Хто виріс у тоталітарній державі, той цінує свободу: історія білоруса Отто, який став на захист України

Командир взводу безпілотних систем 67 окремої механізованої бригади Отто – білорус. Він переїхав в Україну, бо в Білорусі його переслідував режим самопроголошеного президента Олександра Лукашенка.
Військовий приїхав до України у 2015 році, воював на Донбасі у полку Азов два роки. Він був снайпером та артилеристом, а тепер зробив акцент на застосуванні дронів.
Журналіст програми Факти ICTV Олег Корнієнко запитав в Отто, чому він вирішив поїхати саме в Україну, навіщо пішов на війну та які має плани.
Чому обрав позивний Отто
– Якось так сталося історично, що всі інші позивні були зайняті. Від імені так і взяв – на німецький манір.
Отто родом з Білорусі, проте вільно володіє українською мовою.
– Не дуже добре насправді, але ж стараюсь. Сам я з Білорусі. У 2015 році приїхав добровольцем, вступив до полку Азов. З цього часу в Україні. З 2015-го до 2017 року був на війні, тобто в полку Азов. Потім пішов на “гражданку”. І від початку повномасштабного вторгнення уже також на війні, з першого дня.
Військовий зізнається, що для нього ніколи не було питання, їхати в Україну чи ні. Коли почалася війна на Донбасі, то він одразу зрозумів, що потрібен тут.
– Хто виріс у тоталітарній державі, той насправді цінує свободу. Це було як подих свіжого повітря – те, що відбулося в Україні. Для мене жодних сумнівів не було тоді. Як тільки я отримав диплом, одразу ж поїхав сюди.
За його словами, він відчуває в Україні подих свободи. Це дуже важливо для нього. Зізнається, що за допис в інтернеті його позначили у Білорусі як “неблагонадійного”.
– Так, на контрасті дуже чітко це відчувається. Тут подих свободи. Як тільки я перетнув кордон, то одразу це відчув, що тут люди живуть вільніше. Не можна нав’язати свою думку. Це вільна країна, вільних людей. Це дуже насправді для мене дорого.
Білорусь стала плацдармом для наступу на Україну
– Так, це було досить очевидно. Це союзна держава, зокрема у військовому значенні. Вони союзники, ці два режими. Це було досить прогнозовано, що з території Білорусі почнеться вторгнення, запускатимуть ракети та авіацію. Це не дивно.
На його думку, це не свідчить про те, що білоруси є ворогами українців. Отто переконаний, що ніхто серед жителів Білорусі не хоче війни за путінські інтереси.
– Лукашенко залежний, його режим залежний, насамперед економічно та політично. Нікуди вже не дітися від цього.
Журналіст Олег Корнієнко запитав в Отто, чи встиг він створити родину та які плани має військовий.
– Ні, якось не до цього було, якщо чесно. Поки що не склалося. Побачимо, вже війну потрібно довоювати, а там вже, мабуть, і на це час з’явиться. Майбутнє? Наразі не можу сказати. Хотілося б, щоб робити щось корисне для людства, а там ще побачимо, які можливості відкриються.
Отто зазначив, що надалі хоче залишатися жити в Україні, бо йому тут дуже подобається.
– Ні, я тільки в Україні. Мені тут дуже подобається. Я нікуди не хочу виїжджати. Тут буду жити.
Ситуація на полі бою та як дрони змінили війну
– Так, дрони зараз дуже важливу роль відіграють на полі бою, в умовах дефіциту артилерійських боєприпасів. І взагалі за тактикою застосування це дає певну перевагу. Дає можливість тримати силу та армію з більшою кількістю людей.
На думку Отто, дрони змінили правила гри на полі бою. Він поділився, що його підрозділ знищує ворожі БМП, танки й піхоту.
– Це геймченджер, можна так сказати. І це досить добре зараз відчувається. Насправді дуже рідкісних цілей, на кшталт РЛС і ЗРК, не було. Але були БМП, танки, піхота. Дуже велика кількість, я навіть вже не рахую. Це наша бойова щоденна робота.
Отто пояснив, чому вирішив перейти на застосування дронів, хоча у полку Азов він служив снайпером-розвідником.
– Спочатку я зрозумів, що 122 артилерійський калібр кращий, ніж снайперський. Потім зрозумів, що зараз вже дрони більше потрібні. Я був старшим офіцером батареї, потім ми з хлопцями перейшли на дрони.
Військовий розповів, яка зараз ситуація на полі бою та яку тактику застосовують російські війська для просування в Україні.
– Останнім часом трохи зросла інтенсивність. Вони в основному піхотні штурми проводять. З технікою було декілька спроб у них, але невдало. А от лісосмугами піхотою продавлюють невеличкими групами. Завдяки кількості їм вдається закріплюватися, потихеньку позиції наші продавлюють, на жаль. Тобто перевага дуже відчувається у живій силі.
Проте Отто вважає, що справа не в кількості, а в якості, взаємодії різних родів військ і комунікації.
– За дронами ми попереду. В них немає такої роботи, як у нас по дронах. Я вважаю, що справа не в кількості, а в якості, тобто взаємодії різних родів військ і комунікації. Мало мати сам дрон, важливо ще й уміти його застосувати.
Водночас Отто переконаний, що піхота має вирішальне значення для перемоги у війні.
– Все одно без піхоти жодної війни ніхто не виграє. Дрони – це дуже добре. Це засіб стримування та ураження. Але поки в окопі сидить піхотинець, ця позиція вважається нашою чи ворога. Без піхоти нічого не буде. Хоча дрони зараз дуже велику роль відіграють.
