Одна вулиця і дві родини. Як живуть у Судівці на Дніпропетровщині

Село з однією вулицею та всього двома заселеними хатинами – такою є Судівка на Дніпропетровщині. Тут немає централізованого газо- та водопостачання і ніколи не було жодного інфраструктурного об’єкту. Ніхто навіть не знає офіційної дати заснування населеного пункту. Та покидати рідні домівки місцеві – не хочуть.

Сергій тракторист, з дружиною разом працюють на господарстві. Їхати з села сім’я не планують. Єдине, що ускладнює життя – відсутність газопостачання.

Закінчується село хатою, де нас ласкаво зустрічає пані Марія. У свої 82, жінка сама обробляє 30 соток городу і зовсім не скаржиться на життя.

Допомагають пані Марії діти та онук, які живуть у сусідньому селі. Вони і привозять їжу та ліки. Пані Марія зі страхом чекає на зиму, адже єдину дорогу до її будинку засипає снігом.

Дивіться: Закрили школу, клуб та пошту. Як врятувати село Леміщине від занепаду

До цього села не їздять лікарі. Щоб отримати медичну допомогу, треба подолати 7 кілометрів. Дістатися клініки можна шкільним автобусом, що возить єдиного учня – дитину Сергія. Або маршруткою, яка приїжджає лише в п’ятницю. У пошуках роботи люди виїхали із селища.

Про добрі часи, коли в селі було 80 хат, пані Марії нагадують тільки фотографії. На полях, які нині порожні, були  величезні господарства.

Землю в селі викуповують за копійки жителі довколишніх міст. Будують дачі, та з’являються в Судівці — вкрай рідко.

Кози та цуценя – це єдині мешканці Зірки, нині тут суцільна пустка. Випадково зустрічаємо Володимира, який приїхав прибрати могилу мами. Згадує, як колись тут вирувало життя. Було понад півтори сотні дворів. Навчалася місцева малеча в сусідньому селі, по вищу їхали до райцентрів чи Одеси. Та залишалися там. Нині тут доглянутий лише один будинок, де влітку відпочивають родичі вже покійної останньої мешканки села.

До слова, на Черкащині люди вимагають справедливого розподілу паїв.