Місак Хідірян має намір залучити іноземні інвестиції, – інтерв’ю з Ігорем Шестопаловим, главою правління A.G.R. Group
Компанія A.G.R. Group входить в топ-100 латифундистів України. Аграрний холдинг був створений інвестором Місаком Хідіряном в 2013 році. Сьогодні він обробляє близько 30 тис. га, використовуючи найсучасніші технології і техніку. Про очікування від земельної реформи, а також про перспективи залучення іноземних інвестицій і виходу на IPO – в інтерв’ю з головою правління A.G.R. Group Ігорем Шестопаловим.
Ринок землі повинен бути максимально ліберальним
– Майже напевно в 2020 році ринок землі буде відкритий. Чого в цьому більше – ризиків або можливостей?
– Ризиків і, звичайно ж, невизначеностей. Законопроект про земельну реформу ухвалений тільки в першій редакції. В якому вигляді буде ухвалений цей закон, навряд чи хтось зараз візьметься прогнозувати. Тим більше, вже всім дали зрозуміти, що під тиском певного лобі можна істотно впливати на основоположні норми, що регулюють ринок землі. Там, де є ризики, є і можливості, але вже в довгостроковій перспективі.
– Про чиє лобі ви говорите?
– Мені складно сказати, чиє це лобі. Я маю на увазі акції протесту біля Верховної Ради, коли вийшли на вулицю незадоволені чинною редакцією законопроекту. Були це справжні аграрії чи представники окремих політичних сил, я не знаю. Та й не дуже зрозумів, чим вони залишилися незадоволені: земельною реформою в цілому або конкретними нормами законопроекту. Але вони явно були проти чогось.
Дивно, що склалася досить агресивна ситуація, адже, здавалося б, впровадження земельної реформи більше питання технічне. Воно має стосунок до фахівців, які ним займаються і готують закон.
– Ризики для вас це передусім втрата земельного банку?
– Ні. По-перше, спрогнозувати ціноутворення на ринку землі можна тільки дуже приблизно. По-друге, незрозуміла активність людей під час відкриття ринку – чи захочуть вони відразу продавати? Не очевидно, що пайовики будуть зацікавлені в продажу землі. Абсолютно в цьому не впевнений.
– Ви склали оптимальну для всіх формулу ринку землі?
– Чим ліберальнішою і більш ринковою вона буде, тим краще. Але для країни з соціалістичним минулим, це навряд чи можливо. Дивімося правді в очі.
– Проти будь-яких обмежень?
– Я за максимально ліберальний закон. Якщо знайдуться компанії, які зможуть впоратися з великими обсягами землі, хіба це погано? Тут важливо інше: щоб не було зворотньої ситуації, коли хтось купить багато землі, але потім не зможе її використовувати за призначенням.
– A.G.R. Group обробляє близько 30 тис. га землі. Як ви себе позиціонуєте?
– Середня за масштабами компанія на аграрному ринку. У сотню найбільших холдингів ми потрапляємо, десь посередині.
– Компанія працює в чотирьох областях – Київській, Чернігівській, Сумській, Полтавській. Розкажіть про споживчі настрої людей – до чого готуються ваші пайовики?
– Ситуація всюди схожа. І пайовики, і не пайовики категорично проти відкриття ринку. Дійшло до смішного. Бачив результати опитувань, коли людей запитували, виступають вони за чи проти відкриття і ринку землі, і ринку нерухомості. Відсоток опитуваних, які були проти ринку землі та ринку нерухомості, виявився майже однаковим. Хоча ми ж всі прекрасно знаємо, що ринок нерухомості відкритий.
– Про що це свідчить?
– Це маніпуляція. Людей настільки намагаються налякати ринком землі, що вони будуть налаштовані проти будь-якого ринку.
– На словах. Але на ділі, коли у людини буде можливість заробити $10-15 тис. від продажу паю в кілька гектарів, вона піде на угоду.
– Земля такий же самий актив, що належить українцям, як і будь-який інший. Я не розумію, що екстраординарне може з ним статися. У нас же не стоять черги з людей, які бажають позбутися квартир або автомобілів?
Місак Хідірян – громадянин Вірменії, але A.G.R. Group компанія українська
– Ви вважаєте, що обмеження не потрібні. За яких обсягів земельного банку власник перестає бути ефективним?
– Є багато питань, пов’язаних не тільки з технологією, а й з керуванням. Для A.G.R. Group найбільш ефективним буде зростання до 50 тис. га. Це комфортно. Як керувати обсягом понад 100 тис. га – я навіть фізично уявити не можу. Для мене зараз це за межею сприйняття. Однак у колег є досвід, чому б і ні?
– У вас траплялися ситуації, коли ваших пайовиків намагаються переманити конкуренти?
– Переоформлення договорів оренди з пайовиками відбувається безперервно. Постійно виникають якісь питання до орендаря. Вони хочуть поговорити, поторгуватися, з’ясувати, які переваги їм несе оренда з нашою компанією. Однак пайовик не потрапляє у кріпосне право до орендаря. Коли закінчується договір оренди, він може укласти новий з ким завгодно.
Ми намагаємося створити умови, за яких йому було б комфортно продовжити роботу з нами.
– На який період A.G.R. Group переоформляє договір оренди?
– Не менше 7 років. Намагаємося і більше.
– Яка вартість оренди землі в областях, в яких ви працюєте?
– До 14% на рік від нормативної грошової оцінки землі.
– Ви підраховували, скільки коштуватиме для A.G.R. Group земельна реформа?
– Лише орієнтовно. Припустімо, що під час відкриття ринку ціна буде близько тисячі доларів, тоді нам необхідно 30 млн, а якщо дві тисячі доларів – значить, 60 млн.
Оптимістична оцінка така: власнику компанії Місаку Хідіряну додатково доведеться вкласти близько 20-30% власних коштів, щоб холдинг міг викупити весь обсяг землі за рахунок банківського кредитування.
Але є кілька нюансів. Термін закінчення наших договорів оренди плюс-мінус рівномірно розподілений в часі. Протягом одного року роботи ми зможемо запропонувати нашим пайовикам продати 1/7 частину орендованої землі. Повірте, я не беруся прогнозувати, який відсоток з них буде готовий прийняти нашу пропозицію. Але впевнений, що точно не 100%.
– Зокрема, люди можуть притримати землю, щоб дочекатися кращої ціни?
– Правильно. А початкова вартість буде залежати від того, хто зможе вийти на ринок.
– Ваша гіпотеза полягає в тому, що “вибухового” ефекту від відкриття ринку не буде?
– Взагалі жодного. Люди звикли працювати з орендою. Холдинги теж навряд чи бігтимуть скуповувати все підряд. Для них це відволікання фінансових ресурсів з операційної діяльності.
– Ймовірно, ви теж почали акумулювати кошти для купівлі землі у пайовиків. Можливо, навіть призупинили інші програми – наприклад, щодо оновлення парку техніки…
– Ні, ми порахували, що з поточного грошового потоку зможемо придбати весь обсяг, який сьогодні обробляємо. Спеціально кошти не акумулюємо. Але незрозуміла ситуація з ринком має зворотний ефект. Технології, які використовуються нами для обробки, можна було б замінити на більш інноваційні та сучасні. Використовувати більш складні і більш дорогі підходи в вирощуванні відповідно до особливостей регіонів.
– Якби вона була вашою?
– Так. Пайовик завжди може відмовити у продовженні оренди. Ми протягом 5-6 років інвестували в землю, а потім віддали актив в чужі руки.
– Ви прораховували, як може змінитися врожайність, якби земля була вашою?
– На жаль, сказати, наскільки точно вплине це на врожайність зараз, дуже складно. Ми добре орієнтуємося в складних технологіях, але, чесно кажучи, навіть не планували їх впровадження. Віддаємо перевагу тому, що можемо ефективно використовувати нині.
– Ви зараз про техніку?
– Не тільки про техніку, а й про автоматизацію, підходи в управлінні, контроль процесів. Поки більше намагаємося інвестувати в техніку – в те, що можемо переміщати. Дивно прозвучить, але, по суті, таким чином підтримуємо іноземного виробника, купуючи його техніку.
– У відкритті ринку землі є ще одна важлива деталь. Законодавець хоче обмежити доступ в агросектор іноземним компаніям. Як це вплине на роботу A.G.R. Group? На вашому офіційному сайті я читав, що власником і основним інвестором є вірменський бізнесмен і єдиний акціонер Місак Хідірян.
– В Україні працюють вітчизняні компанії, які належать Місаку Оганесовичу Хідіряну. Місак Оганесович Хідірян – громадянин Вірменії. І звичайно, в зв’язку з цим питання обмежень для нас стоїть гостро. До того ж все залежить від того, якими будуть обмеження і на який термін.
Наш холдинг складається з українських компаній з іноземними інвестиціями. У першій редакції законопроекту обмежень я не побачив. Що буде далі – неясно: законодавець заборонить купувати земельні паї іноземним компаніям чи українським з іноземним власником?
У короткостроковій перспективі ця обставина може знизить ціни на землю, але в довгостроковій – зменшить обсяг інвестицій в агросектор. І, думаю істотно зменшить.
– Який найгірший варіант ви розглядаєте?
– Не буду гадати. Доведеться працювати за тими правилами, які в підсумку ухвалять в законі. Можливо, законодавець дійсно захоче обмежити іноземні інвестиції в Україну.
Читайте: Кулеба: Найкращий “план Маршалла для України” – прямі іноземні інвестиції
– Ви вважаєте це негативом?
– Звичайно. Таке враження, що Україна вперто не хоче ставати багатою країною.
– Але є думка, що земля – не відновлювальний актив. Її апріорі не можна передавати в іноземні руки.
– Це актив, який можна використовувати або ефективно, або не ефективно. Запитання звучить так: чи прийде ефективний власник? Якщо так, то за цим потягнеться розвиток інфраструктури, використання сучасної техніки, а в таких умовах збільшиться і попит на кваліфікованих фахівців.
– Що таке ефективно – дохід кінцевого бенефіціара?
– Це коли правильне використання землі дає довгостроковий очікуваний результат. Через 3-5-10-20 років. Для цього потрібно постійно в неї інвестувати.
В нашій галузі неможливо прийти і заробити всі гроші за один день. З таким активом як земля так не вийде. Вона дає плоди терплячим і послідовним.
A.G.R. Group змінює структуру управління, щоб бути зрозумілою для іноземних інвесторів
– Нещодавно A.G.R. Group оголосила про структурні зміни. Створена наглядова рада, яку очолив Місак Хідірян. Коли ви зрозуміли, що прийшов час масштабуватися?
– Це не зовсім масштабування. Ми націлені на залучення інвесторів на міжнародних ринках. Заради цього проводимо поліпшення в своїй діяльності, щоб бути зрозумілими потенційним іноземним партнерам.
Зокрема вирішуємо завдання, пов’язані з урахуванням, проведенням повного аудиту всіх процесів, формуванням корпоративної системи управління. А в результаті, коли нам вдасться залучити інвестиції, природно, ми їх будемо використовувати для масштабування.
– Чим закінчився фінансовий аудит?
– Компанії, яка орієнтована на роботу з міжнародними партнерами, необхідний аудит за три останні роки. Ми користуємося послугами однієї з авторитетних іноземних незалежних аудиторських компаній – KPMG (Кіпр). Для нас дуже важливо, що за результатами аудиторської перевірки звітності 2016-2017 років аудитори дали беззастережно-позитивний висновок. Тобто з боку аудитора не було сумнівів в достовірності даних, відображених у фінансовій звітності.
Аудит 2018 року підходить до завершення. В кінці весни ми почнемо аудит за 2019 рік. Для A.G.R. Group це дуже комфортно і в той самий час це надає можливість розпочати діалог з іноземними інвесторами.
– Ви його вже почали?
– Ще ні, готуємося. Найчастіше з ними немає шансів повернутися до розмови вдруге, якщо перша не склалася. Ми в процесі підготовки пропозицій і плануємо активно почати працювати з інвесторами в цьому році.
– Діалог, про який ви говорите, це вихід на IPO?
– Трохи інше. IPO – це стратегічна мета, однак успішне розміщення все-таки значно більше залежить не стільки від нас, скільки від готовності іноземних інвесторів вкладати в Україну.
Сьогодні інвесторів, готових вкладати в українські компанії, просто немає. Тому до IPO ми, звичайно, готуємося, і впевнені, що така можливість рано чи пізно з’явиться (сподіваємося, таки рано). Втім, в цьому році ми не розраховуємо на IPO.
Зараз ми для себе створюємо іншу можливість. Користуючись плодами підготовки до IPO, хочемо співпрацювати з банками розвитку, такими як Європейський банк реконструкції і розвитку, Чорноморський банк торгівлі та розвитку (BSTDB), Європейський інвестиційний банк (EIB). Як проміжний етап на шляху до IPO теж непогано.
– Як впливає на перспективи залучення іноземних коштів плутанина з земельною реформою?
– Думаю, що вже ніяк. Стосунки з іноземними інвесторами зайшли в глухий кут після того, як український бізнес кілька разів продемонстрував, скажімо так, “певну непослідовність”. Хтось пішов шляхом того, щоб свої борги перед іноземними інвесторами “пробачити”. З кимось українські компанії не розрахувалися, з кимось – реструктурували зобов’язання. Тільки одиниці зберегли обличчя.
І сьогодні ці компанії мають доступ до міжнародних фінансових ринків. Але в цілому ставлення до українських компаній на європейських фінансових ринках (зокрема, на Варшавській біржі) склалося, м’яко кажучи, негативне. Звичайно, це впливає на привабливість ведення бізнесу в Україні.
– Що в цьому плані є ключовим для інвестора?
– Темп зростання економіки.
– 3 або 5% – тепер важлива різниця?
– Так. Інвестор хоче розуміти, що якщо через 3-4-5 років він захоче вийти з бізнесу, то економіка, що зростатиме надасть йому можливість на цьому заробити. Не буде зростання – не буде і інвестора.
– Що для вас буде позитивним результатом в пошуку інвестицій та для чого вам гроші?
– Ми хочемо отримати доступ до недорогих джерел фінансування. З ними ми можемо продовжити розвиток бізнесу, запровадити ефективні технології, купити дорожчу техніку. В агросфері нові технології з’являються практично щодня.
– Ну, а в грошах, скільки?
– Ставимо собі за мету залучити на IPO $40-50 млн.
Місак Хідірян почав займатися агробізнесом в 2013 році
– У компанії є риси ком’юніті. Я ознайомився з менеджментом холдингу. Головний агроном, операційний директор, директор з безпеки та й власник мають вірменське коріння. Можливо, A.G.R. Group шукає інвестиції в середовищі вірменських бізнесменів?
– По-перше, власник Місак Оганесович Хідірян сам бере активну участь в бізнесі як інвестор. По-друге, оскільки бізнес в Україні він будував з нуля, для нього були важливі не тільки професійні якості фахівців, яких він залучав, але також можливість спертися на людей, яким можна цей бізнес довірити.
Така модель себе виправдала, бізнес успішний. Сьогодні він розвивається завдяки кадрам вже з українськими прізвищами.
– У самого Місака Хідіряна доволі нетипова як для аграрія біографія. Він займався юридичною діяльністю, а потім почав інвестувати в аграрний сектор. Ви з ним обговорювали, звідки з’явилася ідея зайнятися сільським господарством?
– Місак Оганесович довгий час пропрацював у банках. Я думаю, вам стане зрозуміліше його мотивація, якщо ви уявите класичного інвестора. Свого часу він прийшов до висновку, що українське сільське господарство сильно недооцінене. Є потенціал для його розвитку.
– Як давно Місак Хідірян веде бізнес в Україні?
– З 2013 року, коли була створена ця компанія.
– З чого все почалося в 2013 році?
– Тоді були перші проби. Та питання про команду теж, до речі, пов’язані з цим. Холдинг утворився фактично з нуля і розширювався більш-менш рівномірно.
Ви розумієте, питання ж не тільки в можливості купівлі землі і техніки, а й в ефективності її використання. Дуже непросто масштабувати новий бізнес. Важливим є те, як впроваджуються однакові підходи до обробки землі. Агрономи та інженерна служба знайшли власне бачення цього процесу і налагодили його.
– A.G.R. Group спиралася на готових фахівців?
– Головні труднощі зі створення холдингу лягли на плечі нашого операційного директора і головного агронома. Саме їх першими і привернув Місак Хідірян для створення бізнесу.
Сьогодні ми активно співпрацюємо з нашими партнерами – компанією АТК, вони діляться з нами своїм досвідом. Ми використовуємо їх напрацювання. Але відповідальність все одно на нас – на команді агрохолдингу.
– Місака Хідіряна ви назвали класичним інвестором. Наскільки глибоко він занурений в процес?
– Він володіє питаннями стратегічного характеру: нові бізнес-можливості, придбання активів, конкурентне середовище. В принципі, навіть нові технологічні процеси, що впроваджуються або змінювані компанією, у нього на контролі. А операційна діяльність вже за іншими членами команди.
– Про автоматизації ви згадували вже кілька разів. Наскільки компанія сучасна?
– Дивлячись з чим порівнювати.
– А з ким краще порівнювати?
– Якщо в цілому, то за темпами автоматизації агрогалузь цілком може змагатися з фінтех-сектором. Це вже винятково високотехнологічна сфера. Сьогодні в ручному режимі сільським господарством займатися не можна. Якщо порівнювати A.G.R. Group з іншими холдингами, то ми не боїмося нововведень, навпаки – завдяки постійному впровадженню нових технологій отримуємо конкурентні переваги.
– У 2013 році в компанії це теж розуміли чи йдеться про набутий досвід?
– Так було практично з самого початку. A.G.R. Group однією з перших використала платформу “Агроконтроль”. Це українська розробка, яка дозволяє вести облік оброблюваних площ, земельного банку, контроль і облік палива, руху техніки, використовувати супутникові знімки полів, отримувати інформацію з вагових, ідентифікувати автомобілі на ваговій та багато іншого.
Насправді багато популярних зараз технологічних процесів вперше були випробувані на нас. Сьогодні ми продовжуємо займатися автоматизацією процесів.
– Наприклад?
– Ми використовуємо автоматизовані міксери для підготовки розчинів для внесення в поля. Підготовка розчину, внесення компонентів, завантаження його в цистерну для вивезення на поле – ці процеси нині повністю автоматизовані. В поле везеться готовий продукт. Агрономи тільки готують рецепт.
– Це боротьба зі зловживаннями?
– Не тільки. Швидше, навіть ні. Це питання контролю втрати часу і використовуваних ресурсів. Крім цього, ми використовуємо систему точного обміру полів. Виїзд техніки за периметр автоматично фіксується та аналізується.
Або, наприклад, як експеримент готуємо запуск використання сервісу корекції точного сигналу для техніки. Точність руху техніки за маршрутом складе 2,5 см. Трактор послідовно робить технологічні операції. Слідом за ним, через деякий час, в поле виїжджає обприскувач. Точний сигнал дозволяє техніці в точності повторювати рухи один одного.
Ще впроваджуємо розробку свій – чужий від платформи Агроконтроль для підвищення ефективності логістики. Сама ж платформа дозволяє відстежувати не тільки маршрут автомобіля, але і швидкість руху, позапланові зупинки. Аномалії виявляються і фіксуються. Це саме про боротьбу з імовірним зловживанням.
– Чи правильно я розумію, що автоматизація в агро покликана мінімізувати людський фактор?
– Не впевнений. Змінюються вимоги до того, якими якостями і якою кваліфікацією повинен володіти співробітник. Збільшуються вимоги не тільки до інженерів і агрономів, але і до фахівців, які керують технікою.
– Тобто A.G.R. Group з тієї когорти компаній, про яку можна сказати, щойно людство вигадає безпілотний трактор, вона його відразу купить?
– Я не можу вам цього обіцяти (усміхається). Може, хтось купить трактор-безпілотник раніше за нас. Конкуренти не сидять склавши руки.
– За українськими мірками, ви високотехнологічна компанія?
– Так.
– Агро України – топ в світі. Ми задаємо тренди?
– Ні, не створює аграрна галузь України поки що жодних трендів. Нам добре було б вміти використовувати ці тренди, які без нас були задані. І робити це максимально ефективно.
Ми думаємо над створенням внутрішньої школи для підготовки кадрів
– Чи вважаєте ви, що компанія повинна нести відповідальність за соціальну складову в місцях ведення бізнесу?
– Соціальна відповідальність стала частиною конкурентної боротьби. Якщо це не входить в стратегію зі взаємодії з місцевими громадами, пайовиками і співробітниками, ви програєте. Програєте в боротьбі за кращих співробітників, пайовиків, нормальні відносини з громадами теж не буде. Тому так, в той момент, коли цього вимагає бізнес, з’являється корпоративна соціальна відповідальність.
– Наскільки зануреною в справи місцевих громад повинна бути компанія?
– У багатьох випадках робимо більше, ніж конкуренти. Наша мета очевидна – сформувати лояльне ставлення до себе. Намагаємося вирішувати найрізноманітніші питання на місцях.
– У вас є стратегія КСВ?
– Є досить конкретний і зрозумілий набір проблем і потреб людей, які потрібно вирішити. Десь беремо на себе додаткові опції. Наприклад, забезпечуємо безкоштовний транспорт для пайовиків. Або забезпечуємо безкоштовний виїзд кілька разів на місяць бригади лікарів в села. Або проявляємо лояльність і допомагаємо з оранкою землі пайовиків.
– Ви допомагаєте Березоворуцкому аграрному коледжу Полтавської області. Так ви намагаєтеся виховувати собі майбутніх працівників?
– Намагаємося задовольнити свій кадровий голод. Але, на жаль, це не сильно виходить.
– Чому?
– Напевно, через підвищений попит на фахівців. Агро швидко зростає. Тим не менш, студенти приходять до нас на практику. Знайомляться з компанією, нашими принципами роботи. Так теж формується певне ставлення. Сподіваюся, гарне.
– Де кадровий голод найбільш очевидний?
– У всьому: не вистачає фахівців, які працюють з землею, з технікою, з програмним забезпеченням. Внутрішні кваліфікаційні вимоги досить високі. Уявляєте, трактор коштує $200-250 тис.! За нього не посадиш тракториста без потрібної кваліфікації, який не матиме уявлення, що з ним робити.
– Який вихід? Створювати навчальний центр всередині компанії?
– Ось хороше питання. Думаю, створення внутрішньої школи вже зріє. Внутрішнє навчання буде одним з варіантів вирішення проблеми в майбутньому.
– Які помилки допускала компанія за ці роки?
– Складно сказати, чи були це помилки. Різні рішення приводили до різного результату. Підбиралися добрива, технологічна послідовність обробки землі. Щось виходило краще. У підсумку ми зупинилися на технології, яку використовуємо зараз.
Помилки не приводили до якихось конкретних проблем, вони дозволили досвідченим шляхом підібрати оптимальні рішення.
– Ви постійно експериментуєте?
– Так.
– Сьогодні компанія готова до розширення площ чи вирішуються певні інші завдання – з кадрами, з технікою?
– Щодо персоналу і техніки ми укомплектовані. Готові до розширення. Власник Місак Хідірян бачить для себе рубіж в 50 тис. га, щоб оцінити, наскільки ефективним буде управління в наших умовах. Це наша середньострокова перспектива.
Більш того, Місак Оганесович вирішив інвестувати в інфраструктуру – ми будуємо елеваторний комплекс на півночі Сумської області в м. Середина-Буди. Запуск першої черги плануємо в березні.
– Наскільки це масштабний проект?
– Він масштабний. Перша черга розрахована на 28 тис. тонн зберігання. Плануємо запустити чотири черги протягом декількох років.
– Тобто розвиток інфраструктури – це складова вашої стратегії?
– Скоріше, це одна з можливостей захисту від тієї ситуації, яка відбувається з ринком землі. Адже гроші ми могли вкласти в розширення земельного банку або в технології обробки землі. В цьому ми розбираємося. Але рішення будувати елеватор, швидше, пов’язано з земельною реформою.
Ми не розуміємо умов, на яких вона буде впроваджена. Дуже інтенсивне розширення земельного банку в таких умовах, на жаль, не зрозуміло, до чого може привести. Хочеться вірити, що в 2020 році аграрії отримають всі відповіді.
Нагадаємо, раніше ми писали, що президент Володимир Зеленський заявив, що у розмовах з інвесторами йдеться про серйозні вкладення в Україну, які перевищують $100, $200, $300 млн.
Автор: Ростислав Буняк
