Мультфільми для збереження психічного здоров’я: як не вигоріти волонтерам, як говорити з дітьми про війну

Бердянськ,  Мелітополь, Маріуполь, Токмак… На рахунку Анатолія та його друзів сотні врятованих життів. Вже дев’ятий рік разом з іншими волонтерами чоловік активно допомагає евакуйовувати українців із гарячих точок.

– Зараз за статистикою загинуло приблизно сто волонтерів тільки під час евакуації біженців. І насправді ситуація набагато складніша ніж у 2014 році. Ні для кого не таємниця, що коли виникає криза подібна до тієї, що сталася 24 лютого, то у нас перший удар приймають волонтери і добровольці, – каже волонтер Анатолій Полковніков.

Та волонтер визнає – їхній ресурс не безмежний. Хоча нині міжнародна спільнота активно допомагає грантами. Та найважче у їхній роботі – це зберегти психічне здоров’я.

Емоції – це така дуже тонка матерія, яку легко зруйнувати. Тому, коли волонтери зустрічають на шляху перепони, непорозуміння, то це ламає такий дух волонтерський і він зупиняється, – каже Анатолій.

Та без міцного волонтерського тилу і суспільства нашим військовим боронити країну було б важко, переконана кінопродюсерка Ольга Гібелінда. І з перших днів війни вона думала, як вберегти моральний і психологічний стан українців.

– Кожен із нас потребує допомоги в цьому травматичному досвіді. Немає нічого гіршого за війну, і нас ніхто не вчив, ніхто не привчив і не було жодних інструкцій. Ми відчували те, що відчували, і це був шок для кожного, а вже далі виходити з цього шоку кожен  із нас буде по-своєму, – зазначає Ольга Гібелінда, авторка, креативна продюсерка проєкту.

Тож разом з кіношникам й психологами вона розробила й екранізувала свого роду інструкцію “Корисно для кожного”.

“Піклуйтеся про себе, ви заслуговуєте на позитивні емоції та відпочинок. Бережіть себе та близьких, допомагайте людям, і все буде Україна” –  власне ось так виглядає інструкція.

Невеличкі мультики, в яких просто і доступно рекомендують, як говорити з дитиною про війну, як не вигоріти волонтерам, як  впоратись з синдромом того, хто вижив, та відчуттям провини.

У розмові намагайтеся підтримувати рідних, говоріть приємні речі, але не наполягайте на довгому спілкуванні. Перш ніж  надіслати фотографії – запитайте чи хочуть вони їх отримати, бо іноді фото мирного життя можуть викликати в людини агресію.

Ідею  кіномитців підтримали й у Державному агентстві кіно. Кажуть, нині коли знімальні майданчики завмерли, багато акторів взяли автомат і пішли боронити країну, інші ж намагаються працювати на інформаційному полі.

– Ми зараз максимально з продакшинами нашими з аніматорами підтримуємо одне одного інформаційно. Хтось там робить ролики – ми всі це поширюємо. Ми ініціюємо – хтось підключається, робить. Щось в марафони йде, щось на сайти, – каже Марина Кудерчук, голова Державного агентства України з питань кіно.

Нині кіношники вже працюють над новою серією роликів. Та найбільше творці пишаються тим, що до проєкту залучили психологів, яким безкоштовно можна додзвонитися на гарячу лінію.

Читайте також

Волонтерять та допомагають ЗСУ: Зеленський нагородив дітей у День молоді