Стрижуть військових ЗСУ безкоштовно: історія барберів-волонтерів
Двоє столичних барберів Артем Литвиненко та Георгій Бірюков – власники одного з барбершопів у самому центрі Києва.
Про власний заклад мріяли давно, ще як почали опановувати професію барбера. Вони – найкращі друзі, до цього мали інший бізнес – кав’ярню.
Барберство було цікаве обом, тому і туди пішли будувати кар’єру разом.
У листопаді 2021 року нарешті відкрили свій власний барбершоп, та за мирного часу встигли попрацювати лише три місяці, далі почалася повномасштабна війна.
У перший місяць вторгнення підземне приміщення барбершопу використовували як укриття. Артем розповідає, що навіть пускали туди пожити знайомих.
– Я пам’ятаю десь за два дні до війни сусіди з посмішкою питали: Чи можна буде до вас зайти, якщо буде війна? Ніхто не вірив у те, що може таке відбутися, і я казав: Так, звичайно! У перший день ми приїхали, відкрили приміщення. Тут жили люди, і ми навіть не переймалися за те, що у нас там залишились машинки, косметика, багато хорошого обладнання, – розповідає Артем.
Згодом до барбершопу потроху почали звертатися клієнти. Серед них були й люди в однострої.
Тоді барбери вирішили, що стригтимуть наших захисників безкоштовно. Сарафанне радіо спрацювало, нині хлопці вже постригли понад 500 військовослужбовців.
Проте, як показав досвід, вони сюди йдуть не через кошти, а за моральною розрядкою.
– Чесно кажучи, ці люди взагалі не розмовляють про війну, найчастіше вони просто мовчать. Вони намагаються відволіктися, а ми, як можемо, у цьому допомагаємо. Розмовляємо про спорт, на різні загальні теми, але не чіпаємо тему війни, – каже Артем.
– Я можу сказати, що познайомився з одним з найкращих снайперів в Україні, звичайно, я не можу розповісти, хто це. Але якщо б ви побачили цю людину у житті, то ніколи б не здогадалися, хто вона насправді, – підхоплює Георгій.
Він додає, що поки триває війна, для цивільних тут довільні ціни. Хтось платить скільки має, а хтось – із лишком. Так барбершоп тримається на плаву.
– Нам дуже допомагають наші цивільні клієнти. Вони розуміють ситуацію, і незважаючи на те, що у нас вільна ціна, досить часто платять більше за стандартну вартість стрижки, – каже Георгій.
Нині більшість клієнтів у хлопців саме військові. Недарма на полицях у барбершопі серед косметики можна знайти численні військові сувеніри – уламки від Градів, речі окупантів і навіть реактивний протитанковий гранатомет (їх у хлопців декілька).
Один з таких продали на аукціоні за 12 тис. грн, які переказали на потреби армії.
Під час знімання сюжету у барбершопі саме стриглись військовослужбовці Анатолій та Алі, вони тут давні гості. А от Андрій – уперше.
– Насправді мій побратим побачив, що я просто взяв машинку і збирався поголитися налисо. І він спитав: Навіщо це тобі? Ходи, нормально пострижешся у барбершопі. Так він мені порадив звернутися сюди. Я тут вперше, але поки мені все подобається, – каже військовий.
Барбери розповідають, що повномасштабна війна більше зблизила їх з відвідувачами. Сформувалося ціле ком’юніті.
Чимало клієнтів пішли захищати країну, тому тих, хто повернувся з пораненнями, намагаються навідувати у госпіталях. Саме так і з’явився кредит довіри між армійцями та барберами, розповідає військовослужбовець ЗСУ Алі.
– Приходжу сюди, бо тут комфортно і легко. Тут легка атмосфера, дуже дружня. І йду не просто постригтися, а щоб просто відволіктися і цікаво поспілкуватися, – каже Алі.
Барбери Артем і Георгій таке волонтерство не вважають героїзмом. Кажуть, що безкоштовні стрижки – це найменше, що вони можуть зробити для наших захисників.
– Я не можу думати про гроші, коли стрижу військового. Думаю про свою совість. У мене є клієнт, який пережив Маріуполь. Я не буду казати, хто це. Але те, що йому довелося побачити… Наша допомога – це навіть не 10% від того, що зробив він. Тому коли я стрижу таких людей, не маю морального права думати про гроші.
Хлопці розповідають, для них найприємніша подяка – коли військові не хочуть вдягати головний убір, бо зачіска дуже подобається. Хоча однострій і зобов’язує.
Фото: Underground Barbershop
