PCEtLSDQndC1INC00L7QsdCw0LLQu9C10L3QsCDRgNC10LrQu9Cw0LzQvNCwIGZ1bGxzY3JlZW4gLS0hPg==
ФАКТИ iPad / iPhone ФАКТИ Android
Юрій Подорожній
Автор: Юрій Подорожній

Мюнхенська конференція з безпеки 2020: чи можливий хорватський сценарій на Донбасі

14-16 лютого пройшла Мюнхенська конференція з безпеки.

Головними темами для обговорення стали ситуація в Україні, європейська оборона та відносини Європи з Російською Федерацією.

Під час Мюнхенської конференції Володимир Зеленський зробив дві взаємовиключні заяви щодо місцевих виборів на Донбасі. Перша заява передбачає можливість проведення їх за повного контролю українською владою кордону з РФ на окупованій території. Друга – ймовірність створення спільних патрулів, які складатимуться з представників України, ОБСЄ та терористів з “Л/ДНР”, – розповідає політтехнолог Юрій Подорожній.

Міністр закордонних справ Вадим Пристайко підтвердив варіант зі спільним патрулюванням, але зазначив, що тут враховуватиметься хорватський варіант розвитку подій.

Читайте: У разі створення спільних патрулів на Донбасі враховуватиметься досвід Хорватії – Пристайко

Ця заява є досить дивною, враховуючи те, що події у Хорватії у серпні 1995 року – це військова операція, яка передбачала військовий варіант ліквідації Республіки Сербська Країна. 200 тис. хорватських військових під час операції Буря впродовж 84 годин встановили конституційний порядок на території самопроголошеної республіки.

Операція Буря – це широкомасштабна військова операція хорватського уряду, в якій було задіяно 25 повністю оснащених бригад, 400 танків, 350 гармат, 50 тис. військових регулярної армії, більше 100 тис. мобілізованих та 70 тис. резерву.

Жорстким військовим ударом хорвати розбили сепаратистів та встановили конституційний лад. На такі дії була неоднозначна реакція у світі, але вони дали свої результати. Хорватію навіть змусили видати 75 офіцерів до Гаазького трибуналу.

Така військова операція може відбутись лише зі згоди Москви. Тому її ймовірність стрімко наближається до нуля.

Можливо, міністр закордонних справ Пристайко мав на увазі, що необхідно використати план Хорватії щодо інтеграції Донбасу, який можливий лише після звільнення окупованих територій. Адже хорвати мають колосальний успішний досвід. А у 2016 році хорватський прем’єр-міністр Андрей Пеленкович висловлював готовність його країни передати українській владі план дій щодо мирної реінтеграції Донбасу.

Читайте: Мюнхенська конференція з безпеки: що говорили про Україну

Хорвати завжди наголошують, що основою до інтегрування є армія та підтримка її високого бойового духу.

Другим важливим чинником є економічне зростання у країні як запорука мотивації людей, які сприйняли ідеї окупантів. І третій чинник успіху – сепаратисти у Хорватії “побили горшки” з сербським лідером Радованом Мілошевичем, а тому залишились без військової та економічної підтримки Сербії, тобто на Донбасі мала б статись ситуація, коли “Л/ДНР” почали вести самостійну від Москви гру.

Тому хорватський досвід інтеграції Донбасу в Україну не тільки можливо, а й необхідно використовувати як успішний кейс.

Нам треба врахувати, як саме Хорватія налагодила демілітаризацію, повернення мирного населення до своїх домівок, виплати пенсій, питання консолідації цивільно-правових документів, питання розмінування тощо.

Цікавим є досвід і формування перехідних поліцейських сил. Хорвати залишили поліцейських, які працювали на окупованих територіях. Попри невдоволення людей, вона виявилась ефективною.

Але ключі від завершення війни та інтеграції Донбасу лежать у Москві. А тому будь-які свої кроки українська влада, на відміну від ситуації у Хорватії, вимушена синхронізувати із Москвою та її забаганками.

Автор: Юрій Подорожній, політтехнолог, експерт Українського центру суспільного розвитку.

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.

Вгору Вгору
Вверх

    Знайшли помилку в тексті?

    Помилка