Відчувається, що їх стало більше, штурми частіші: бійці 70 ОДШБр ЗСУ про відбиття атак РФ на фронті

У районі Новомихайлівки Донецької області все поле всіяне вирвами та спаленою технікою. Десантники-артилеристи 79 окремої десантно-штурмової Таврійської бригади ЗСУ відбивають тут атаки вже понад рік.

Штурми російських окупантів

– Велика кількість штурмів, яка не припиняється, постійно. Просто завжди йдуть. Єдине, що припиняється – це зменшення не 10-15, а п’ять – за день. Постійно, не припиняючись, – поділився військовослужбовець 79 ОДШБр Олександр.

Російські окупанти все одно намагаються здійснювати наступальні дії на цьому напрямку фронту, попри втрати тисячі солдатів та більш ніж чотирьох сотень техніки. Якщо вони прорвуть оборону, то матимуть можливість оточити Вугледар і просунутися до Курахового.

О 06:00 ранку окупанти починають запускати снаряди з РСЗВ та керовані авіабомби, а також починають літаки штурмові літаки.

Від ранку також працюють українські артилеристи, які на той час вже встигають випустити з десяток снарядів з британської гармати.

– Відчувається, що їх стало більше набагато. Тобто штурми частіші. Зранку до вечора нам до бою, – зазначив командир гармати 79 окремої десантно-штурмової Таврійської бригади Баркас.

Читайте також

Чи є загроза висадки морського десанту РФ на півдні України: відповідь ВМС

Стали захищати Україну

Хоча ще рік тому ці українські захисники були мінометниками. Проте їм довелося швидко навчитися працювати на гарматі.

На війні Олексій має справу з цифрами під час коригування вогню, а у цивільному житті він підраховував дебет з кредитом у банку. 25 лютого 2024 року він мав співбесіду на нову роботу. Але Олексій змінив білий комірець на військовий однострій.

– Одразу в мене така думка з’явилася – треба йти. Підготуватися до цього морально неможливо. У мене немає строкової, і взагалі я бачив автомат хіба що через телевізор. Може, у комп’ютерних іграх, – зазначив військовослужбовець 79 ОДШБр Олексій.

Олександр теж до військової справи жодного стосунку ніколи не мав. Але чоловік не зміг сидіти та спостерігати, як рідний Миколаїв знищують російські окупанти.

– Ви могли б почекати, коли вам прийде повістка? Там було незрозуміло, чого чекати. Ніхто не розумів, чим закінчиться все. Вони почали заходити до міста. Так можна дочекатися, коли прилетить, – заявив військовослужбовець 79 окремої десантно-штурмової Таврійської бригади Олександр.

Єдиний у розрахунку, хто хоч мав якийсь досвід у військах, – це командир Баркас.

– Я служив строкову в місті Севастополь ще у 2010 році. У Військово-морських силах, – стверджує він.

Бажання швидше вигнати російські війська з рідної землі допомогло опанувати страх, швидко освоїти різне озброєння і майже два роки протистояти у нерівних силах ворогу на одній з найскладніших ділянок. Олексій за цей час навіть встиг одружитися.

Тепер на Донеччині Олексій виборює майбутнє для своєї нової родини. Хоча бійці не приховують, що два роки інтенсивних боїв виснажують. Але поки заміни нема, вони надалі продовжують тримати оборону.

Читайте також

Зміцнює фортифікації з моря та ховає кораблі: РФ боїться висадки десанту ЗСУ у Криму