тих, хто хоче вивчити українську мову або підтягти її знання, організовуватимуть безкоштовні курси.

Тепер державну мову в Україні повинні будуть знати всі посадові особи, а через три роки за її незнання вони нестимуть відповідальність.

Також закон гарантує позиції української мови в сфері послуг, медіа, освіті та держуправлінні. Це не означає, що, наприклад, в лікарні вам обов’язково доведеться спілкуватися українською мовою, проте лікарі будуть зобов’язані її знати.

Таким чином влада хоче посилити позиції української мови в країні.

Двомовність у світі

У світі є багато країн, де розмовляють на кількох мовах, а деякі країни навіть затвердили другу мову державною. Так, в Канаді часто можна зустріти людей, що розмовляють не тільки англійською мовою, але й французькою. І це досить нормальна ситуація, хоча й дещо незвична.

Справа у тому, що в Канаді існує 10 провінцій і тільки в одній з них (провінція Нью-Брансвік) офіційно затверджена двомовність. В інших вісьмох провінціях офіційно розмовляють англійською, а в провінції Квебек офіційна мова – французька.

Уряд країни – двомовний. Це означає, що будь-яка людина може звернутися до парламенту за інформацією та отримати відповідь однією з мов.

Хоча це і призводить до певних проблем. Наприклад, навіть у двомовній провінції є люди, що розмовляють виключно французькою або англійською мовою, тому у повсякденному спілкуванні можуть виникнути проблеми. Крім того, платники податків не задоволені, оскільки для досить невеликої провінції двомовність – дороге задоволення.

Також не існує і єдиної освітньої програми оскільки потрібно забезпечити школи з одномовним (англійською або французькою) та двомовним навчанням.

– У масштабах країни двомовність – це ціна демократії. До цих витрат, як і до інших, потрібно ставитися зі здоровим глуздом, наймати франкомовних службовців там, де ніхто не говорить французькою, немає сенсу, і навпаки.

Я думаю, що в Канаді двомовність має сенс, бо тоді кожен громадянин відчуває, що це його держава, він бере участь в її функціонуванні. Наші лідери, прем’єр-міністри, знають обидві мови і можуть звертатися до своїх виборців обома. Але я б не рекомендував це повсюди, бо двомовність не може бути вирішенням проблеми для інших країн, – розповів у 2011 році депутат парламенту Канади Джон Вільямсон в інтерв’ю Радіо Свободі.

Дійсно, історія великим чином впливає на двомовність в країнах. Адже інколи друга мова не завдає жодної шкоди більш розповсюдженій. Наприклад, Фінляндія навіть взяла другою офіційною мовою шведську, проте нею розмовляють близько 5-6% населення і вона жодним чином не заважає розвитку і популяризації основної, фінської мови.

Читайте: Наскільки добре ви знаєте українську мову? ТЕСТ

А от у Білорусі проблеми з мовою дуже великі. Хоча й приблизно 53% називають рідною мовою білоруську, нею майже не користуються в країні. У повсякденному житті близько 70% громадян країни віддає перевагу російській мові.

Але це не найбільша проблема, адже рідна мова Білорусі майже не використовується в офіційних документах, освіті, тощо. Останні дослідження показали, що постійно білоруською мовою користується всього 6% населення, а російською – 74%, що у довгостроковій перспективі може призвести до вимирання білоруської мови.

Звичайно ж, на таку ситуацію вплинуло й те, що російська мова у Білорусі визнана державною, що Україні сьогодні не загрожує. Проте справа тут не тільки в цьому, а й у тому, що мові потрібна підтримка держави.

Якщо, наприклад, перестати друкувати книжки білоруською мовою, значно зменшити кількість програм білоруською мовою та нехтувати нею у повсякденному житті, то тут не потрібно буде й визнання другої мови державною, для того, щоб вона витіснила білоруську.

Чи варто повністю викорінити російську мову в Україні?

Україна за останні роки намагається сильно скоротити вживання російської мови не тільки у ЗМІ, в офіційних установах, медустановах, тощо, але й у суспільстві. І, загалом, ті кроки, які приймаються, наприклад, видавництвами, є дуже правильними. Книжки українською мовою можна купити інколи вдвічі дешевше, ніж російськомовні аналоги.

Факти ICTV звернулися до киян, аби дізнатися, їхню думку, щодо мовного питання в країні.

– Моя рідна мова – українська, десь до років п’яти я чув тільки її. І я дуже хочу, щоб моя рідна мова була вживаною якнайширше. Тим не менше, до заборони російської мови я ставлюся не просто негативно – я категорично проти!

Не потрібно щось забороняти – потрібно створювати найсприятливіші умови для розвитку української мови. Передусім економічні. І ще: українською (причому – виключно українською і вишуканою українською) мають розмовляти всі ті, кого молодь намагається наслідувати. І – обов’язково сленг: без нього будь-яка мова мертва, – висловив свою думку киянин Юрій.

І він не один негативно ставиться до можливості заборони російської мови. Навіть молодь не підтримує таке рішення.

– Я вважаю що заборона російської мови на території України – це порушення прав людини, так як це особистий вибір кожного з нас, якою мовою розмовляти. Але, я вважаю що документообіг, навчання і будь-які розмови, які переходять якусь межу від особистих до більш ділових, мають вестися українською мовою, – розповів студент Андрій.

– Не потрібно повністю викорінювати російську мову в Україні, так як це буде обмежувати права російськомовного населення, а таких в країні багато і думаю у найближчі 50 років ситуація не зміниться… Навряд чи б змогла продовжити жити в країні, де заборонена мову. Свобода вибору, свобода слова, тощо… Тому що мовне питання – це засіб для маніпулювання масами верств населення, які не сильно про це задумуються, – пояснила свою позицію приватний підприємець Катерина.

Рішення, які прийматиме Верховна Рада щодо закону про мову в Україні повинні бути об’єктивними, а не йти на поводу у популізму. Адже в останньому випадку вони можуть призвести до небажаного загострення політичної ситуації в країні та суспільстві.

– Викорінювати не треба (Російську мову – Ред.), та й навряд чи вийде. Українська повинна бути державною, єдиною, а в побуті люди можуть спілкуватися будь-якому зручною для них мовою. Важливо не якою мовою говорять, а що говорять, – додав киянин Олександр.

Факти ICTV також зібрали інформацію про те, що передбачає закон Про забезпечення функціонування української мови як державної.

Фото: Dreamstime

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх

    Знайшли помилку в тексті?

    Помилка