Більше видобувати чи менше споживати: коли Україна зможе відмовитися від імпорту газу

В умовах безпрецедентно високих цін на газ та світової енергетичної кризи теми вітчизняного видобутку вуглеводнів, а також їх ефективного споживання, знову вийшли на перший план.
Хоча ще торік, коли кубометр газу для споживачів коштував менше 3 грн, світові енергетичні гіганти призупиняли інвестиції в видобуток, а про необхідність масштабних енергоефективних заходів нагадували лише профільні спеціалісти.
Тепер же енергетичні виклики стали очевидними для широкої аудиторії. Факти ІСТV розбиралися, чи може Україна вийти з кризи сильнішою й нарешті стати енергонезалежною.
Додати газу
Останні кілька років річні потреби всієї України в газі становили близько 30 млрд кубометрів. Водночас вітчизняні нафтогазові компанії (і державні, й приватні) разом видобували близько 20 млрд кубів на рік. Ще приблизно 10 млрд кубометрів Україна мусила купувати за кордоном – у своїх західних сусідів. Тобто вітчизняний видобуток забезпечував 2/3 потреб у газі.
Насправді це вже непоганий показник. Але все ж у перспективі Україна здатна задовольнити всі свої потреби в блакитному паливі. І в умовах газової кризи цей факт знову привернув увагу урядовців.
Днями Кабмін вчергове озвучив завдання збільшити вітчизняний видобуток газу.
– Перед керівництвом Нафтогазу та Укргазвидобування уряд ставить чітке завдання: наростити видобуток власного газу. Всі інструменти для цього були надані, передані ділянки для видобутку, надані ліцензії, є угоди про розподіл продукції, – заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання уряду.
Він назвав питання власного газовидобутку питанням національної безпеки.
Україна справді цілком здатна забезпечити себе власним газом. Проте не зі старих родовищ, які невблаганно вичерпуються, а з нових, перспективних.
Саме вони мають замінити вже виснажені родовища-гіганти на кшталт Шебелинського. Лише тоді природне падіння видобутку в країні зупиниться, а з часом галузь видобуватиме більше, аніж зараз.
На щастя, потенційні запаси палива у вітчизняних надрах можуть стати в пригоді ще не одному поколінню українців.
Чим багаті?
Досі перспективні родовища є на заході та сході країни, а також на шельфі Чорного моря. Під морським дном, а також на суходолі на глибині понад 5 км і в щільних породах – сотні мільярдів кубів запасів.
За оцінками фахівців, йдеться приблизно про 900 млрд кубометрів. Принаймні 250 млрд кубометрів з них цілком можна видобути.
Те, що наші надра ще мають достатні запаси газу, нещодавно підтвердила нова розвідувальна свердловина глибиною понад 6 км, яку вітчизняні газовики пробурили на Комишнянському родовищі в Полтавській області.
Вона дозволила відкрити новий горизонт, якого раніше не досягала жодна зі свердловин на цьому родовищі. У результаті приплив газу сягнув 200 тис. кубометрів на добу. Це свідчить про перспективність видобутку газу з глибоких горизонтів.
Фахівці упевнені: саме розробка глибоких покладів на суходолі разом із Чорноморським шельфом допоможе суттєво наростити ресурсну базу.
– Глибина цих покладів – 6 км 200 м. Тобто це у світі вважається надглибоким бурінням. Дуже мало компаній у світі працюють на таких глибинах. Ми вміємо ефективно бурити на таких глибинах і використовувати весь спектр новітніх технологій, – відзначив у коментарі Фактам директор дивізіону Розвідка та видобування Нафтогазу Олександр Романюк.
Але всі ці поклади спочатку варто ретельно розвідати й лише потім їх можна буде поступово розробляти. На це знадобляться роки та мільярди гривень інвестицій.
– Основною умовою для отримання цих обсягів газу з шельфу та з нових ділянок на суходолі є великі інвестиції. Наша оцінка – за майбутні 10 років потрібно буде вкласти більше $20 млрд, – додає Олександр Романюк.
Саме пошук інвестицій експерти вважають найскладнішим завданням. Теоретично, як партнерів, до видобутку на перспективних українських родовищах можна було б залучити західні компанії. Проте коливання на енергетичних ринках не додають їм упевненості.
– Треба брати до уваги ризики волатильності ринку: минулого року газ коштував $50, цього року – уже під $2 тис. Такі коливання формують невизначеність для інвесторів. Важко скласти бізнес-план, на що орієнтуватися. А збільшення видобутку – це питання років, а не місяців, – пояснює президент Центру глобалістики Стратегія ХХІ Михайло Гончар.
Тож перекрити імпортні потреби власним газом із нових родовищ вдасться нескоро, прогнозують експерти: орієнтовно за 5-10 років. А поки що все ж доведеться купувати за кордоном.
Енергоефективний шанс
Утім, паралельно Україна має чудовий шанс мінімізувати імпорт завдяки заходам з енергоефективності. Про це нам говорять навіть у Єврокомісії.
– Змінити правила гри має енергоефективність. Україна взагалі не має імпортувати газ, вона має бути самодостатньою, – заявила днями президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн на спільній пресконференції учасників саміту Україна-ЄС.
За оцінками фахівців, лише населення та тепловики могли б зменшити своє споживання газу в 1,5-2 рази. Це б уже зменшило потреби в імпорті до мінімуму – кількох мільярдів кубометрів. Додатково зекономити могла б і промисловість – тоді потреби купувати газ за кордоном узагалі не було б.
І що швидше вони це зроблять, то менше Україна страждатиме від енергетичних криз і атак Кремля.
– Ми себе як країна газом повністю поки не забезпечуємо. Єдиний спосіб гарантувати комфорт і енергетичну безпеку – це утеплити і скоротити непродуктивні витрати. Тобто ми мусимо зайнятися своїм житловим фондом – там потенціал економії близько половини, як мінімум.
Тобто, якщо ми скоротимо питоме споживання енергії в наших будинках, нашого газу нам вистачить. Тоді ми можемо запускати всередині України свій власний ринок. Ми можемо мати свою газову біржу. Ми можемо мати конкуренцію на ринку й ціна має шанс зменшуватися. Не обов’язково вона зменшиться. Але принаймні в нас не буде проблеми, яким чином обігрітися й де взяти газ, – вважає виконавчий директор Асоціації Енергоефективні міста України Святослав Павлюк.
Альтернатива природному газу
Якби українці споживали енергоресурси так само ефективно, як європейці, країні вистачило б і власних 20 млрд кубів газу на рік.
І це – ще без врахування потенціалу з виробництва біогазу. А його оцінюють у майже 8 млрд кубометрів на рік.
Біогаз за хімічним складом – такий самий, як і природний газ. Але отримують його не з надр, а з аграрних відходів – відновлюваного джерела енергії.
– Потенціал охоплює біометан з відходів та побічної продукції рослинництва – 3,8 млрд кубометрів, з відходів та побічної продукції тваринництва й переробної промисловості – 1,3 млрд кубометрів, та з силосу кукурудзи – 2,7 млрд кубометрів, – пояснює голова правління Біоенергетичної асоціації України Георгій Гелетуха.
А до 2050 року, за його прогнозами, загальний потенціал виробництва біометану в Україні міг би зрости й до 17 млрд кубометрів на рік. Проте реалістичні обсяги, які буде здатен охопити бізнес – це 1,7 млрд кубометрів на рік у 2035 році й до 3 млрд кубометрів в рік у 2050 році.
Як пройдемо зиму
Попри всі багатомільярдні перспективи як природного, так і біогазу, реалізувати їх до цієї зими не вдасться. Тож зимувати доведеться з тим, що маємо.
На щастя, в підземних сховищах накопичили майже 19 млрд кубометрів. Як запевняють урядовці, цього цілком достатньо для проходження опалювального сезону. Тобто дефіциту блакитного палива не буде.
Більше того – вартість газу для вітчизняних споживачів з настанням холодів не зростатиме: для побутових споживачів Нафтогазу кубометр коштуватиме 7,96 грн, а для підприємств ТКЕ – 7,42 грн.
Без газу не залишать і бюджетні установи – лікарні, школи, садочки тощо. Вони скаржилися, що не могли купити паливо на торгах дешевше 30 грн за кубометр, через що ставили під сумнів вдалий старт опалювального сезону. Проте Нафтогаз підготував угоди із пільговою ціною і для бюджетних установ.
– Що стосується бюджетних установ – ми не стоїмо осторонь. Розроблений договір з бюджетними установами, яких у нас 7500 по всій країні. Всі бюджетні установи зможуть укласти договір за ціною близько 13,7 грн за кубометр (без ПДВ і транспортування), – розповів директор дивізіону Теплоенергетика НАК Нафтогаз України, голова Федерації роботодавців нафтогазової галузі Віталій Щербенко.
А от промисловим споживачам – бізнесу – пощастило менше: їм доведеться купувати газ за ринковими цінами, які нині перевищили позначку 30 грн за кубометр.
Що далі
А от які ціни на газ будуть після завершення опалювального сезону 2021-2022 років, і як країна підготується до наступних зим – залежить від багатьох об’єктивних і суб’єктивних факторів.
Якщо газ навесні суттєво подешевшає, як і прогнозує низка експертів, вітчизняні ПСГ знову можна буде наповнити відносно недорогим ресурсом, і до зими 2022-2023 років країна підійде з достатніми запасами палива та стабільними ринковими цінами.
Якщо ж газ залишиться дуже дорогим, тоді уряд знову буде змушений шукати додаткові кошти на закупівлю палива, а також варіанти, як зменшити навантаження на споживачів.
Проте пересічним споживачам експерти радять не чекати, поки про них подбає центральна чи місцева влада. Утеплення будинку чи встановлення енергоефективного котла в будь-якому разі зекономить вам газ, скільки б той не коштував. А це – плюс не лише для окремого гаманця, а й для країни в цілому.