Фонд НАТО на $100 млрд для України: коли можуть надати гроші і чому Альянс запропонував цю ідею
Генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберг ініціював утворення фонду для України, яким буде передбачатись виділення $100 млрд Києву протягом наступних п’яти років.
Згодом стало відомо, що ідея є ще сирою, тож її лише обговорюватимуть: починаючи від зустрічі голів МЗС країн-членів НАТО в Брюсселі, що відбуватиметься 3-4 квітня, і до того, як лідери Альянсу зберуться у Вашингтоні на щорічний саміт.
Такі країни, як Польща та Канада, вже позитивно відреагували на ініціативу Столтенберга та заявили, що підтримають її.
Водночас щодо саміту залишається ще чимало питань: чи дійсно буде створено цей фонд до вашингтонського саміту НАТО, як саме буде відбуватись процедура надання коштів, а також чи не стануть на заваді такі країни, як, наприклад Угорщина.
Аби розібратись у цьому, Факти ICTV поспілкувались із політологами, щоб зрозуміти, якою є актуальний політичний контекст та чому була запропонована саме така ідея.
Фонд НАТО на 100 млрд для України: звідки з’явилась ідея
Політолог Олег Саакян каже, що наразі ця ініціатива є досить таки примарною, оскільки сума в $100 млрд не має під собою презентованих розрахунків, а також невідомо про механізм реалізації цієї ідеї.
– Якщо з’явиться механізм реалізації цієї ідеї, але на сьогодні питань залишається більше, ніж відповідей, – каже він.
За його словами, ця ініціатива розширює поле дискусій щодо активнішої ролі НАТО в російсько-українській війні, особливо враховуючи те, на Північноатлантичний альянс планує бути передана роль лідера в Контактній групі з оборони України, більш відомої, як зустрічі у форматі Рамштайн.
– Це ідея, яка іде в пакети низки ініціатив з питань розширення ролі НАТО, – пояснює він.
Як Україна може отримати від НАТО $100 млрд
Окремим питанням є й те, як саме країни НАТО можуть погодити цей фонд на $100 млрд, оскільки для більшості рішень потрібно погодження усіх країн-членів Альянсу. Водночас у питаннях підтримки України є Угорщина, яка у минулому вже неодноразово блокувала допомогу для Києва, зокрема, в межах Євросоюзу.
Одним з варіантів є й те, що утворення такого фонду передбачатиме схвалення з боку національних парламентів країн-членів Альянсу, але цей шлях є довгим і передбачає багато процедур, на заваді яких можуть не тільки окремі держави, але й сама бюрократія.
Getty Images
Водночас політолог Саакян вважає, що видатки з фонду можуть проходити як через Контактну групу з оборони України (формат Рамштайн), або ж це може бути внутрішній облік в НАТО.
– Тому перемінних вкрай багато, а політична воля не є настільки одностайною, – каже він.
Коли НАТО надасть Україні $100 млрд
Попри те, що в публічних заявах та матеріалах преси лунало про те, що ця ініціатива буде розглядатись до саміту НАТО у Вашингтоні, який має відбутись у липні 2024 року, обидва політологи впевнені, що остаточного рішення не буде, допоки в Сполучених Штатах, як у країни-лідера в Альянсі, не завершаться вибори президента, які заплановані на листопад цього року.
До саміту у Вашингтоні лідери країн-членів Альянсу, скоріш за все, зможуть лише наблизитись до того, щоби розробити якусь нормативно-інституційну рамку, в межах якої це буде відбуватись.
– Дуже багато буде залежати від того, побачимо ми в Білому домі Дональда Трампа чи Джо Байдена. Тоді ситуація буде розвиватися і структуруватися з новими перемінними. На сьогодні це все такі собі невідомі. Відповідно, як прихід Трампа може стимулювати країни (члени НАТО, – Ред.) знайти аргументи для тієї ж Угорщини, щоб створити цей фонд, так і навпаки, це може дати додаткові аргументи для Угорщини чи інших євроскептиків, якщо Трамп здобуде перемогу, – пояснює Саакян.
Тому, каже політолог, усе буде залежати значною мірою від двох чинників:
- по-перше, чи зможе Північноатлантичний альянс ефективно перебрати на себе лідерство в форматі Рамштайн,
- по-друге, яким буде результат виборів у Сполучених Штатах.
Фонд НАТО для підтримки України: роль Столтенберга
Окремо Саакян вказує на те, що чинний генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг може дозволити собі подібні ініціативи, оскільки вже знаходиться на своїй посаді більше, ніж йому було відведено, оскільки лідери країн-членів НАТО запросили його продовжити бути на цій посаді після того, як торік мала відбутись його відставка.
– З одного боку, не він просився бути генсеком, а його попросили залишитись, тому в нього ширше поле автономності у своїх діях. З іншого боку, не йому реалізовувати це, тому він може робити такі гучні заяви, – пояснює політолог.
Так Столтенберг залишить для свого наступника спадок, а сам піде у відставку як ефективний менеджер, що має гарну репутацію.
– Якщо Столтенбергу не вдасться (реалізувати цю ініціативу, – Ред.), то це не його провина, а він намагався і проявляв рішучість. Тобто для нього ця ситуація виграшна в усіх випадках, – каже Саакян.
