Якщо грузинське вино коштує 50 грн за пляшку, переконайтеся чи справді воно із Грузії – експерт
Українцям під виглядом грузинських вин продають вітчизняний продукт. Про це заявив юрист INTEGRITES Микола Бойчук у своїй колонці.
– Коли споживач бачить грузинські слова на етикетці, то думає, що вино виготовлене в Грузії або принаймні з грузинського виноматеріалу. Але ні, це вина українського виробництва.
Азнаурі, Аджарі, Шереулі — звучить, як меню грузинського ресторану, але насправді до Грузії ці продукти не мають жодного відношення, – повідомляє юрист Бойчук.
Вино в іноземній обгортці цілком може сподобатися споживачам. Проте, завжди краще відразу чітко знати, що саме купуєш, аніж потім почуватися ошуканим, радить юрист. Не кожна українська компанія прагне використовувати свою ідентичність як конкурентну перевагу.
Тому споживач бачить на полицях магазинів українські сири, які виробник намагається видати за французькі, або українське морозиво, що позиціонується як італійське джелато. За словами експерта, українські виробники намагаються використати міцну грузинську репутацію.
– Суть протекціонізму – створювати тепличні умови на внутрішньому ринку та надавати державну підтримку національному виробнику, аби той підкорював міжнародні ринки. Але важко уявити, щоб Samsung на початку свого розвитку намагався видавати свою техніку за японську, – каже він.
На думку юриста, для гравців ринку ця ситуація – тест на спостережливість та проактивну позицію. Якщо ви виявили конкурента, чий продукт мімікрує під фірмовий продукт іншої країни і водночас явно не використовує сировину з тієї країни, можна сміливо звертатися до Антимонопольного комітету.
АМКУ вже не раз ставив на місце подібних фрірайдерів з “грузинськими” винами. Якщо АМКУ дійде висновку, що позиціонування продукту завдало шкоди конкуренції, то на порушників чекають суворі штрафи. Споживачі зі свого боку мають звертати увагу на те, що першим індикатором місцевого “іноземного” продукту є суттєво нижча ціна, ніж у автентичного.
Читайте: Алкоголь корисний для людини – дослідження
– Наприклад, якщо італійське чи грузинське вино коштує 50 грн за пляшку, уважно придивіться, чи справді воно походить з Італії чи Грузії.
На маркуванні іноземних товарів має вказуватися і виробник, і імпортер, а на упаковці національних переважно подають адресу або лише виробника, або замовника і потужності виробництва, – радить юрист.
Експерт робить висновок, що для зміцнення іміджу України як держави з власними знаковими продуктами, варто передусім підтримувати національного виробника, який розвиває власний, питомо український бренд.
– Такі бренди мають асоціюватися з Україною та презентувати її кращі сторони і для іноземців, і для самих українців, – заявив юрист.
До слова, після звільнення Юрія Терентьєва Антимонопольний комітет України очолила його перша заступниця Ольга Піщанська.