Які книжкові видавництва постраждали від обстрілів: що відомо про знищені склади
Росія продовжує завдавати по Україні ракетно-дронових ударів, під які потрапляють не лише житлові будинки чи критична інфраструктура.
Російські атаки знищують склади з продуктами, технікою, обладнанням та іншими товарами. Серед підприємств, які зазнають таких втрат, українські видавництва, книгарні та логістичні центри, де зберігаються готові наклади.
Які книжкові видавництва постраждали через атаки дронів та ракет РФ, читайте в матеріалі Фактів ICTV.
Які книжкові видавництва постраждали від атаки 28 серпня
Один із найбільш масштабних випадків стався у ніч проти 28 серпня на Київщині. Російський безпілотник влучив у складські приміщення Нової пошти у Святопетрівському Білогородської громади.
Про влучання повідомив сільський голова Білогородки Антон Овсієнко, а наслідки пожежі документували підрозділи ДСНС. Під час гасіння росіяни завдали повторного удару по цій локації.
На складі зберігалися тиражі українських книгарень та видавництв. Як розповів засновник Readeat Дмитро Феліксов у коментарі Суспільне Культура, згоріло понад 60 тис. примірників, а втрати бізнесу перевищили 23 млн грн.
Видавництва, що постраждали від атак росії 28 серпня:
- Vivat,
- Уроборос,
- Основи,
- А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА,
- Хто це?,
- Крапки,
- Стилет і стилос,
- Creative Women Publishing.
Наклади там мали й книгарні Readeat та Book.ua. Частина видавців ще продовжує підраховувати остаточні збитки.
Засновник Readeat Дмитро Феліксов повідомив, що після прямого влучання врятувати книжки не вдалося. Через знищення запасів компанія була змушена тимчасово зупинити відправлення замовлень. Команда сформувала оперативний штаб і разом із видавцями та логістами почала перебудовувати постачання, розподіляти залишки та шукати нові місця для зберігання.
Для Vivat удар також став серйозною втратою. Співзасновниця видавництва Юлія Орлова повідомила, що частину тиражів команда заздалегідь вивезла до Львова та власних книгарень. Проте на знищеному складі залишалися нові видання та книжки українських авторів, зокрема ті, які готували до фестивалю Книжкова країна.
У А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА після удару попередили про затримки з відправленням замовлень. За словами директора видавництва Івана Малковича, склад, з якого безпосередньо розсилали книжки, був знищений.
Свої втрати підтвердили також Уроборос, Основи, Хто це?, Крапки, Стилет і стилос та Creative Women Publishing. Наприклад, Creative Women Publishing повідомило, що на складі перебувало понад 3 тис. їхніх книжок. Остаточні збитки видавці ще оцінюють.
Постраждала не лише продукція видавництв. На знищеному складі зберігався запас паперових книжок інтернет-магазину Book.ua.
Після атаки компанія тимчасово припинила приймати та відправляти онлайн-замовлення на паперові видання. Фізичні книгарні мережі продовжили роботу, а клієнтам, які вже оформили замовлення, пообіцяли окремо повідомити про їхній статус.
Які книжкові видавництва постраждали від обстрілів
Атака 28 серпня стала далеко не першою, коли російські удари знищували українські книжки.
2 липня під час російської атаки був зруйнований центральний склад логістичної компанії Denka Logistics. Внаслідок цього BookChef втратив близько 800 тис. книжок. Ще один великий удар стався в ніч проти 19 липня. Тоді був знищений склад видавництва Книголав, де втратили майже 250 тис. книжок.
Окремо масштабними стали наслідки удару по друкарні Конві. Там було знищено близько 600 тис. книжок, серед яких 250 тис. шкільних підручників. Під удар потрапили наклади Ранку, Грамоти, Лабораторії, ArtBooks, Асса, Каламар, Атени, Астона, BookChef, Апріорі, Урбіно та інших видавництв.
Ще більшого масштабу досягла атака на логістичний центр RNK-Ranok у Харкові. За даними міністерки культури України Тетяни Бережної, на об’єкті згоріли близько 8 млн книжок, серед яких понад 620 тис. підручників.
Росія б’є не лише по готових книжках
Проблема полягає не тільки у знищенні вже надрукованих накладів. Російські удари руйнують саму інфраструктуру, необхідну для виробництва та продажу книжок: друкарні, склади, логістичні центри, книгарні та офіси видавництв.
Унаслідок удару по Конві, наприклад, було втрачено не лише готові книжки, а й книжкові заготовки, які перебували у виробничому процесі. У Харкові після атаки на інфраструктуру Ранку були знищені мільйони книжок та значна кількість підручників.
Тому наслідки таких атак виходять далеко за межі вартості конкретного накладу. Видавництво втрачає товар, який мало продавати, а разом із ним і оборотні кошти та можливість швидко друкувати нові книжки.
Наслідки ударів по книжковій галузі
Загальний масштаб проблеми озвучила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики, міністерка культури України Тетяна Бережна. 28 серпня вона відвідала місце російського удару по видавництву Ранок у Харкові та повідомила, що від початку повномасштабного вторгнення зафіксовано щонайменше 21 атаку на об’єкти книжкової сфери.
За її словами, лише влітку 2026 року Росія знищила понад 10 млн книжок, а прямі втрати перевищили 1,2 млрд грн. Після двох великих атак цього літа готові книжки, сировину або книжкові напівфабрикати втратили понад 30 українських видавництв. Бережна назвала це системною атакою на інфраструктуру українського книговидання.
Уряд, за її словами, готує заходи підтримки галузі:
- відновлення державних закупівель книжок для бібліотек,
- швидкі гранти для малих видавництв,
- компенсацію оренди книгарням,
- розширення програми єКнига.
Перелік того, які книжкові видавництва постраждали від обстрілів, постійно поповнюється. У 2026 році під удари вже потрапляли склади, друкарні, логістичні центри та книгарні. Зафіксовані втрати обчислюються мільйонами книжок і понад мільярдом гривень.
Для українського книговидання це означає не просто матеріальні збитки. Кожен знищений склад чи друкарня — це удар по можливості видавати й доставляти українські книжки читачам.
