Як дзвінок Сі й Трампа вплине на війну та чому США поспішають з переговорами
Сі поговорив з Трампом. Зокрема, про Україну. Чому це важливо? Складаємо складові.
2023 рік. Китай публікує свою позицію щодо війни, де в першому пункті, до речі, є позиція щодо підтримки принципу суверенітету і територіальної цілісності. Однозначна заява. І це зрозуміло – тут не сентименти до України чи РФ, тут питання Тайваню.
2024 рік. Путін тисне, Китай здебільшого мовчить. Чекає і підминає під себе російську економіку.
Грудень 2024 року. Трамп робить заяву про можливе завершення війни в Україні. Пост закінчується так: This is his time to act. China can help. The World is waiting!
Далі США намагаються тиснути на Україну з метою виходу на мирний процес за своїм планом. Для Трампа вигідно, щоб саме США самостійно визначили рамки мирних угод. Це демонстрація геополітичного впливу. І це можливість “зіграти Росією проти Китаю”.
Водночас спроби тиску на КНР не приносять результату. На торговельну війну країни не йдуть, але пошук рішень, як розпочати діалог, затягується. З точки зору “нових спроб щодо України” для Трампа це непогано.
Жовтень-листопад 2025 року. Зустріч Трампа і Сі. Де під час обговорення буде порушено питання російсько-української війни. Пекін демонструє готовність долучитися, але як рівноправний партнер.
Кінець листопада 2025 року. Остання спроба Трампа встигнути задати контури переговорів до підключення Китаю. Саме тому він так тисне. Якщо переговори за “його формулою” не почнуться до нового року, то після візиту Трампа до Пекіна на початку 2026 року Китай у будь-якому випадку буде учасником процесу.
І тут підходимо до нашої ситуації. Бліцкриг з “планом Трампа” (або планом Дмитрієва) не виходить. Кавалерійський наскок з шантажем поки не дав результатів. Причина – позиція України, позиція держав ЄС. І ось на цьому тлі відбувається телефонна розмова Трампа і Сі.
Тут цікаво, що позначає як теми китайська сторона. До речі, унікальний момент, коли китайська, англійська та російськомовна версії новини ідентичні (як правило, акценти розставляються по-різному). І тут, якщо відкинути красиві слова, маємо три ключові теми, які порушили лідери КНР і США:
- Визначення питань для обговорення під час візиту Трампа. Мовляв, треба опрацювати порядок денний.
- Питання Тайваню – Сі заявив про курс на “повернення Тайваню”.
- Наводжу цитату: Два президенти також обговорили кризу в Україні. Сі наголосив на підтримці Китаєм усіх зусиль, що сприяють миру.
Якщо перекласти звичайною мовою, то Сі фактично заявив: “якщо/коли США не зможуть самостійно, Китай буде в процесі”. І тут для нас важливий другий пункт порядку денного – обговорення питання Тайваню і заява, що острів буде “возз’єднаний”.
Це не війна, це тема “територіальної цілісності”. А шляхи різні – та ж партія Гоміньдан просуває тезу “одна країна – два шляхи” останні роки. І вона може перехопити владу в найближчі роки. Що це означає для нас?
- Трамп буде поспішати. Тому найближчі тижні на Україну буде чинитися колосальний тиск. Включно, можливо, з фінансовими механізмами та відмовою від частини військової допомоги.
- Але США обмежені в часі. І обмежені в свободі маневрів, з огляду на позицію своїх ключових союзників.
- Китай, ймовірно, активізує консультації. І я не здивуюся, якщо створена навесні група “спецпосланця” активізується в грудні.
- Буде готувати зустріч з Трампом і пропозиції щодо врегулювання.
Після зустрічі в Пекіні буде наступний етап. І характер заданих ззовні рамок мирного процесу буде залежати від того, на якій стадії перебувають американо-китайські відносини.