Пісні Кобзона і хвала Сталіну: у Києві комуністи вшанували пам’ять радянської армії
У Києві до дня радянської армії (інша назва – День захисника вітчизни) комуністи провели “урочисте” покладання квітів біля Меморіалу вічної слави.
На “святковому” мітингу були присутні близько 20 людей, однак організатори вирішили взяти із собою колонки та мікрофон.
Процес покладання квітів супроводжувався піснею Марш Будьонного, де є слова “Зуміємо кров пролити за СРСР” та “Даєш Варшаву, дай Берлін і вторгнемося в Крим”.
Також на кадрах відео чутно пісню Мгновение у виконанні Йосипа Кобзона, який активно підтримав дії Путіна щодо анексії Криму та війни на Донбасі, називав український гімн “нацистським” та неодноразово відвідував бойовиків “ЛДНР”.
Під час виступу одного із організаторів на всю територію меморіалу пролунала фраза Батько наш – Йосип Віссаріонович Сталін.
У розмові з Фактами ICTV український історик Олександр Алфьоров запевнив, що такі висловлювання не те, що не мають місця в реаліях сьогодення в Україні, але вони, що найдивовижніше, не мали місця навіть в СРСР.
Засудження постаті Сталіна в радянській ідеології відбулося більше 60 років тому, а з моменту розвалу СРСР, коли відкрилися тисячі архівних матеріалів, увесь світ дізнався, ким насправді був “батько народів”.
У сучасному світі Кремль взяв культ Сталіна на справжнє озброєння. В останній час Путін почав критикувати Леніна та апелювати до позитивної ролі Сталіна в історії. Десталінізація в РФ відбувалась тривалий час. Населення жадало “сильного лідера”, в книжкових крамницях почали з’являтися сталінські книги. Поступово все це перетворювалось на чергову складову “русского мира”. Адже перемога у “Великой отечественной войне” – найпотужніша складова російської пропаганди – потребувало обличчя переможця.
Саме з РФ в Україну і потрапляє прізвище Сталіна, як елемент кремлівських темників. Саме це прізвище промовляли комуністи та інші учасники п’ятої колони РФ в Україні. Сьогодні всьому світу, і в першу чергу українцям, абсолютно зрозуміло, що Сталін – це автор геноцидів. Українці знають, що саме він ламав хребет нашої нації Голодоморами, терором та репресіями. Згадувати його ім’я, дякувати чи називати “отцем” можуть лише аморальні люди та відверті прихильники Путіна. Тобто – це наші внутрішні вороги.
Засудження комуністичного режиму
Олександр Алфьоров підкреслює, що таке “дійство” біля Меморіалу вічної слави також можна вважати незаконними. За попередньою інформацією, представників правоохоронних органів на даному заході не було.
Це справді є порушенням закону Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного режимів в Україні. Дії демонстрантів є пропагандою тоталітарного комуністичного режиму та визнаються законом, як “наруга над пам’яттю мільйонів жертв комуністичного тоталітарного режиму” і заборонені законом.
Зазначимо, що історично дата 23 лютого присвячена радянській армії. У далекому 1922 році більшовики затвердили постанову, яка передбачала святкування четвертої річниці створення Червоної Армії.
Після здобуття незалежності Україна сформувала власні збройні сили. День Збройних сил України щорічно відзначається 6 грудня. Також українці мають і власний День захисника, який святкують 14 жовтня.
Починаючи з 2014 року, Україна перестала відзначати День захисника вітчизни 23 лютого. Коли Росія анексувала Крим та розпочала воєнні дії на Донбасі, українці на законодавчому рівні відмовилися не лише від радянських символів, зокрема і від Дня захисника вітчизни.
