Росія перейшла межу гібридних атак у Європі: у Європарламенті звернулися до НАТО
Дії Росії на території європейських країн уже не можна розглядати виключно як гібридні атаки. Європа стикається з фактичними атаками, на які НАТО має виробити спільну відповідь.
Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на заяву голови комітету Європейського парламенту з питань безпеки та оборони Марі-Агнес Штрак-Циммерманн.
Безпекова ситуація в Європі
За її словами, від часу попередньої зустрічі європейських посадовців на Кіпрі безпекова ситуація суттєво погіршилася. Кількість інцидентів, які пов’язують із Росією, зросла настільки, що Європі необхідно визначитися з подальшою реакцією.
Штрак-Циммерманн наголосила, що йдеться вже не лише про традиційні гібридні методи впливу.
Вона згадала випадки з появою російських безпілотників у європейському повітряному просторі, а також падіння в Польщі ракети, яка начебто відхилилася від курсу. Окремо євродепутатка звернула увагу на міграційну кризу на кордоні між Марокко та іспанським анклавом Сеута в Північній Африці, яка, за її оцінкою, також може бути частиною спроб Росії дестабілізувати Європу.
У Європі хочуть швидше ухвалювати рішення щодо оборони
Окремою проблемою Штрак-Циммерманн назвала здатність Євросоюзу оперативно ухвалювати рішення у сфері безпеки та оборони.
За її словами, Європарламент тісно співпрацює з Єврокомісією, однак реалізація багатьох оборонних ініціатив залежить від Ради ЄС. Серед іншого йдеться про військову мобільність та створення так званого військового Шенгену (план Європейського Союзу для швидкого перевезення армій та зброї через межі країн).
Євродепутатка зазначила, що ухвалення рішень ускладнюється через позицію окремих держав-членів, які можуть блокувати або затримувати спільні ініціативи.
На її думку, за нинішніх умов такий підхід створює проблему для довгострокової оборони Європи.
НАТО закликають переглянути підстави для статті 4
Штрак-Циммерманн також закликала НАТО заново оцінити, які дії можуть бути підставою для застосування статті 4 Північноатлантичного договору. Вона вважає, що сучасні загрози вимагають ширшого розуміння поняття атаки.
Серед прикладів євродепутатка згадала спробу диверсії в аеропорту Лейпцига у Німеччині.
За її словами, країни НАТО мають бути готовими спільно реагувати на подібні виклики, водночас не прагнучи ескалації.
Вона наголосила, що активація статті 4, яка передбачає консультації союзників у разі загрози безпеці однієї з держав, може бути саме інструментом стримування та деескалації.
— Ми маємо бути готовими до всього, — заявила Штрак-Циммерманн.
Водночас вона підкреслила, що Європа не прагне війни чи нового конфлікту. Завдання європейських держав полягає в тому, щоб заздалегідь посилити власну обороноздатність і продемонструвати готовність захищати себе. Саме така позиція може допомогти не допустити прямого воєнного зіткнення.