Безпека, актуальні списки виборців і втручання РФ: які складнощі можуть бути в повоєнних виборах

Зміни для закону про перші повоєнні вибори Україні потрібно готувати не на вимогу Вашингтона чи Москви, а в рамках наших зобов’язань щодо європейської інтеграції.

Про це заявила очільниця правління громадянської мережі Опора Ольга Айвазовська у коментарі керівниці інформаційної служби Фактів ICTV і ведучій телемарафону Єдині новини Олені Фроляк.

Які мають бути зміни для перших повоєнних виборів

– Я рада тому, що президент нарешті звернувся до народних депутатів, тому що зміни для закону про перші повоєнні вибори нам потрібно готувати не на вимогу Вашингтона чи Москви, а в рамках наших зобов’язань щодо європейської інтеграції. Там є кінцеві терміни дуже важливих напрацювань, які ще ніхто не починав навіть розглядати на серйозному рівні, – сказала Айвазовська.

Вона нагадала, що Єврокомісія вимагала, рекомендувала і наполягає у рамках останнього звіту нещодавно оприлюдненого щодо прогресу України, що потрібно створити окрему робочу групу на базі парламенту, яка займалась б розробленням виборчого законодавства для перших повоєнних виборів – серед інших змін, які необхідно внести в наше законодавство щодо політичних реформ.

– Тому в будь-якому випадку президент звернувся. Це вже нам відкриває нові двері, тому що кожна криза – це можливість, зокрема в контексті європейської інтеграції. Щодо вашого питання, які зміни нам потрібно напрацювати, можуть блокуватися на три основні теми, – звернула увагу вона.

Як забезпечити безпеку на виборах

Перша тема стосується безпеки на виборах, тому що вчений виборчий кодекс писався для мирного часу.

Очевидно, що виникають нові реалії, зазначила Айвазовська, які стосуються, наприклад, неможливості проведення виборів на окремо взятих територіях, які підконтрольні в Україні, але за якими критеріями можна це оцінювати, крім політичного зацікавлення окремих акторів, дуже складно сказати.

– Насправді ми вже пішли навіть глибше і напрацювали перші пілотні дослідження в 11 громадах щодо готовності інфраструктури для політичного відновлення. Там понад 53 індикатори – наголосила вона.

Крім цього, під час підготовки до виборів необхідно визначити, які органи безпеки та які функції виконуватимуть. На її думку, втручання Росії на 100% варто очікувати у масштабах, помножених на десятки разів, порівняно з Молдовою.

І тут треба розуміти, що будуть російські гроші, інформаційно-психологічні операції та підтримка окремих політичних діячів, які, припустила Айвазовська, можливо, Україні ще не настільки відомі. Але вони впливатимуть на мізки людей, а у контексті виборів нестимуть суспільну шкоду і матимуть велику вагу.

Наприклад, в Україні виникає питання щодо співпраці колаборантів, які можуть брати участь у виборах, але у співпраці з окупаційними адміністраціями, наголосила Айвазовська.

Щодо політичної участі таких осіб – теж має бути процедура або орган влади, який верифікує інформацію. Наприклад, може відбуватися оприлюднення інформації про співучасть і неспівучасть, щоб виборці могли вільно визначати, чи готові вони підтримувати людину, яка співпрацювала з окупаційними адміністраціями, сказала вона.

– Вибори в контексті безпеки мають регламентуватися більш відточено. Не має бути взаємопоборення між різними організаціями чи інституціями. Умовно, тут може бути роль ГУР і СБУ, Національної поліції, ДСНС щодо потенційних терористичних загроз у приміщенні, або біля голосування, або навіть проведення агітаційних заходів у повоєнний період, який все одно вимагатиме особливих заходів безпеки, – наголосила Айвазовська.

У виборчому процесі лише Нацполіція має певну роль серед правоохоронних органів, стверджує вона, тому хотілося б, щоб всі інші працювали у межах закону, який ще потрібно напрацювати.

Як забезпечити виборчі права

Другий блок стосується виборчих прав. Зокрема, в Україні виникають нові явища і соціальні групи, а також громадяни, які потребують особливого захисту. Йдеться саме про українських військовослужбовців.

– Станом на зараз, якщо військовослужбовець захотів би балотуватись, то він цього не зможе цього зробити в жодному випадку, – звернула увагу Айвазовська.

Крім пасивного виборчого права військовослужбовців, треба врегулювати організацію виборів за кордоном та здійснити верифікацію державного реєстру виборців. Можливо, варто провести велику кампанію просвіти чи активної реєстрації виборців.

– Тому що внутрішнє і зовнішнє переміщення сталося настільки масштабно, що просто держава оперує реєстрами, які не завжди, відверто кажучи, правильні, але вони офіційні. Тому і списки будуть неточні, але відсотків на 30-40%, – припустила вона.

Тут потрібно регламентувати процес особливих умов для верифікації державного реєстру та активної ролі громадян, а також для форм реалізації виборчого права, наголосила Айвазовська.

Наприклад, для голосування за кордоном Україні доведеться мати особливі відносини, можливо, двосторонні договори з приймальними країнами.

– Знаєте, на чотири дільниці навряд чи мільйон громадян, серед яких може бути 65-70% виборців, зможе прийти і проголосувати, навіть як би хотіли. Нагадаю, що за кордоном зараз понад 7 млн громадян, значна частка яких має виборче право. Тоді найбільша явка на закордонно-виборчому окрузі була під час третього так званого туру повторного голосування у 2004 році – це було трошки понад 100 тисяч виборців. У 2014 році змогли проголосувати лише 75 тисяч, – сказала вона.

Тобто ця інфраструктура потребує теж законодавчої рамки, переконана Айвазовська, можливо, особливі умови співорганізації виборів з боку Європейського Союзу та Єврокомісії, оскільки Україна рухається в ЄС.

Як врегулювати політичні питання

Третя категорія стосується політичних питань, які теж повинні бути врегульовані. Ймовірно, йдеться не лише про президентські вибори в перспективі, а й також про місцеве голосування.

– Якщо на національному рівні погодилися провести президентські вибори, то в чому питання до місцевих? Є елементи, які ми обговорюємо в активній фазі з 2023 року. І часто хтось з боку США робить заяви, тоді несе ця хвиля, ми на них реагуємо, – сказала Айвазовська.

Зараз в контексті перемовин виборчий процес точно потрібно прив’язати до серйозних гарантій безпеки, переконана вона. Ці гарантії мають бути підкріплені зброєю, ресурсами та невідворотністю з боку США, якщо Росія знову порушить ці зобов’язання.

Айвазовська зазначила, що вірить у те, що Україна стане членом Європейського Союзу. Саме тому треба захищати права громадян, навіть якщо вибори будуть реалізовані не в близькій часовій рамці, наголосила вона.

Крім цього, коментуючи можливість проведення електронних виборів, Айвазовська припустила, що це реально, але може бути небезпечно.

Читайте також

Я завжди готовий: Зеленський відповів Трампу на заклики провести вибори в Україні

Пов'язані теми:

Війна в Українівибори в УкраїніВолодимир ЗеленськийОлена ФролякОльга Айвазовськателемарафон