Погоріли на хабарях. Що відомо про останні гучні затримання в Україні
Ще на початку президентської каденції Володимир Зеленський заявив, що у суспільстві існує запит на справедливість, який необхідно задовольнити, показати, що СБУ працює на повну силу.
Глава держави обіцяв, що посадки будуть навесні, але українці їх не побачили. Частково, причиною цьому могла стати пандемія коронавірусу і спалах інфекції в Україні.
Однак з поступовим зняттям карантину почалися затримання високопосадовців за підозрою у корупції.
Факти ICTV розповідають, що відомо про резонансні затримання, і якого результату очікувати від них.
Запит на справедливість
Корупція в Україні є великою проблемою, яку намагаються викорінити з набуття незалежності. За часів п’ятого президента Петра Порошенка на боротьбу з корупцією звертали увагу, а з обранням Володимира Зеленського главою держави, вона мала лиш посилитися.
Шостий глава держави неодноразово казав про те, що запит українців на справедливість потрібно задовольнити і для цього немає трьох-чотирьох років.
У 2019 році він висловив думку, що українці побачать гучні посадки вже навесні 2020 року. Однак прогноз президента не здійснився з кількох причин.
По-перше, довелося замінити генерального прокурора. 5 березня тодішньому генпрокурору Руслану Рябошапці парламент висловив недовіру, а його наступника Ірину Венедіктову призначили 17 березня.
Враховуючи, що Венедіктовій потрібно було ще ознайомитися зі станом справ у Генеральній прокуратурі, не дивно, що посадки відтермінували.
По-друге, відбиток на роботу більшості людей і державних органів наклали карантинні обмеження, які ввели через спалах Covid-19 в Україні. Так, багато де роботу не зупинили, але переведення її у віддалений режим та дотримання нових правил не могло її не сповільнити.
Знадобився певний період для адаптації системи та людей до нових реалій.
Це стосується і судів, які не могли повноцінно займатися розглядом справ. Навіть у справі про катастрофу MH17, судовий розгляд якої розпочався у березні, довелося взяти перерву. Що вже говорити про українські суди.
Однак останніми тижнями антикорупційна діяльність значно активізувалася. Останнім часом Порошенка часто викликають на допити, прискіпливо спостерігають за його діяльністю.
І це не дивно, адже щодо п’ятого президента розслідують вже 17 кримінальних проваджень.
Ще одним топ-чиновником, якого звинувачують у порушенні закону став екс-міністр інфраструктури Володимир Омелян. Йому приписують вчинення дій, через які державний бюджет недоотримав близько 30,5 млн грн.
Наприкінці 2017 року він видав указ, яким зменшуються портові збори на 20%, окрім маякового. І все б нічого, якби один зі зборів не був дохідною частиною бюджету, а тому має зменшуватися лише рішення Верховної Ради.
Нині справою займається Вищий антикорупційний суд. Він вирішив відпустити Омеляна під особисте зобов’язання, проте екс-міністр має здати закордонний паспорт, повідомляти про зміну місця проживання, з’являтися за першим викликом прокурора, суду тощо.
Однак не лише топ-чиновниками потрібно вимірювати боротьбу з корупцією. Останнім часом ми бачимо багато резонансних затримань через корупцію.
Гучні затримання останніх днів
Генеральний прокурор Ірина Венедіктова не згодна із твердженням про те, що правоохоронні і судові органи не задовольняють запиту суспільства на справедливість.
На думку генпрокурора, яку вона висловила наприкінці травня, люди просто не помічають цю роботу, через те, що для них відіграють значну роль затримання лише окремих осіб.
– Ми саджаємо, і саджаємо кожного дня. Просто в нашому суспільстві є певні особи – маркерні точки. Звичайно, тут треба виходити тільки з вимог закону. Процеси посадки йдуть і йтимуть незалежно. Однак наше суспільство хоче топ-посадок тих людей, які багато років обкрадали нашу країну. Тих, хто привів країну до того стану, в якому вона зараз, – сказала Венедіктова.
Ніби на підтвердження слів генпрокурора протягом останніх днів ми побачили низку затримань. Однією з найбільш “яскравих” подій стало затримання голови Кіровоградської ОГА, який вимагав хабар у розмірі 1,8 млн грн від регіонального представництва держоргану області.
Перший хабар у розмірі 100 тис. грн топ-чиновник отримав у червні, а затримали його 25 числа цього ж місяця, коли йому передали ще 250 тис. грн.
26 червня СБУ затримала екс-правоохоронця, який представлявся “радником” глави держави і намагався отримати від приватного підприємця близько 1,1 млн грн.
Він обіцяв, що у випадку отримання хабара не заважатиме веденню бізнесу. Разом з “радником” правоохоронці затримали трьох фігурантів справи під час отримання неправомірної вигоди.
У Харкові затримали начальника відділу адміністрації Холодногірського району, який вимагав хабар за встановлення дитячого майданчика. У Житомирі судовий розпорядник погорів на хабарі у $750, а на Закарпатті слідчого поліцейського затримали за вимагання $500, за що він мав закрити кримінальне провадження.
І це лише невелика частина того, що відбулося протягом останнього тижня. Однак це не означає, що всіх правопорушників швидко покарають.
Чи виконають обіцянки щодо посадок?
У фільмі Рік президентства Зеленського глава держави вкотре казав про те, що хоче бачити посадки і те, як очищується країна.
Проте він вважає, що людям потрібно розібратися у своєму бажанні отримати швидкий результат та реальної можливості президента впливати на подібні процеси.
– Потрібно розібратися нашим громадянам, чого вони хочуть. Тому що частина громадян питають: Де посадки? Я дійсно цього дуже хочу і це буде, але коли я починаю дзвонити комусь із наших правоохоронців і питати: Де результат? Ми обіцяли людям, інша частина громадян починає казати: Ти президент, це не твої повноваження, ти не можеш до себе викликати правоохоронців, – заявив Зеленський.
Проте мало спіймати корупціонерів на гарячому, їх потрібно ще й засудити. 5 вересня 2019 року Вищий антикорупцыйний суд розпочав свою роботу і зосереджений на розгляді найбільших справ щодо корупції.
Венедіктова вважає, що на антикорупційних відомствах лежить відповідальність за відсутність посадок, зокрема і на ВАКС.
– Якщо відкрити сайт Офісу Генпрокурора і подивитися, то можна побачити, що прокурори посадки забезпечують. Лише за напрямком організованої злочинності за березень-травень за 391 справою, спрямованою до суду, 101 людині обрано запобіжний захід – утримання під вартою. 24 вироки, сім з яких набрали законної сили, реальні терміни покарання щодо 29 осіб.
Суспільство цікавлять зовсім інші посадки, топ-корупціонерів, топ-чиновників. До кого питання з топ-корупціонерами, коли у нас є замкнуте коло: НАБУ, САП і ВАКС, – заявила генеральний прокурор у червні.
Однак чи можна просто все звалити на антикорупційний суд і сподіватися, що він витримає? Звичайно не можна.
Всі хочуть швидких посадок, забуваючи що в Україні також діє презумпція невинності. Тобто потрібно довести, що людина скоїла злочин, а суд має неупереджено розглядати кожну справу, щоб надати свій вердикт.
Крім того, це не обов’язково мають бути посадки. Залежно від ситуації суд також може ухвалити рішення про застосування такого покарання як обмеження волі, заборона обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадські роботи тощо.
Вищий антикорупційний суд працює для того, щоб адекватно розглянути кожну справу і винести справедливий вердикт. Але для цього потрібен час.
16 червня суддя-спікер ВАКС Катерина Сікора заявила, що суд докладає усіх зусиль для неупередженого розгляду справ.
– У своїй діяльності (судді – Ред.) є залежними виключно від чинного кримінального матеріального і процесуального законодавства України.
Водночас підбурювання суспільства до ненависті та нетерпимості, образ та приниження, висміювання та зверхнього ставлення до осіб, які обвинувачуються у вчиненні корупційних злочинів, виходить за межі системи стримувань і противаг, а також здорового глузду та адекватної поведінки в цивілізованому суспільстві, – сказала вона.
Проте й інші антикорупційні органи не сидять без діла. Згідно статистики НАБУ за січень 2020 року було відкрито 93 нові справи і вручено підозри 36 особам.
Діяльність антикорупційних органів не зупинялася і в останніх затриманнях немає нічого надзвичайного. Однак потрібно, щоб і покарання для корупціонерів (особливо серед топ-чиновників) було невідворотним.
Водночас ми не можемо нехтувати об’єктивністю суду заради швидкості винесення вироків. Інакше як тоді ми можемо називати Україну правовою державою?
Владислав Бомбела
