Колбочки на столах, у шафах реактиви: українські хіміки застрягли в Радянському Союзі

Колбочки на столах, у шафах реактиви: українські хіміки застрягли в Радянському Союзі

Антибіотики в молоці, нітрити у ковбасі, сумнівний спирт у коньяку – приховати у харчах усе це не проблема.

В Україні хіба що фармацевтичні заводи і поодинокі лабораторії мають апарати, що не на око визначають реальний склад продуктів. Але й знайти хіміків, які вміють на цих сучасних апаратах працювати – ще складніше. Бо вчити їх немає на чому. Адже один такий прилад коштує 70 тисяч євро.

«На таких приладах працюють у всьому світі, і коли випускники нашого ВНЗ вперше в Україні по хімічній спеціальності приходять і кажуть – а ми цього не бачили. Нас учили працювати на колбочках, на фетках, на бюретках. Ми вміємо гарно титрувати, але не знаємо сучасного обладнання», – каже кандидат хімічних наук Наталія Кобилінська.

Зараз дивляться

Гори  колбочок на столах, у шафах реактиви – ось так досі виглядає більшість студентських лабораторій.

Завідувач кафедрою аналітичної хімії Київського університету Шевченка не приховує: це раніше верхом науки було визначити кількість металів у воді. Нині час шукати органічні сполуки.

Визначити натуральність соку, вина, або чи є антибіотики у молоці – у колбочках можна спробувати лише на смак чи запах. Реальну картину показують хроматографи. Кожен з них коштує – від 35 до 70 тисяч євро.

«Добавок, харчових стабілізаторів – їх без сучасного обладнання визначити не можна. Це обладнання дороге. Воно присутнє в дуже невеликій кількості наукових лабораторій і у нас. Більше такого обладнання немає», – пояснює професор , завідувач кафедрою аналітичної хімії КНУ ім. Т. Шевченка, Володимир Зайцев.

Нині в хіміків-аналітиків університету Шевченка – одна з найсучасніших в Україні лабораторій. Правда, жоден з апаратів за гроші вишу не купили. Виручили міжнародні програми та гранти. Хороша ідея помножена на рік праці – і ось Євросоюз оцінив старання.

Нині на кафедрі радіють: перемогли ще в 4-х грантах. Їх сума сягає 500 тисяч євро. За ці гроші відправлять студентів та викладачів на стажування за кордон. І радіють: навчальний рік щойно завершився, а майже всі випускники з престижними роботами та хорошими зарплатами.

//Олеся Комарницька, «ФАКТИ», ICTV

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.

Завантаження

Помилка в тексті
Помилка