Підвищення зарплат на 70% та програма Тисячовесна: інтерв’ю з міністеркою культури України Тетяною Бережною
Міністерка культури України Тетяна Бережна розповіла про фінансування культурної сфери під час війни, результати та критику програми Тисячовесна, плани щодо її вдосконалення наступного року, а також про підтримку українського контенту.
Про це вона розповіла журналістці, головній редакторці програми Факти Олені Фроляк під час паблік talk у рамках Одеського міжнародного кінофестивалю.
Інтерв’ю з міністеркою культури України Тетяною Бережною
– Послухала бюджетний комітет Верховної Ради, який сказав, що у нас величезний дефіцит бюджету, $27 млрд тільки на оборону. І знаєте, я так розумію, що сьогодні можливо культура відійшла на другий план або на третій. Як ви це все сприймаєте, як міністерка культури і що ви про це думаєте?
– Звісно, зараз ми проходимо складний час для нашої держави. У нас дуже багато викликів. Звісно, в нас є дефіцит державного бюджету і щодня ми працюємо над тим, щоб це за допомогою наших міжнародних партнерів вирішити. Зараз якраз відбувається засідання Верховної Ради, на яких голосуються закони стосовно того, щоб отримати фінансування від наших партнерів.
Тобто всі працюють над цим – і уряд, і народні депутати. І я дуже рада, що і в прем’єр-міністра, і в нашого президента, і, звісно ж, у нас в Міністерстві культури є чітке розуміння того, що культура – це основа національної безпеки. І є дійсно потреба в тому, щоб переглянути витрати різних статей державного бюджету, але культура – це те, що робить нас стійкими в цій війні.
Відтак ніколи ми не допустимо такої ситуації, аби культура фінансувалася за залишковим принципом. Відповідно, цей рік також яскраво показує стратегію уряду в цьому питанні, тому що вперше за дуже багато років бюджет Міністерства культури загалом, як культурної сфери виріс на 45% у порівнянні з минулим роком.
І я дуже подіваюся, що після програми, яку ми запустили цього року, вважаю успішно запустили, цей бюджет буде тільки рости, тому що ми дуже багато працюємо над, по-перше, тим, щоб цей статус культури в суспільстві закріплювався, як дійсно нашого важливого активу, а по-друге, щоб розвивати довіру держави до культури, до культурної сфери.
– Пані Тетяно, скажіть, будь ласка, за оці останні п’ять років війни, ви можете розказати про своє найбільше культурне відкриття?
– Перш за все, це люди і моїм завданням є бути амбасадором цих людей в всіх можливих проявах. В уряді, коли я відстоюю зарплати для працівників культури, нещодавно в нас був успіх.
Ми підняли заробітні плати на 70%, це відбудеться з 1 січня, але це були складні переговори з Мінфіном. Але розуміючи, що нам необхідно підтримувати культурну сферу за рахунок людей, ми це зробили з підтримкою президента, з підтримкою уряду. Також це Тисячовесна (найбільша державна ініціатива в Україні з підтримки та створення сучасного українського культурного продукту з бюджетом 4 млрд грн, – Ред.). Це було ще більше відкриття для мене, коли я бачила, як люди взаємодіють між собою, як вони будують партнерства, як вони захищають свої проекти.
І, звісно ж, це надихає працювати далі і працювати далі заради розвитку української культури, яка в першу чергу тримається на людях.
– На вашу думку, чому на тлі зростаючого попиту на український продукт, 71% українців все ще досі споживає російський контент?
– Тут ключове для розуміння те, що ті 71% українців, які споживають регулярно російський або російськомовний контент, роблять це не тому, що вони його фанати, а тому, що дуже часто в них немає якісної української альтернативи.
Є, звісно, українські феномени, такі як Конотопська відьма, Ти – космос тощо. Тому, власне, наше завдання, як Міністерства культури, діяти у двох напрямках. Перший – це робити всі умови для того, щоби культурний продукт створювався. Другий напрямок нашої роботи – це робити так, щоби максимально блокувати поширення російського ворожого контенту.
– Про критику навколо Тисячовесни – який висновок ви зробили на тлі того, що відбувалось?
– Я думаю, що найбільш такий прогнозований висновок – зробити більше комісій, ми розіб’ємо дебютне і не дебютне, авторське кіно і, можливо, кіно і продукт для телебачення. І зробимо так, щоб умов для конфлікту інтересів взагалі не виникало, щоб розвести експертів так, щоб ні в кого навіть не було необхідності заявити про конфлікт інтересів, бо вони взагалі не будуть оцінювати свої проекти в жодному випадку.
– Певні соціально важливі проєкти не пройшли у Тисячовесну, як міністерство планує вирішувати це питання надалі?
– В нас був перелік тем, які ми рекомендували творцям висвітлити під час підготовки проектів до Тисячовесни. І питання рівності, інклюзивності, ЛГБТ там також були разом з іншими, мені здається, 15 орієнтованими темами. Тому я дуже сподіваюся, що в наступних Тисячовеснах цей контент наряду з іншими темами, які ми підсвітили, як для держави пріоритетними, отримає перемогу.
Щодо квот – я скажу так, що творчість митців не варто квотувати. Я це було наше побажання. Ми можемо спрямовувати, але якщо ми скажемо має бути стільки ось, то це обернеться незбалансованістю, що держава каже, що потрібно. Ми можемо тільки скеровувати. І ми, власне, це і зробили. Далі вже змагається не лише тема, змагається її потенціал дистрибуції, можливість реалізації, потенціал команди. Це все оцінюється в комплексі. Тому сподіваюся, що наступного року все буде ще більш успішно.
– Ви подивились багато проектів, контенту. На що нам треба насамперед зараз звернути увагу і підтягнути саме це?
– Вважаю, що важливим пріоритетом держави буде інвестувати в людей, які власне будуть створювати всі ті культурні продукти, які були заявлені на Тисячовесні. Тобто нам потрібно сконцентруватись на тому, щоб ті ресурси і той людський капітал, який буде залучений до створення цих проектів, дійсно був. І, власне, саме це, на мою думку, дозволить реалізувати всі проекти, на які були отримані державні інвестиції.
– Змоделюємо ситуацію, наприклад, є переможець, його проєкт профінансувала держава і проєкт провалився. Як з цим бути?
– Ми розуміємо, що може бути таке, враховуючи ті умови, в які ми живемо, що проект не буде комерційно успішним. Але знову ж таки, задачею держави в цьому проекті є не лише створити комерційно успішний проект, простимулювати його, простимулювати розвиток індустрії і створити той проект, який може мати вплив.
– Якою ви уявляєте собі наступну Тисячовесну?
– Вона точно не почнеться так пізно, як вона почалась минулого року. Це я точно знаю, тому що багато роботи ми вже зробили в цього року і ми запустимо подачу заявок раніше, ніж 3 квітня. Це однозначно. Ми будемо також дивитися на набір експертів з урахуванням всього, що відбулося на Тисячовесні 2026. Це точно буде так.
У нас точно буде більше категорій, в яких митці будуть змагатися – будуть книги і книговидавнича сфера.
До того ж, у нас залишилась певна сума нерозподілених коштів і зараз ухвалюється рішення, яким чином ми будемо її розподіляти серед проектів, які є в резерві. Це теж буде, я думаю, предметом для обговорень.
Водночас ми хочемо зробити Тисячовесну помітнішою в очах наших міжнародних партнерів, тому що це унікальний інструмент, як ми можемо говорити про українську культуру і про Україну з позиції сили. Ми дуже часто говоримо з позиції допоможіть, підтримайте, ми східний щит Європи, а тут ми скажемо: “В нас є фінансування, ми готові запрошувати вас до партнерств. В Україні можна створювати, приходьте сюди, інвестуйте”.
Повне інтерв’ю з міністеркою культури України Тетяною Бережною дивіться на You Tube-каналі Фактів.
Фото: Тетяна Бережна