Якою буде зима для Києва: експерти оцінили ризики нових ударів РФ
Київ входить у новий опалювальний сезон в умовах складної безпекової ситуації. Російські війська посилили атаки на столицю, причому під ударом опиняються не лише енергетичні об’єкти.
Останніми днями росіяни також атакують транспортну інфраструктуру, зокрема мости через Дніпро, які забезпечують сполучення між правим і лівим берегами столиці.
У закордонних медіа та заявах українських посадовців дедалі частіше йдеться про можливе розширення переліку цілей РФ. Окрім електроенергетики, теплопостачання та газової інфраструктури, серед потенційних цілей називають системи водопостачання і водовідведення.
Видання The New York Times пише про те, Росія може готувати масштабні удари по енергетичній та водній інфраструктурі України. Медіа посилається на перехоплений російський документ, який Денис Шмигаль показав європейським партнерам.
У документі йдеться про можливе застосування до 1 000 ракет, дронів та авіабомб. Серед цілей називаються електростанції, підстанції, котельні, насосні та очисні споруди.
Також у плані нібито зазначені удари по об’єктах, через які три українські АЕС підключені до енергосистеми. Окремо згадуються Київ, Харків та Одеса, де внаслідок атак може суттєво скоротитися постачання електроенергії та тепла.
Тож якою буде зима для Києва, наскільки місто готове до можливих ударів та що роблять для того, щоб столиця могла пройти опалювальний сезон навіть за пошкодження критичної інфраструктури, з’ясовували Факти ICTV.
Як Київ готується до зими
Підготовка столиці до опалювального сезону відбувається одразу за кількома напрямами. Як розповів Суспільному перший заступник голови КМДА Петро Пантелеєв, штатні системи ЖКГ та енергетики наразі готові приблизно на 90%.
Ідеться про ремонт і заміну теплових мереж, гідравлічні випробування, підготовку котелень та обладнання, а також житлового фонду. У місті розраховують, що опалювальний сезон зможуть розпочати всі багатоквартирні будинки.
Паралельно Київ реалізує План стійкості, який передбачає захист критичної інфраструктури, резервне живлення, розвиток когенерації та створення додаткових джерел теплопостачання.
Пантелеєв зазначив, що загалом виконано вже понад половину передбачених планом заходів, хоча ступінь готовності окремих об’єктів різниться, адже деякі роботи завершені майже повністю, інші ще тривають.
Резервна генерація та захист критичної інфраструктури
Окрему увагу місто приділяє тому, щоб критична інфраструктура могла працювати навіть у разі пошкодження основних енергетичних об’єктів. Для цього в Києві розвивають когенерацію, резервне живлення та дублювальні системи теплопостачання.
Пантелеєв розповів, що цьогоріч у столиці запустили сім станцій на базі когенераційних установок. Одна з таких станцій, на якій проходило інтерв’ю Суспільного, має другий рівень захисту, резервні системи тепло- та енергопостачання і виробляє 10 МВт електричної та 9 МВт теплової енергії.
За даними посадовця, загальний план додаткової генерації передбачає близько 200 МВт. Наразі в мережі вже працює близько 60 МВт. Окремо місто створює резервну систему теплопостачання, яка має допомогти забезпечувати критичну інфраструктуру у разі пошкодження централізованих джерел.
Захист енергетичних об’єктів також посилюють. За словами Пантелеєва, в межах Плану стійкості передбачено понад 40 елементів бетонного захисту.
При цьому він наголосив, що місто не дає гарантій повної безпеки таких об’єктів, оскільки повністю захистити великі енергетичні споруди від усіх видів ураження неможливо.
Чи готовий Київ до зими
Підготовка міста не обмежується енергетикою. Київ відпрацьовує також сценарії на випадок тривалих перебоїв із комунальними послугами та електроенергією. Пантелеєв пояснив, що міський план передбачає три основні напрями:
- планові роботи;
- реалізацію заходів Плану стійкості;
- оперативне реагування у надзвичайних ситуаціях.
За його словами, місто готується до найбільш кризових сценаріїв, хоча гарантувати безпроблемне проходження зими в умовах російських атак неможливо. Саме тому паралельно з основними системами розвивають резервні потужності та відпрацьовують взаємодію міських служб.
Окрему увагу приділяють водопостачанню. Пантелеєв зазначив, що об’єкти водопостачання та резервного живлення також включені до Плану стійкості столиці.
Важливу роль у підготовці відіграють і самі житлові будинки. За словами посадовця, понад 2 тис. будинків уже долучилися до міських програм енергостійкості та енергоефективності.
У понад 200 будинках встановили сонячні електростанції, а частина будинків має генератори або інвертори з батареями. Окремо цього року Київ виділив 800 млн грн на ремонт і посилення електрощитових у будинках.
Пантелеєв не закликає киян виїжджати зі столиці на зиму. Натомість він наголосив, що готуватися потрібно на всіх рівнях: від окремої квартири та будинку до міста й держави.
Якою буде зима для Києва та навіщо Росія посилила атаки на столицю
Як розповів у коментарі для Фактів ICTV авіаексперт Валерій Романенко, останніми тижнями Росія змінила тактику і перейшла до майже безперервного застосування реактивних безпілотників.
Експерт пояснює це тим, що наразі ворог має тимчасову перевагу в таких засобах ураження та намагається використати її для завдання максимальної шкоди.
Романенко вважає, що повністю паралізувати Київ лише за допомогою дронів Росія не здатна. Водночас такі удари можуть пошкоджувати об’єкти критичної інфраструктури, створювати перебої та ускладнювати роботу міських систем.
Він розповів, що дешеві дрони типу Герань-5 мають занадто малу бойову частину для тотального руйнування великих об’єктів.
За його словами, Росія також продовжує нарощувати виробництво реактивних безпілотників, тому для України критично важливим залишається посилення протиповітряної оборони.
Система захисту неба вже перебудовується під нову загрозу. Мобільні вогневі групи переоснащують радарами, розвиваються зенітні дрони та дрони-перехоплювачі. Окремі українські розробки, за словами експерта, здатні розвивати швидкість до 700 км/год.
Якою буде зима 2026-2027 для Києва
Енергетичний експерт Андріан Прокіп розповів у коментарі для Фактів ICTV, що цього сезону Росія може застосовувати комбіновану тактику, зокрема бити по генерації, підстанціях, лініях електропередачі, а також по об’єктах теплопостачання.
При цьому увага може зміщуватися не лише на великі ТЕС і ГЕС. Серед потенційних цілей експерт називає районні та регіональні котельні, а також лінії електропередачі.
— Цілі будуть комбіновані, як і завжди. Тобто це буде все. Але якщо порівнювати з попередніми кампаніями, то буде більше спроб “виносити” лінії електропередачі та опори. Також більше атакуватимуть об’єкти теплопостачання. Ідеться не тільки про великі ТЕС, а й про котельні меншого масштабу — районні та регіональні, — наголосив експерт.
Окремим ризиком залишається спроба ізолювати Київ від загальної енергосистеми. Прокіп зазначає, що технічно повністю виключати такий сценарій не можна, однак Росія вже намагалася реалізувати його раніше і не досягла поставленої мети.
Проте навіть серйозне пошкодження енергетичної інфраструктури не означає автоматичного тривалого знеструмлення столиці. За оцінкою експерта, багато залежатиме від ефективності ППО та швидкості ремонтних робіт.
— Але треба розуміти: навіть якщо це стається, припустимо, Київ вирізають з енергосистеми (у нас дуже небагато власної генерації та великий дефіцит), то це не назавжди. Через 3, 7 або 10 днів ми відновлюємося і повертаємося до більш-менш нормальних умов життєдіяльності, — наголосив він.
Чого чекати киянам у холодний період
Говорити про повну безпеку Києва цієї зими підстав немає. Росія вже атакує об’єкти, від яких залежить нормальна робота столиці, а останні удари по мостах показують, що під загрозою перебуває не лише енергетика.
Але місто заздалегідь готує резервні рішення. Ідеться про дублювання теплопостачання, захист критичної інфраструктури, запаси необхідних ресурсів, підготовку аварійних служб і вдосконалення системи оповіщення.
Тому те, якою буде зима у Києві, значною мірою залежатиме не лише від інтенсивності російських атак. Важливими залишатимуться робота ППО, стійкість енергосистеми, наявність резервних потужностей і швидкість відновлення пошкоджених об’єктів.
