Справа Чорновол: реванш чи реалізація принципу рівності перед законом

Підозра в умисному вбивстві працівника офісу Партії регіонів 18 лютого 2014 року, повідомлена Державним бюро розслідувань активістці Майдану, народному депутату 8-го скликання Тетяні Чорновол, стала справжнім шоком для багатьох українських політиків, експертів та громадянського суспільства.
Представники патріотичної опозиції в один голос назвали це кримінальне провадження черговим проявом репресій проти Майдану та спроб реваншу з боку Януковича та його оточення. Експерти, в свою чергу, взялися оцінювати правові та політичні перспективи справи.
10 квітня працівники ДБР провели обшук у будинку Тетяни Чорновол і повідомили їй про підозру у вчиненні умисного вбивства, скоєного за попередньою змовою групою осіб способом, небезпечним для життя багатьох осіб (п.п. 5, 12 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України), тобто з обтяжуючими обставинами.
Йдеться про пожежу в штаб-квартирі Партії регіонів 18 лютого 2014 р. Тоді внаслідок отруєння чадним газом загинув працівник офісу Володимир Захаров 1948 р.н. За версією слідства, саме Тетяна Чорновол керувала активістами, які підпалили будівлю.
Підозрювана сам факт підпалу визнає, але категорично заперечує намір когось убити. Навіть більше, напад на офіс провладної тоді партії вона пояснює прагненням відволікти антимайданівських тітушок, які на той час уже нібито почали зухвало вбивати майданівців в урядовому кварталі.
— Їм була роздана зброя, вони забивали на смерть, вони розстрілювали, і це було дуже страшно. Тобто такого на Майдані раніше не було. Навіть правоохоронці тримали себе в якихось межах. А тут був просто якийсь озвірілий натовп, якому була дана санкція на вбивство.
І в той момент я прийняла рішення штурмувати офіс Парії регіонів, тому що вважала, що він є одним із центрів керування Антимайданом, одним із центрів керування тітушками, і таким чином я хотіла викликати вогонь на себе, – розповідає пані Тетяна.
У Держбюро розслідувань цю версію спростовують. За їхніми даними, пожежа в офісі регіоналів сталася щонайменше двома годинами раніше перших пострілів, від яких загинули активісти в Маріїнському парку та Кріпосному провулку. Утім, коли саме настала точка неповернення, яка вивела Майдан з мирного русла – питання дискусійне.
Водночас важко собі уявити, що українська Феміда може погодитись з виправданням вбивства намаганням уникнути інших убивств. Тому найважливішу роль тут варто віддати кваліфікації інкримінованого злочину. А з цим у слідства – явні проблеми.
Закон Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань…, ухвалений ВРУ 21.02.2014, звільнив протестувальників від відповідальності практично за всі можливі злочини шестирічної давнини, окрім умисних убивств.
Відтак, 115 стаття КК лишається єдиною, яку ДБР могло використати проти Чорновол. Але, за словами колишнього керівника Управління спецрозслідувань ГПУ Сергія Горбатюка, обставини пожежі на вул. Липській і смерті Володимира Захарова слідство ретельно перевіряло і не знайшло підтверджень умисного заподіяння смерті.
— Нами було встановлено, що жодних перешкод для виходу з приміщення після того, як там була пожежа, не було. Всі співробітники залишили це приміщення, а цей чоловік залишився збирати жорсткі диски з камер відеоспостереження. Тобто він після цього і отруївся цим газом і загинув, – зазначив Горбатюк 10 квітня в коментарі Укрінформу.
Серйозні сумніви в адекватності обраної слідчими ДБР кваліфікації висловлюють і незалежні експерти. Юрист-кримінолог Анна Маляр зазначає, що невід’ємною складовою умисного вбивства є те, що зловмисник точно знає, кого хоче вбити, і робить усе для реалізації свого наміру. Нічого подібного у випадку з Тетяною Чорновол вона не бачить:
— Якщо припустити, що активісти якусь запальну суміш кидали, і вона потрапила в будинок, то причиною смерті людини, яка там настала, не були умисні дії щодо вбивства саме тієї людини. Тому, якщо говорити з точки зору кваліфікації, вона доволі дискусійна, а як на мене, то навіть слабка в цій ситуації.
До того ж, ані на час гіпотетичного скоєння злочину, ані на час вручення підозри Тетяна Чорновол не була чиновником, депутатом чи військовослужбовцем. Тому сумніви викликає навіть правомочність ДБР вести цю справу.
Справді, кримінальні справи по розстрілах на Майдані веде нині ДБР, але це правомірно, якщо підозрювані – не прості люди, а держслужбовці певного рівня і рангу або працівники правоохоронних органів.
— Усі ті справи по підслідності ДБР, вони вже всі завершені, я так розумію, і залишається оце от справа Чорновол, і тому, щоб виправдати якось своє існування, ДБР розкручує в ЗМІ цю справу. Чи як? – ставить риторичне запитання Анна Маляр.
То звідки ж тоді “ростуть ноги” кримінального переслідування Чорновол? Сама пані Тетяна бачить у ньому дві великі складові. По-перше, називає себе ідейною натхненницею спецконфіскації $1,5 млрд Віктора Януковича, а відтак – його особистим ворогом. Тож, президент-утікач, на її думку, міг простимулювати відкриття кримінального провадження через екс-заступника глави АП Андрія Портнова та свого колишнього адвоката Олександра Бабікова, який нині є одним з очільників ДБР.
— За гроші дуже часто вбивають, а те, що за них хочуть посадити у в’язницю – це взагалі без питань, – констатує Чорновол.
По-друге, екс-депутатка від Народного фронту, а нині – член Європейської солідарності Петра Порошенка вважає дискредитацію Майдану частиною мирного плану Зеленського – Путіна.
Політолог Володимир Фесенко, натомість, висуває більш тривіальну гіпотезу. На його переконання, в такий спосіб нинішнє керівництво ДБР прагне продемонструвати свою політичну незаангажованість.
— Коли при владі були люди, пов’язані з Майданом, у них навіть таких думок не виникало. Можливо, з точки зору принципу рівності перед законом, це було не зовсім коректно, але для них було просто аморально відкривати справи проти своїх товаришів по Майдану. Для нинішніх людей такої проблеми не існує.
Це такий собі прояв умовного, дуже умовного, правового центризму. Тобто ми просуваємо справи Майдану, по тих, хто чинив протиправні дії проти майданівців, але одночасно розпочинаються справи і проти майданівців, які підозрюються в якихось неправових діях, – каже експерт.
І тут же зазначає, що нічого доброго така політика, швидше всього, не принесе. За даними соцопитувань, від скандалу довкола Тетяни Чорновол політичні дивіденди наразі отримав не Володимир Зеленський, а опозиційна Європейська солідарність п’ятого президента Петра Порошенка. Плюс до того, кримінальне переслідування учасників Майдану неодмінно спричинить новий виток політичної напруги в суспільстві.
— Що мене непокоїть у всіх цих справах, так це те, що, як це часто буває, добрі наміри можуть вести до пекла. Це викликає знову поляризацію. З одного боку, майданівці стають на захист Чорновол. З іншого боку, Портнов та інші “товариші” кажуть: ага, треба всіх їх зараз звинувачувати, вони винні, не беркутівці, вони винні, їх треба засудити, – застерігає Фесенко.
Тут не зайвим буде згадати позицію генпрокурора Ірини Венедиктової, яка ще будучи керівником ДБР висловлювалась за скасування так званої амністії учасникам Майдану. Мовляв, вона заважає дати повноцінну правову оцінку подіям Революції Гідності. Натомість Анна Маляр переконана, що це, в принципі, неможливо:
— Я вважаю, що Кримінальний кодекс – взагалі не інструмент, для того щоб виміряти революцію. Тому моє глибоке переконання, що люди, які були з обох боків – і Майдан, і Антимайдан – вони повинні бути всі звільнені від відповідальності, незалежно від політичних поглядів, окрім тих, що вчинили вбивства. До відповідальності потрібно притягати Януковича і його поплічників. А прості люди – ні, вони всі – жертви.
На думку керуючого партнера Національної антикризової групи Тараса Загороднього, спроба ревізії історії Майдану може призвести до непередбачуваних наслідків:
— Ці люди достатньо активні, у них власні принципи є, вони знали, навіщо вони йшли на Майдан. І тому в даному випадку, я думаю, що це буде така, не дуже вдала гра, тому що вона може закінчитися новим Майданом. Тому що, знаєте, коли люди притиснуті до стінки, вони здатні на досить радикальні речі. А враховуючи не дуже гарну зараз соціальну обстановку, я не думаю, що нова влада буде з цим гратися.
Експерт переконаний, що справа Чорновол, як і більшість інших ініційованих ДБР гучних проваджень, надовго зависне і зрештою закінчиться нічим. Минулої п’ятниці апеляційний суд уже пом’якшив Тетяні Чорновол запобіжний захід, замінивши цілодобовий домашній арешт на нічний. Як довго в такій ситуації Державному бюро розслідувань вдасться обстоювати необхідність свого існування, залишається тільки гадати.
Олександр Візгін