Можуть утримуватися роками: хто такі військовополонені та як їх обмінюють

З початку повномасштабної війни Україна взяла в полон чимало російських солдат. Однак багато і наших воїнів потрапили до російського полону.

Факти ICTV розповідають, на кого розповсюджується статус військовополонених, та як із ними мають поводитися.

Кого називають військовополоненими

Термін військовополонений переважно застосовується до осіб, які не просто потрапили у полон до противника, а до цього чинили певний збройний опір.

Юрист Іван Ліберман наголошує на тому, що люди з таким статусом мали здійснювати професійну військову діяльність.

– Військовополонений – це особа, яка на момент її затримання або добровільної здачі (у полон. – Ред.) під час воєнного стану здійснює професійну військову діяльність. Тобто є мобілізованим або військовим, – каже він.

Фактично, військовополоненим може стати будь-хто з усіх формувань Збройних сил, рухів опору та добровольців кожної зі сторін конфлікту. Але міжнародне право, зокрема Женевська конвенція, визначає ще кілька категорій військовополонених:

• особи, які супроводжують Збройні сили, утім, не входять до їхнього складу (військові кореспонденти, цивільні з екіпажу військових літаків, постачальники тощо);
• жителі неокупованих територій, які беруть до рук зброю, щоб протистояти противнику, та не мають змоги стати частиною регулярних військ (за умови дотримання законів і звичаїв війни);
• члени екіпажів торговельних суден та цивільних літаків сторін конфлікту, щодо яких не діють більш сприятливі норми міжнародного права.

Правила поводження з військовополоненими

За багаторічну історію воєн виникла необхідність врегулювати поводження з військовополоненими.

Нинішнє міжнародне право встановлює, що військовополоненими опікується не окрема військова частина або особа, а уряд країни, в полон до якої ті потрапили.

Це вимагає гуманного поводження із будь-яким військовополоненим.

– Людина, яка своєю поведінкою зазначила, що здається, або з моменту, як на неї направлено зброю, а вона не може здійснювати опір, вважається військовополоненою.

До неї має бути гуманне ставлення в усіх аспектах цього слова: починаючи від необхідності надання доступу до вбиральні, закінчуючи такими речами, як надання перекладача, адвоката, медичної допомоги, – перераховує Ліберман.

Так, військовополонених можуть допитувати, за потреби проводити певні слідчі дії, але жодних катувань бути не може.

За словами Лібермана, це стосується не лише завдання сильної фізичної шкоди, але й відмови у чомусь необхідному. Наприклад, у їжі або наданні медичної допомоги.

– Нормами міжнародного права до того ж заборонено не застосовувати певні речі до військовополонених. Наприклад, відмовити людині в нічний час у ковдрі. Є можливість, але немає бажання – теж заборонено.

Тобто військовополонені мають бути забезпечені усіма речами першої необхідності за умови, що така можливість є, – роз’яснює юрист.

Як обмінюють полонених

Звичайно, належне утримання та опікування військовополоненими потребує чималих витрат, тому рано чи пізно сторони мають погодитися на обмін.

Його формат сторони повинні визначати згідно документів міжнародного права. Він здійснюється за домовленістю між сторонами. За бажання обох сторін можна провести й обмін всіх на всіх.

Політолог Ігор Рейтерович зауважує, що зараз Україна готова до будь-якого з форматів обміну. Проблема лише в тому, на що готова у нинішніх реаліях Росія.

– Україна готова, і вона неодноразово про це говорила, обміняти всіх на всіх. Головне завдання – повернути всіх наших, і віддати всіх росіян, які перебувають в українському полоні. Попередні три офіційно підтверджені обміни свідчать про те, що питання не в позиції України, а у позиції РФ.

Якщо виходити з оприлюднених російських військових документів, то у РФ ставлення до тих росіян, які потрапили в полон, нагадує ставлення радянського військового керівництва до полонених у 1941-1942 роках… Що вони ледь чи не зрадники, – каже Рейтерович.

Ліберман наголошує, що у обміну полоненими немає жодного визначеного строку, згідно як з міжнародним, так і з національним законодавством. Тобто, за бажання, сторони можуть утримувати таких осіб хоч роками.

Також жодна зі сторін не зобов’язана повертати полонених, але тоді мала б якось обґрунтувати затримання.

– Обов’язкового (обміну. – Ред.) немає. Є лише за згодою сторін. Тобто, якщо дві чи більше сторін між собою узгодили виконання обміну, тоді він здійснюється.

З формальної точки зору не встановлено граничного часу, який людина може перебувати (у полоні. – Ред.). Однак норми міжнародного та національного права вказують, що людина не може бути утримана без відповідної санкції суду, – розповідає юрист.

Проте під час воєнного стану можуть діяти певні воєнні інстанції, які хоча б тимчасово обґрунтовуватимуть утримування військовополонених.

Чи можуть обмінювати засуджених військовополонених

Особливою категорією для України є російські полонені, які вчиняли військові злочини на території нашої держави.

Ми вже розпочали перший судовий процес над одним із російських військових. Потенційно йому загрожує довічне ув’язнення за порушення законів і звичаїв війни. А точніше, за вбивство неозброєної людини.

З одного боку, Україна має притягнути до відповідальності всіх винних у звірствах, які ми бачили у багатьох окупованих містах нашої країни.

З іншого – для держави важливе життя кожного нашого громадянина, тому ми можемо піти навіть на те, щоб обміняти засуджених російських військових.

– Ми готові їх обміняти, якщо Росія порушить це питання. Безумовно, Україна їх віддасть після винесення відповідних вироків, і вимагатиме, щоб вони ці терміни відбували на території РФ, але ми розуміємо, що це малоймовірно.

Коли ми говоримо про злочини проти людяності, які вчиняють російські солдати, ми маємо це підтверджувати фактами. Такі процеси і є цими фактами, – пояснює Рейтерович.

Ліберман додає, що юридично для обміну засуджених немає жодних перепон. Все залежатиме лише від політичної волі.

Тобто, щоб обидві сторони працювали над цією процедурою. Кілька обмінів свідчать, що Україна зацікавлена звільняти своїх громадян.

Але наскільки успішними будуть наші зусилля, покаже лише час.

Фото: Ірина Венедіктова