Буккросинг: книжки вирушають у подорож
Всесвітній рух звільнення книг. Це так званий буккросинг. Прочитавши книгу, людина залишає, або ж «звільняє» її у будь-якому громадському місці, натомість беручи нову. В Україні буккросинг – явище поки нове, однак прихильники мандрівної літератури вже орудують у книгарнях, крамницях і навіть кафе.
А от у Європі пустити книгу в далеке плавання можна ще й у парку, поїзді, на станції метро чи на вокзалі.
В Австрії, Німеччині та Швейцарії популярні шафи буккросингу. За обміном стежать в Інтернеті. А от у Швеції книжками так діляться далекобійники.
«Наші водії вантажівок часто залишають книжки в якомусь ресторанчику на шосе. А так буккросинг не дуже популярний, оскільки люди можуть позичати книжки. Однак більшість у нас їх просто купує, адже книга у Швеції дуже дешева – в середньому 45 євро», – каже швед Маркус Хорменсон.
Познайомити українців з буккросингом у цій книгарні спробували 2 роки тому. Однак наші люди, ласі до халяви, книги брали, а своїх не залишали. Тож нині тут уважно стежать, щоб обмін був справедливим і полиці не спорожніли.
«Є люди, які залишають книжки відверто не потрібні або можуть залишити позаторішній журнал «Мир квартир». Ну кому він насправді потрібен? Кому це цікаво читати?», – скаржиться директор книгарні Ольга Погинайко.
А одні з найбільших столичних полиць буккросингу заповнили книгами з бібліотеки Еллана-Блакитного. І нині їх тут майже 200. Є Толстой, Булгаков, Купрін, Бредбері, Фітцджеральд. Деякі – навіть англійською. Аби користуватися новою бібліотекою, треба заповнити формуляр.
«Книги, які ви берете і які приносите взамін, мають бути рівноцінні. Це не означає, що є хороша чи погана література, але класика – це завжди класика, детективи – це детективи», – пояснює арт-директор бібліотеки-пабу Олександра Сметаненко.
У мандрівних книжок є свій логотип, а часто – ще й історія подорожей. У цю крамницю буккросери навідуються кілька разів на тиждень. Тут є класика, фантастика, сучасні автори та підручники.
«Ти маєш можливість прочитати більше, тому що маєш можливість прийти подивитися, прочитати, що хтось залишив на ній, подивитися, де вона була, у кого до цього. І це безкоштовно, що звичайно є великою перевагою», – каже костюмер крамниці одягу Анастасія Шалей.
Для українців буккросинг – нова культура. Звикнути відпускати власне, ділитися зі світом – завдання незвичне і нелегке. Однак переборовши Плюшкіна в собі, можна безкоштовно отримати часточку знань, познайомитися з новинками і позбутися того, що припадає пилом у власній бібліотеці, але може стати в пригоді іншому.
//Юлія Мендель, «ФАКТИ», ICTV