У Москві продовжують наполягати на незмінності мінських угод. Хочуть, аби Київ не просто продовжив дію так званого закону про особливий статус Донбасу, а й ухвалив його на постійній основі.
У 2014 році цей закон теж викликав різку критику опозиції, оскільки надавав широкі права окупованим територіям, включаючи народну міліцію та непідконтрольну Києву прокуратуру.
Читайте: Доленосного прориву на нормандському саміті не було – Кремль
А у 2015 році, коли все це намагалися закріпити у Конституції, призвів і взагалі до трагічних подій. У нацгвардійців, які охороняли будівлю парламенту, кинули бойову гранату, четверо людей загинуло.
Останнього разу обійшлось без протестів. Вже через два дні після паризького саміту Рада екстрено зібралася на позачергове засідання.
Такий поспіх із продовженням дії закону про особливий статус ОРДЛО у більшості пояснили необхідністю зберегти санкції проти Росії. Річ у тім, що вони прив’язані до цього закону, а він втрачав чинність 31 грудня.
Однак у Батьківщині та Голосі заявили, що не дадуть голосів, оскільки закон суперечить Конституції. А от у Євросолідарності виникли дискусії. З одного боку вони теж в опозиції, а з іншого – у 2014 році президент Порошенко сам вмовляв депутатів підтримати цей закон.
Проте голосів вистачило і без них, з великим запасом. Щоправда у монобільшості одразу ж заспокоїли, що закон суто технічний. А ухвалений він не на постійній основі, як хотів Путін, а на рік. До того ж, виконувати його поки ніхто не збирається.
Крім того, перед проведенням виборів Росія повинна віддати нам контроль над державним кордоном, така вимога Києва. Щоправда у Путіна протилежна позиція.
Дискусія про вибори і кордон стала найгарячішою під час Паризької зустрічі. Путін посилався на Мінські угоди і не хотів відступати від них ані на крок. Зеленський наполягав, що без передачі Україні контролю над своїм же кордоном – вибори неможливі.
Зеленського підтримала Меркель, яка заявила, що угоди підписані у Мінську – це не скам’янілий документ і їх можна міняти. Але Кремль непохитний, Пєсков і представник Росії на переговорах у Мінську Гризлов вже заявили, що не хочуть ніяких змін.
За підсумками нормандського саміту формулу Штайнмаєра Україна має імплементувати в закон про особливий статус, але коли саме і в якій редакції – не зрозуміло.
Ще одне дискусійне питання – розведення військ. Кремль хотів розведення на всій лінії зіткнення, що могло закінчитися здачею для України важливих позицій.
За інсайдерською інформацією – хтось з українського боку переконав Путіна, що Київ піде на поступки і у питанні розведення військ і щодо виборів та формули Штайнмайєра.
До зустрічі четвірки у квітні мають бути визначені ще три пункти, де будуть розведені війська. За прикладом Золотого, Петрівського та Станиці Луганської.
Фахівці припускають, що це будуть суто гуманітарні пункти пропуску, як Трьохізбенка, Зайцеве або Гранітне, аби спростити перехід з не підконтрольної території.
Та у Парижі також домовилися, що до кінця ще цього року має відбутися повне і всеосяжне припинення вогню. А місія ОБСЄ зможе контролювати це не лише у світлий час дня, а цілодобово.
Нагадаємо, міністр закордонних справ Вадим Пристайко заявив, що до кінця 2019 року мають відбутися три важливі події щодо врегулювання конфлікту на Донбасі, які дозволять зрозуміти, чи можна розраховувати на прогрес у зазначеному питанні.
