Чи потрібні зміни норм сурогатного материнства в Україні і які
Нещодавно увагу суспільства привернув ролик для іноземних батьків дітей, народжених методом сурогатного материнства. Наразі вони не можуть потрапити в Україну через ситуацію з карантинними обмеженнями.
Водночас у суспільстві складалося враження, що діти тут представлені як “товар”, що викликало невдоволення.
А державні органи навіть звернули увагу на те, що потрібно внести зміни до відповідного закону, щоб сурогатне материнство не перетворювалося у “торгівлю людьми”.
Факти ICTV розповідають, чи є проблеми з сурогатним материнством в Україні, і що потрібно змінювати.
“Скандал” із сурогатним материнством
На початку травня готель Венеція опублікував відео, на якому розповідає про те, що 46 немовлят, яких народили сурогатні матері для іноземних громадян, не можуть забрати їхні батьки.
Нині діти знаходяться під наглядом педіатрів та медсестер.
Українське законодавство наразі не забороняє сурогатне материнство для громадян інших країн, однак не всім така ситуація до вподоби. Український омбудсмен Людмила Денісова негативно відреагувала на таку ситуацію в країні.
За її словами, ситуація з наданням сурогатних послуг в Україні є масовою і системною, а їхні технології представляють як “товар високої якості”.
– Це свідчить про те, що державою не вживається всіх належних заходів щодо захисту прав дітей та гідного ставлення до них, а Україна стає країною-донором народження для іноземців дітей, долю яких вона не може проконтролювати, – каже Денісова.
Омбудсмен вважає, що сурогатне материнство – це проблема в Україні. Воно, за її словами, призводить до порушення прав дітей.
Адвокат Іван Ліберман розповів Фактам ICTV, що тут може матися на увазі позбавлення дітей їхнього громадянства.
– В цьому є певне законне підґрунтя. Дітей вивозять за межі України і потім вони набувають громадянства іншої країни. Відтак дітей позбавляють їх рідного громадянства. Тобто вони є громадянами України, а їм нав’язують інше громадянство, – сказав він.
Денісова пропонує внести зміни в українські закони, якими заборонятиметься сурогатне материнство для іноземних громадян.
Дехто підтримує її, говорячи, що Україна не може торгувати своїми громадянами. Проте потрібно розуміти, що у ситуації з пандемією у більшості сурогатних матерів немає змоги виїхати за кордон, аби народити дитину в країні, де живуть її батьки.
А є й такі українці, які не вбачають у сурогатному материнстві нічого поганого.
Заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко також відреагував на ситуацію, заявивши, що фактично питання сурогатного материнства для іноземців в Україні не врегульовано.
– Я вважаю, що сурогатне материнство, для тих сімей, в яких є біологічне безпліддя, необхідне, але це повинно бути врегульовано законодавчо, – сказав Геращенко.
Як пропонують змінити закон
Після випадку з готелем Венеція Денісова заявила, що потрібно взагалі заборонити надавати послуги сурогатних матерів іноземцям. За її словами, такий підхід має завадити безконтрольному “вивезенню дітей за кордон”.
На заяву українського омбудсмена уже відреагувало Міністерство соціальної політики. Воно ініціює посилення прав дітей народжених шляхом сурогатного материнства.
Крім того, у Мінсоцполітики вважають, що необхідно розробити національну політику щодо сурогатного материнства.
У випадку з дітьми у готелі Венеція відсутність можливості для іноземних громадян забрати своїх дітей призвела до того, що малюки були позбавлені права на батьківську турботу.
– Ми прагнемо, щоб діти не ставали предметом купівлі-продажу, до жінки не було проявів різних форм експлуатації, і в той же час, ми не маємо права позбавити можливості стати біологічними батьками тих сімейних пар, які не можуть виносити власну дитину за медичним показами, – заявили у прес-службі Міністерства соціальної політики.
Нині йдеться про те, щоб діти не ставали жертвами торгівлі людьми. Загалом, потрібно визначитися, чи ми заборонятимемо сурогатне материнство, як Франція, Італія, Німеччина, окремі штати США, чи ми введемо певне регулювання.
Конкретні кроки, за словами Денісової, повинні обговорити вже наступного тижня.
На думку Лібермана, Україні краще зосередитися на не на забороні сурогатного материнства, а на вдосконаленні законодавства.
– Повністю забороняти сурогатне материнство хоч і можна, з юридичної точки зору, однак фактично воно в Україні залишиться. Кого ж ми притягуватимемо до відповідальності? Людину, яка вирішила народити дитину…
Забороняти, з юридичної точки зору, можна, але це недоцільно. Практика показує, що це безперспективно, адже тоді страждають всі: дитина, сурогатна матір, батьки малюка, – каже адвокат.
Але не лише українське законодавство має регулювати те, як за кордоном дотримуватимуться прав дітей, народжених в Україні.
– Удосконалювати потрібно не законодавство на рівні України, а світовий підхід до цієї проблеми. Мають бути критерії укладання договорів визначені нормами міжнародного права. Щоб на момент їх укладання не було жодних афер, не порушували прав дитини.
Потрібно на міжнародному рівні затвердити такі основні постулати, які б в повній мірі гарантували дітям від сурогатних матерів з досягненням повноліття визначитися з громадянством, – вважає Ліберман.
Скільки отримують сурогатні матері
Потрібно розуміти, що сурогатна матір – зовсім не дешевий вихід для пар, які бажають народити дитину, але не мають змоги зробити це самостійно з тих, чи інших причин.
У центрі сурогатного материнства Артеміда пишуть про те, що за дев’ять місяців сурогатна матір може отримати близько €25 тис.:
- після перенесення ембріонів – €200;
- після підтвердження вагітності – €200;
- протягом вагітності – €400 щомісяця;
- після пологів – €14 тис.
Згідно з інформацією центру сурогатного материнства Україна, виплати сурогатним матерям коливаються від €18 тис. до €25 тис.
В інших країнах світу виплати сурогатним матерям сягають $60 тис. Тобто багатьом іноземцям вигідно шукати жінок, які готові піти на це в таких країнах, як Україна, адже це допомагає зекономити.
Сурогатне материнство в Україні нині є легальним і регулюється Сімейним кодексом. Для початку всієї процедури між біологічними батьками дитини і майбутньою сурогатною матір’ю укладається договір, на те, що остання готова виносити і народити чужу дитину за матеріальну винагороду і не претендувати на материнські права.
У цьому ж договорі можуть прописати й обставини народження дитини і її реєстрацію.
Однак набуття громадянства – річ дещо специфічна. Є ті, хто звик думати, що громадянство набувається виключно за місцем народження. За народженням воно набувається за двома принципами: jus soli (принцип ґрунту) та jus sanguinis (принцип крові).
Згідно з принципом ґрунту, дитина набуває громадянства тієї країни, на території якої народилася. А от принцип крові говорить про те, що дитина набуває громадянства держави батьків.
Тобто, народжені сурогатною матір’ю діти можуть мати громадянство іншої країни, адже її біологічні батьки мають інше громадянство.
Нині Україні справді необхідно врегулювати законодавство щодо сурогатних матерів, якщо ми хочемо уникнути проблем і непорозумінь.
Потрібно зважити всі за та проти, та визначити, що для нас важливіше: допомагати парам, які не можуть народити дитину, чи зменшити ризики для новонароджених.
Владислав Бомбела
